Коли я зайшла до квартири, то побачила, як дівчата сидять у телефонах. Навіть не привіталися. Лише підняли очі, коли почули звук пакетів. – Мам, ти що, тільки зараз будеш починати готувати? Я ж дуже голодна, – пробурмотіла Аня. – У мене через це тренування ще більше живіт бурчить, – додала Юля. Моє терпіння дало тріщину. Я поставила пакети на стіл і вирішила підняти це питання “на поверхню”

Якби не сусідка, я, мабуть, досі б не зрозуміла, де саме помилилася у вихованні. А тепер стою посеред кухні, дивлюся на двох доньок і думаю: невже це я виростила цих […]

Сяде на підлогу біля ніг бабусі, голову на коліна покладе і скиглить тоненько, немов щеня безхатнє. Пальці старенькі волосся перебирають, по голівці гладять долоньки м’які. Тихенько шепоче над внученькою молитву Цариці Небесній, та заступництва для сироти просить. Посидять так із годинку, дивись, і відхлине зневіра, і знову жити хочеться

Пішла з життя бабця Настя, і зовсім Мар’яні сумно стало. Не припала дівка до двору, на думку свекрухи. І худа занадто, і працює мало, і невідомо, чи будуть діточки від […]

– Якщо ти вирішив, що розважатимешся, коли я буду горбатитися, то ти помилився! Так і знай, захочеш піти – дітей із собою забереш! Я тобі не служниця

– Це що, вчорашній суп? – похмуро запитав Василь. – Так, вчорашній, – відповіла я, яка метушилася на кухні. – Не їстиму, – відсунув він від себе тарілку. – Нормальні […]

Аня обернулася і притиснула руки до грудей, вибачаючись, а потім розвела їх у сторони, сперечатися з Мариною не мало сенсу. Зовсім недавно вона купила машину, і неймовірно пишалася цим фактом. Усі пішоходи стали для неї людьми другого сорту, які через брак грошей ходять на своїх двох. І нічого, що машину купили частково в кредит, а частину оплатили батьки, і іноді грошей не вистачало, щоб заправити автомобіль бензином. Вона була впевнена, що красива дівчина за кермом обов’язково приверне увагу багатого чоловіка. І життя випещеної, заможної жінки, чекає на неї за найближчим рогом, потрібно тільки трохи почекати

— Дівчино, переставте машину в той кут, якщо вам не важко. Приємної зовнішності молодий чоловік років тридцяти, нахилився до вікна автомобіля. Синя робоча куртка з розпізнавальними знаками і смужками, що […]

Мені здається, що реагувати на поведінку невістки необхідно, щоб захистити гідність і єдність нашої сім’ї, але я не хочу втручатися в особисте життя сина.

Нещодавно моя сестра і хрещена згадали про занепокоєння з приводу здоров’я мого сина, натякаючи на чутки, які поширювала моя невістка. Це одкровення не викликало подиву, враховуючи її схильність до пліток, […]

Лариса крутилася біля дзеркала перед виходом на роботу, і чекала, що чоловік, як завжди, їй зараз скаже, що вона у нього найкрасивіша, і що йому дуже пощастило. Та Павло мовчав, дивився у вікно, допиваючи чай, який сам собі зробив. – Я йду від тебе. Сьогодні зберу речі і поїду, – раптом сказав напівтихим голосом. У Лариси від почутого аж помада з рук випала. Вона не могла усвідомити, що чоловік, який ще вчора був ладен заради неї на все, сьогодні ось так просто заявляє, що між ними усе закінчено

Лариса крутилася біля дзеркала перед виходом на роботу, і чекала, що чоловік, як завжди, їй зараз скаже, що вона у нього найкрасивіша, і що йому дуже пощастило. Та Павло мовчав, […]

– Петро вважався нареченим заможним – батько виділив йому шматок землі, де хлопець став будувати будинок, Марія погано уявляла, як жити на своїй ділянці. Вона жила з батьками у міській квартирі

Марія Павлівна залишила чоловіка після 40 років шлюбу. Пішла з гучним скандалом – звинуватила чоловіка у тому, що він їй усе життя зіпсував. А Петро, ​​чоловік, звинуватив її у відповідь: […]

Віра Іванівна яблук насушила, рік то був у нас яблучний. Огірки, лечо, варення. Ну не залишати ж. Для кого я це все робила, для них. Мені не так багато і треба

Зять обіцяв приїхати за Вірою Іванівною у суботу вранці. Жаль з дачі їхати, але вже кінець жовтня. Воду відключили, час і додому. – Віірооо! Віро Іванівно, ти вдома?, – сусід по дачі […]

— Палац! Михайлику, це просто палац! Який ти в мене молодець! — Мамо, це не тільки я. Це наша з Катею спільна заслуга. — Звісно, звісно! – скоромовкою і звичним для неї тоном вимовила Зоя Ігорівна. Якщо чесно, то ніяк не можу зрозуміти, за що моя свекруха мене так не злюбила. Ми ніколи не сварилися, та ми взагалі практично не перетиналися з нею… Але вона в кожну нашу рідкісну зустріч норовить мене образити

Коли ми з Михайлом одружилися (а це було 12 років тому), то хотіли хоча б рік пожити в його мами. Ми планували гроші, подаровані на весілля, покласти в банк під […]