Автор: admin
Дідусь стояв на тому самому місці і дивився на всіх поглядом, у якому читалося, що йому треба обов’язково з кимось поговорити. Я вирішив, що сьогодні мимо не пройду і сам підійшов до старого
Видно, що не пияка і не безхатько, але раніше я його ніколи не бачив, хоча все життя тут живу. Він стоїть щодня, зупиняє кожного, хто проходить, і просить приділити йому всього тридцять […]
Моїй дитині не потрібні такі дідусь та бабуся! Скажу це одразу, а коли поясню, ви мене також зрозумієте і підтримаєте, я впевнена! Справа в тому, що ми з чоловіком точно знаємо, що його батьки мають гроші. Вони чудово знають, що ми так довго мріяли про своє житло і не хочуть нам допомогти. Я не розумію, як можна бути такими байдужими? Я вважала, що мені дуже пощастило, адже вийшла заміж за сина заможних батьків
Моїй дитині не потрібні такі дідусь та бабуся! Скажу це одразу, а коли поясню, ви мене також зрозумієте і підтримаєте, я впевнена! Справа в тому, що ми з чоловіком точно […]
Донечко, нам із татом потрібна допомога. Ти б могла заїхати, допомогти з покупками чи з чимось ще? Юстина мовчала кілька секунд, а потім її голос змінився: – Мамо, ми теж зайняті. У нас робота, діти, наші проблеми. Ти завжди казала, що кожен повинен жити своїм життям. Ми тепер живемо своїм
– Максиме, у тебе є час, щоб посидіти з дітьми завтра? Ми з Юстиною хочемо на кілька годин поїхати у справах. Максим зупинився посеред кімнати, затримуючи погляд на дружині. Його […]
Не можу переконати маму переїхати з цієї хатинки, а залишатися теж не можу. Мені 32 роки, і в мене дві донечки. Старша цього року пішла в перший клас – така доросла вже. Щоразу дивлюся на неї і не можу повірити, що це моє маля так швидко виросло. А молодша ще зовсім маленька, їй тільки 10 місяців. Ми живемо у приватному будинку разом із моєю мамою. Я незаміжня, сама виховую доньок, але мама мене дуже підтримує, і без неї я б, мабуть, не впоралась.
Не можу переконати маму переїхати з цієї хатинки, а залишатися теж не можу. Мені 32 роки, і в мене дві донечки. Старша цього року пішла в перший клас – така […]
— Дорогі земляки! Коли садочок і школа під боком, то й часу більше на себе, на дітей, на чоловіка, тоді й жінка прекрасна. Не з чуток знаю, як важко везти дитину з одного кінця міста в інший. Ось цю проблему і треба вирішувати. А щодо смачних страв… дівчата, у мене є рецепт фірмового пирога, багато років готую… завжди виходить. Записуйте просто зараз… Ведуча, почувши про рецепт, від подиву підвела брови (такої домовленості не було). Але Галина вже диктувала на камеру рецепт пирога
У будинку Горенків переполох: слабка половина виявилася зовсім не слабкою, і вже офіційно стала кандидатом у депутати обласної ради. Спокійна, домашня, господарська Галина, досягнувши п’ятдесятидворічного віку, як сказав її чоловік […]
І тепер вони удвох нерішуче стояли на порозі веранди. Веранда в будинку була напіввідчинена, але навіть її замело сантиметрів на п’ять. Мурзик наважився зробити крок на неї і тут же відсмикнув лапу. Понюхав сніг, невдоволено зморщився, а потім кулею вилетів на вулицю, майже повністю провалившись у замет із м’якого, пухнастого снігу. — Оце так справи, – протягнула Катя. Вона натягнула валянки і просто в халаті вийшла на веранду
— Мамо! Мамусь! – крикнув Михайло, влітаючи в будинок. У руках він тримав лопату, якою чистив сніг, допомагаючи батькові приводити всі доріжки двору до ладу. — Що, синку? – запитала […]
Коли син знайшов іншу і залишив дружину з малими дітьми, до Ганни прийшла невістка зі сльозами на очах. Стала просити в неї допомоги, казала, що не знає, що робити, бо просто не справляється сама. Ганна впустила її в свою хату, хоча син був проти, але це далося їй дуже важко, бо Петро її єдина дитина
Ганна все своє життя прожила в маленькому селі, де кожен знав кожного. Вона була жінкою суворою, але справедливою, і найбільше на світі любила свого сина Петра. Вона йому віддавала всю […]
– Оленочко, так, сонечко, ти до кухні, ти ж найкраще пиріжки крутити вмієш. Олег, а ну швиденько картоплю з льоху принеси. Батьки чоловіка сказали, що якщо не поїдемо цього року до их у село на свята, то залишать нас на весь наступний рік без картоплі, ні бульбиночки не дадуть – так мені свекруха у трубку, прямо у вухо і прокричала. На кухні кипить шість каструль, з яких щось вивалюється або недоварюється. У вітальні телевізор оре так, ніби всі зібралися не святкувати, а дивитися футбол на стадіоні
– Оленочко, так, сонечко, ти до кухні, ти ж найкраще пиріжки крутити вмієш. Олег, а ну швиденько картоплю з льоху принеси. Батьки чоловіка сказали, що якщо не поїдемо цього року […]
— Мамо, обережно, це крем – не зачепіть! — кричить вона, коли я просто намагаюся поставити чайник. І от уявіть. Мій холодильник. Колись у ньому стояли мої овочі, домашній сир, іноді щось солодке. А тепер? Там коробки з яйцями, баночки зі згущеним молоком, якісь маслянки, цілі блоки масла. Мої продукти стоять у самому куточку, і то часто щось випадає, як я відкриваю дверцята
Я вже не знаю, як мені жити у власній оселі. Уявляєте, що вийшло? Живу я у трикімнатній квартирі, яку ми колись придбали разом із чоловіком. Він давно пішов із життя, […]
Ти, синку, сам дивися, але мені здається – не пара вона тобі, тому думай добре, – сказала моя тоді ще майбутня свекруха моєму чоловікові. Віктор привіз мене перший раз в село до своїх батьків. На той час він вже зробив мені пропозицію, і я погодилася. Я сама була з міста, а Віктор з села, тож з його батьками я не була знайома. – Ти, синку, сам дивися, але мені здається – не пара вона тобі, тому думай добре, – сказала моя тоді ще майбутня свекруха моєму чоловікові. Відтоді до них я майже не їздила, та одного разу таки довелося поїхати – у свекра був ювілей
Віктор привіз мене перший раз в село до своїх батьків. На той час він вже зробив мені пропозицію, і я погодилася. Я сама була з міста, а Віктор з села, […]