Батьки нареченої сказали мені, що я не пара їх доньці, бо я молодший за неї. А де ж це бачено, щоб наречений був молодший за наречену – це rаньба

Я рано одружився, проте й р0злучився теж рано.

Разом з дружиною ми прожили 5 років, дітей у нас не було, проте сімейне життя у нас, на жаль, не склалося. Усе було б по-іншому, якби дружина приділяла сім’ї більше часу. Вона увесь час займалася своїм зовнішнім виглядом та за свою кар’єру переживала більше, ніж за мене.

Про домашні справи вона забула взагалі. Ми харчувалися абияк. Я придбав усю можливу побутову техніку для полегшення нашого побуту та мені довелося вчитися готувати самостійно.

Добре, що я вчасно зрозумів, що сімейного щастя у нас не буде. Я пішов від неї, зібравши свої речі. Тоді я себе переконував, що ще молодий та що ще буду щасливим в особистому житті. Власного житла у мене не було, тому мені довелося винаймати житло. З того часу, як я пішов, дружина жодного разу мені не зателефонувала та не поцікавилась як я. Навіть з Днем народження не вітала. Просто зникла і все.

Згодом я познайомився з хорошою жінкою. Ми відразу знайшли спільну мову та почали зустрічатися. Я був надзвичайно щасливим та вважав, що ці стосунки я заслужив. Марія на 4 роки була старша за мене, заміжньою ніколи не була, працювала звичайним продавцем, про кар’єру не задумувалась та хотіла сім’ю з дітьми.

Ми зустрічалися пів року та я запропонував Марії вийти за мене заміж. Наречена познайомила мене зі своїми батьками. Проте вони чомусь були проти нашого шлюбу. Молодший брат Марії навіть не сів зі мною за один стіл. До речі виявилося, що ми з ним ровесники.

Після нашого знайомства з батьками Марії на мене чекала неприємна розмова. Батьки нареченої сказали мені, що я їй не пара, бо я молодший за Марію. А де ж це бачено, щоб наречений був молодший за наречену – це ганьба. Сказали, щоб я пошукав більш відповідну для мене наречену та дав спокій Марії. Звинувачували мене в меркантильності, типу я претендую на їх майно. Я взагалі не знаю що в них там за багатства, бо вперше бачу цих людей, а навіть якби й знав, то не одружувався б лише через матеріальні блага.

Потім з кімнати вийшов брат Марії та сказав, що мені має бути соромно взагалі думати про одруження з його сестрою, адже ми з ним ровесники. Коли я народився, вона вже ходила в садочок і що люди нас засміють, як тальки дізнаються, що дружина старша за чоловіка.

Так розвалилися наші з Марією стосунки. Вона завжди звикла слухати думку оточення та почала соромитися свого віку. Згодом виявилось, що вона так і не вийшла заміж.

Джерело