Своє кохання знайшов там, де не чекав…

Той рік видався не простим, від мене пішла дружина. Пішла до іншого. Ні, він не був красенем, але у нього був джип і багато грошей. Дітей у нас з нею не було. За фактом кожен залишився при своєму. Поки я заробляв гроші, моя дружина займалася собою. За матеріалами

Я ж в ній душі не чув, одягав, пeстив і плекав. Робота в держустанові на пів ставки. У півгодини їзди від будинку. Платили їй не погано, та й не перероблялася вона там. Мені подобалося, що вона у мене розумниця і красуня і завжди дивиться за собою. Регулярні походи до косметолога, перукаря і фітнес, допомагали їй підтримувати себе у відмінній формі.

У порівнянні з сусідками, у яких вже були діти і турботи, вона була як новий автомобіль з салону. Чоловіки зрозуміють. Сильна половина, коли її бачила на вулиці, тільки ковтала слину, а я нею пишався. У неї були такі наївні, добрі і чесні очі і дуже приємний голос. Їй хотілося вірити і довіряти.

Для мене вона була, як магніт. Передумови були, але я на них не звертав уваги. Я про це не замислювався, хіба мало буває, раптом колеги по роботі, та й зарплата дозволяла їй не відмовляти.

Про все я дізнався випадково, коли повернувся додому невчасно. Вона не просила пробачення. Не обіцяла. А просто на наступний день зібрала всі свої речі і поїхала до нього. Я поміняв всі замки на дверях, благо квартира була куплена мною раніше, до знайомства з нею, так що їй нічого не світило.

Перший місяць мене затягнула депpесія, хотілося забутися. На роботі все валилося з рук. Я зрозумів, що треба щось робити, інакше бiди не минути. Час був такий, що начальство мене відпустило насилу і я поїхав у відпустку.

Ні не на море, як подумаю багато, а в санаторій. Гроші були, так що я не поскупився, місце було відмінне. Природа і свіже повітря, це те, що було мені тоді найбільше потрібно.

У санаторії був басейн, нормальні номери і відмінне обслуговування. Була зима, навколо стояли замети і гуляти можна було тільки по розчищених доріжках.

В один із днів, я йшов на обід і як ішов, так і зупинився. Назустріч йшла вона. Знаєте, вона не була схожа на дівчат з інстаграму. Це була природна краса, незіпсована модою, а може у неї був вроджений смак.

Іноді народжуються такі жінки, які вже з раннього дитинства знають, як і що одягати, як сидіти і говорити. Помітивши мій погляд, теж зупинилася. Схоже, в той день зустрілися дві самотності. Знайомство було буденним, просто зустрілися дві дорослі людини, які розуміли, що і як потрібно робити. Обідали ми вже разом. Після обіду ми пішли гуляти. Так почався роман довжиною в один тиждень.

Ми жили в сусідніх містах. П’ятдесят кілометрів – це не відстань. Тиждень закінчувався, а розлучатися не хотілося, але довелося.

Зараз ми з нею щодня листуємося по скайпу. На вихідні вона приїжджає до мене або я до неї. Але частіше вона до мене. Буду чесний, люблю я її не тільки за красу, а й за млинці, які вона чудово готує на вихідних.

Розумію, що відпускати таке щастя від себе надовго, небeзпечно. Запропонував переїхати до мене. Вона поки думає, так як там у неї теж робота, батьки і друзі.

Одружитися напевно ще занадто рано, адже ми так мало один одного знаємо. Я був з нею чесний і розповів свою історію. Вона мене розуміє. Може варто pизикнути і одружитися. Але, як згадаю свій досвід з попередньою дружиною, починаю думати, що варто ще почекати.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.