Рубрика: Дім
Запечені яблука з чорносливом
Інгредієнти: – яблука – 5 шт. – чорнослив – 50 гр. – сметана 15-20% – 3 ст. л. – цукор пісок – 1,5 ст. л. Приготування: – ретельно промийте чорнослив […]
– Його батько мене зрадив Ірино Юріївно, я зовсім одна, що я зможу дати малюкові, якщо мені ніде жити і не мають що їсти! – плачучи говорила дівчина. – Мені 40 і колись я говорила те ж саме, а тепер у мене все добре, тільки дітей вже ніколи не буде!
– Інна, чому ти не хочеш залишити цю дитину? – Його батько мене зрадив Ірино Юріївно, я зовсім одна, що я зможу дати малюкові, якщо мені ніде жити і не […]
– Ну що, Олено, збирай речі, будинок цей ми на продаж виставили, ти – дівчина у нас тепер доросла, сама про себе подбати зможеш! Або до батька можеш поїхати, приховали мати з бабусею. Є у тебе батько, в столиці живе, бізнесмен кажуть великий. Нічого тобі тут в селі жити, ще дякую мені скажеш!
– Ну що, Олено, збирай речі, будинок цей ми на продаж виставили, ти – дівчина у нас тепер доросла, сама про себе подбати зможеш. – Але куди ж я піду […]
– Не можу я так поступити зі своїм батьклм! Зрозумій, він мене виростив, на ноги поставив, не подобається – я тебе не тримаю… На наступний день жінка повернулася в порожню квартиру. Вона розуміла, що все до того і йшло, а вчорашня розмова була всього лише приводом піти. Вона бачила ці повідомлення, які чоловік одразу ж видаляв, відчувала холод замість колишніх теплих відносин. Мабуть всьому колись приходить кінець!
Рита і Борис на той момент були одружені вже десять років, спочатку сімейного життя як і багато пар вони вирішили пожити, не обтяжуючи себе турботою про дітей. Батьки Бориса онуків […]
Якось Ліда зізналася мені, що декілька разів на тиждень їздить в Польщу, що таким чином можна добре заробити. В нас також була фінансова проблема, тому прийшовши додому, я все розповіла Роману. Вже на наступний раз вони їхали разом, а я подумки облаштовувала дитячу кімнату, нашої такої довгоочікуваної дитинки. Якою ж я була наївною
Мені тоді було трохи за тридцять, працювала я на одній із Львівських фабрик. Моя напарниця, з якою ми дружили, пішла в декрет, тому на її заміну прийшла Люся. Люся це […]
Я надіялась, що Микола з Юлею проживуть разом не довго. Тому й наполягала на скромному весіллі. Пам’ятаю, як хустину на базарі купляла для нареченої. Там такі гарні були – дорогі. Продавчиня все їх мені підсувала. А я думаю, для кого? Для цієї сироти? Купила тоді найдешевшу, хоча гроші були
Мені вже було за 60, і так хотілося встигнути поняньчитись з внуками, а наш з Павлом син Коля все тягнув з тим ділом. – Я хочу знайти таку любов, як […]
Я та сама жінка, яка закохалася без пам’яті. Якій соромно за те, що вона робила і робить. Яка народила від шалено коханого, але чужого чоловіка. Він не пішов до нас з донькою. Хоча і обіцяв. Але допомагає матеріально. Це триває 16 років, дочка звикла. Колись я була заміжня
Я та сама жінка, яка закохалася без пам’яті. Якій соромно за те, що вона робила і робить. Яка народила від шалено коханого, але чужого чоловіка. Він не пішов до нас […]
Аж раптом – грім серед ясного неба: за місяць до весілля приходить жених і оголошує: я передумав. Його пояснення були невиразні: а раптом дитина не його? Знаєте, яким було його перше запитання, коли перша незручність минула? «Ну, покажи паспорт, точно ти Петрівна?». Показала. Бачу: дивиться в паспорт – і щось підраховує. Виявилося, вираховував місяці. «І як, збігається?» – «Ну, так, за датою збігається». В кінці нашої зустрічі він раптом видав: «Знаєш, я бачу, ти схожа, і бачу, місяці збігаються, але я все одно вважаю, що ти не моя дитина». І на винуватому обличчі написано, що він щось ще хоче сказати
Навпроти мене – моя близька знайома Ірина. Зараз Ірині майже 30. Вона розповідає історію, яка сталася десять років тому. Коли їй було 20, Ірина знайшла свого батька, що покинув їх […]
Вже минуло п’ять років з дня нашого весілля, і Василь всерйоз задумався про дитинку. Я вирішила не допускати такої помилки, як подруга, і поставила чоловіку умову. Він спершу подумав, що я жартую, а Лідія Митрофанівна каже, що світ такого не чув. Я їх розумію, вони хочуть онуків, але мені то що
Вже минуло п’ять років з дня нашого весілля. і Василь всерйоз задумався про дитинку. Я вирішила не допускати такої помилки, як подруга, і поставила чоловіку умову. Він спершу подумав, що […]
Я вибігла з кафе і ще довго блукала по вечірніх міських вулицях. В голові звучав мамин голос: «Добра ти у мене Поля, а життя воно таке, десь треба і хитріше бути… ну навіщо ти взяла подругу на побачення? А вже тим більше таку, як ця твоя Марина?»
Жовтень прийшов до нашого міста холодними вітрами і проливним дощем. Я йшла з роботи, піднявши комір, мені хотілося швидше налити собі гарячого чаю і зігрітися. Раптом, бачу віддалік від залишеного […]