Коли я розказую доньці про своє дитинство, то сама ніби занурююсь в цей світ – світ, де я була така щаслива. Сьогодні це здається фантастикою. У бабусі я навчилась всього: кожного ранку підмітати хату, мити посуд миткою, прокинутись о 5-й ранку, бо вже на пасовисько женуть корови. А найголовніше, говорити з мамою по стаціонарному телефону, і то тільки тоді, якщо після вісімки буде довгий гудок

Хочу сьогодні розказати вам про своє дитинство – дитинство в 90-х. Знаю, що багато з вас також часто згадують цей чудовий час, і хотіли б хоч на хвилинку повернутись туди, […]

Мені 50 років, разом з чоловіком ми 30 років, у нас двоє онуків, їм 7 і 13 років. Коли не стало нашого сина, онуки одразу почали жити з нами, ми з чоловіком їх виховуємо, а дочці дали можливість влаштувати своє життя. І ось згодом я перетворилася для всіх в домробітницю. Чоловік допомагає дуже мало. Скоріше, він – ще одна «дитина» з постійними докорами і вимогами. Готую, перу, прибираю, роблю уроки, граю з дітьми. І чоловіка вислуховую кожен день про його «проблеми» на роботі

Мені 50 років, разом з чоловіком ми 30 років, у нас двоє онуків, їм 7 і 13 років. Коли не стало нашого сина, онуки одразу почали жити з нами, ми […]

– Ну як це ти не будеш працювати, мамо? А нам допомагати? Просто знайди роботу, ближчу до дому. Пенсії тобі ж не вистачить, ще у нас почнеш просити! – дочка дивилася на мене з легким обуренням. А мені чхати! Я у 68 років вирішила пожити для себе. І я вперше за своє життя відчула себе щасливою, поки не приїхала дочка і дізналася, що я звільнилася. Справа в тому, що поки я працювала, я допомагала їй грошима, віддавала їм майже всю зарплату. Тепер мені ще гірше, ніж раніше! Два рази на тиждень я повинна їхати на інший кінець міста до онуків, прислуговувати

– Ну як це ти не будеш працювати, мамо? А нам допомагати? Просто знайди роботу, ближчу до дому. Пенсії тобі ж не вистачить, ще у нас почнеш просити! – дочка […]

– Ми з сестрою виросли в сім’ї з певними традиціями, – розповідає двадцятисемирічна Поліна. – Головою сім’ї у нас завжди була мама. Всі рішення: куди їхати у відпустку, що дарувати бабусі на ювілей, де вчити дітей, коли робити в квартирі ремонт – приймала вона… І всю зарплату до копієчки батько приносив матері і клав на стіл. А вже потім вона видавала йому кожен день суму –  на проїзд, на обід в їдальні

– Ми з сестрою виросли в сім’ї з певними традиціями, – розповідає двадцятисемирічна Поліна. – Головою сім’ї у нас завжди була мама. Всі рішення: куди їхати у відпустку, що дарувати […]

Мені 35 років. Живу з чоловіком вже півтора року. Кохаю. У нього дочка від першого шлюбу, з якою у нас хороші відносини. Дівчинку я полюбила, спілкуємося.Чоловік витрачає багато коштів на дочку, і, що найдивніше, мені абсолютно не шкода грошей на дівчинку. Він її любить і я цьому рада. Артем пропонує одружитися. Він хоче спільних дітей, але я ще занадто молода для цього

Мені 35 років. Живу з чоловіком вже півтора року. Кохаю. У нього дочка від першого шлюбу, з якою у нас хороші відносини. Дівчинку я полюбила, спілкуємося.Чоловік витрачає багато коштів на […]

– Невістка п’ять років водила сина за ніс щодо дітей! – розповідає шістдесятлітня Тетяна Тимофіївна. – Все говорила – ще не час, рано, треба пожити для себе, встати на ноги, подивитися світ… Ось подорожували, багато грошей розтратила на ці подорожі, на речі! Добре, що квартиру син собі до шлюбу ще купив. А син дитину дуже хоче, вже давно! А вона йому таке заявила! Хочеш дитину? Я не проти, якщо ти перепишеш на мене квартиру і відкриєш на моє ім’я рахунок!

– Невістка п’ять років водила сина за ніс щодо дітей! – розповідає шістдесятлітня Тетяна Тимофіївна. – Все говорила – ще не час, рано, треба пожити для себе, встати на ноги, […]

– Якщо є на світі людина, яка мене терпіти не може – так це моя майбутня свекруха! – розповідає тридцятирічна Анастасія. – Ось якось не склалося у нас з першого дня. Ну так, я напевно не подарунок: небагата, на чотири роки старша за її сина… Але ж і він чомусь теж краще нікого не знайшов!

– Якщо є на світі людина, яка мене терпіти не може – так це моя майбутня свекруха! – розповідає тридцятирічна Анастасія. – Ось якось не склалося у нас з першого […]

Ми живемо разом зі свекрухою в двокімнатній квартирі у столиці, у нас двоє дітей. На окреме житло грошей немає: я в декреті, чоловік мало заробляє. Та мама його і не відпустить. Вони ніколи не звертаються до лікарів, все вона лікує собі і йому якимись замовляннями. Я трималася відсторонено, поки це не торкнулося дітей. Недавно приходжу я з магазину і застаю картину: малий на ліжку, а біля нього сидить свекруха і щось мурмотить, а на животик йому грілку поклала!

Ми живемо разом зі свекрухою в двокімнатній квартирі у столиці, у нас двоє дітей. На окреме житло грошей немає: я в декреті, чоловік мало заробляє. Та мама його і не […]

– Ірина знову дзвонила, – втомлено говорила чоловікові Марина, – вона мамі плазму купила, тепер сказала, що ми повинні зробити мамі рівноцінне придбання. – І чекала, що відповість чоловік: – Я втомився вже гнатися за твоєю сестрою, якщо у неї є гроші, нехай на їй хоч ділянку на Місяці купує, ми допомагаємо тещі так, як можемо. І нічого з нас вимагати те, чого у нас немає, просто соромно має бути!

– Ірина знову дзвонила, – втомлено повідомляла чоловікові Марина, – вона мамі плазму купила, тепер сказала, що ми повинні зробити мамі рівноцінне придбання. – Я втомився вже гнатися за твоєю […]