Рубрика: Людина
Лілія Вікторівна погано спала цієї ночі. Пізно ввечері онук подзвонив, розбудив, попросив її: – Лілю, кинь мені на карту тисячу гривень будь ласка! Вона хотіла перепитати у чому справа, але Андрій вже відключився. – Дивно, – подумала жінка, але гроші онуку перевела. Стала дзвонити дочці, зятю, потім Андрію передзвонила, але ніхто не брав слухавки. – Та що ж це таке, – винукнула Ліля, як раптом у двері подзвонили. Ліля вийшла в коридор, відкрила двері, і застигла на місці
Лілія Вікторівна погано спала цієї ночі. Пізно ввечері онук подзвонив, розбудив, попросив її: – Лілю, кинь мені на карту тисячу гривень будь ласка! Вона хотіла перепитати у чому справа, але […]
Марина з Русланом вирішили збудувати хату. Батьки Марини не допомагали. – Краще б квартиру купили! – казали вони. – Навіщо вам це все треба? Не розумієте ви, молодь, куди гроші витрачати! – Це наші гроші, – казали молоді. – Куди хочемо, туди й витрачаємо! Перед будівництвом, коли було розчищено ділянку, приїхав брат Марини: – Навіщо вам це будівництво? Продавайте ділянку і купіть у мене батьківську хату. – Тобі батьки будинок віддали, а ти нам його продаси?! – тільки й сплеснув руками Руслан. А коли він закінчив будівництво, то всі ахнули від побаченого
Руслану дістався дуже старий будинок діда у спадок. Точніше спадкоємцем був би його батько, але оскільки його вже давно не стало, то будинок перейшов сину. У всій спадщині приваблювала лише […]
Ігор з дружиною приїхав на свята в село. До будинку вони приїхали вже за північ. Думали, не дочекалася їх бабуся Марія, спати лягла. Але а з хати одразу вискочила бабуся та її сусідка. – Приїхали! – Бабуся тут же кинулася цілувати всіх по черзі. – Мариночко, Ігорчик, ну слава Богу, а то ми тут вже не знали, що й думати! – Бабуся, та все ж нормально, що це ви так розхвилювалися? – Ігор приобійняв бабусю. – Ти б знав, що ми тут пережили, – тихо сказала бабуся. – Ти про що? – Ігор здивовано дивився на бабусю, нічого не розуміючи
– Ігоре, багажник! Відкрився багажник, зупини машину, – Марина вигукувала, але сама вже розуміла, що все пропало! Речі на ходу з багажника висипалися на трасу, і машини, що їхали за […]
Тетяна з самого ранку їхала на роботу електричкою. Нарешті вона вийшла на вулицю з вагона і вдихнула свіжого повітря. У коридорах офісу гримали двері, пахло кавою. Всі поспішали до своїх кабінетів, щоб увімкнути комп’ютер і почати робочий день. Не встигла Тетяна сісти за стіл, як до неї підійшла її коліжанка Світлана. – Привіт, Тетянко! Ми тут збираємо на подарунок Марії Петрівні… Так що з тебе двісті гривень! – Ну звісно! – посміхнулась Тетяна. Вона полізла у сумочку й очам своїм не повірила
Тетяна щодня їздила на роботу електричкою. Звикла в ній спати або читати, не звертаючи уваги на шум розмов і спеку. Потім ще хвилин двадцять на метро. Не така вже й […]
Люба зайшла в квартиру з важкими пакетами продуктів у руках. З кухні одразу вибігла її мати. – Ти чого так довго?! – запитала Надія Денисівна. І тут погляд матері зупинився на пакетах. В них були дорогі продукти! Явно не по їхніх грошах… – Це що таке?! – ахнула жінка. – На, мамо, неси на кухню, – спокійно простягла пакети Люба. – Зараз я тобі все розкажу. – А чого ти посміхаєшся? – здивувалась Надія Денисівна. – Зараз все розповім! – повторила дочка. – Ти не повіриш! Надія Денисівна не розуміла, що відбувається
Іван стояв, притулившись до дубка, що ріс на подвір’ї, і чекав. Сьогодні вона затримувалася. Так буває іноді, адже в неї випускний клас… На обличчі Івана застигла мрійлива посмішка… …Ось з’являється […]
Дочку я виростила, тепер у неї своя щаслива родина. Я думала, що тепер маю право і на якесь особисте щастя, але виявилося, що ні, не маю
Дочку я виростила, тепер у неї своя щаслива родина. Я думала, що тепер маю право і на якесь особисте щастя, але виявилося, що ні, не маю. Мені про це заявила […]
Зараз мама сльози по обличчю розтирає, бідолашній жити ніде, мужик її покинув, все погано, а пів року тому кричала, щоб я йшла до біса, вона сама розбереться, як їй жити
Зараз мама сльози по обличчю розтирає, бідолашній жити ніде, мужик її покинув, все погано, а пів року тому кричала, щоб я йшла до біса, вона сама розбереться, як їй жити! […]
Бабуся все життя за людину вважала лише сина, а на дочку начхати хотіла. Тепер і дочці на неї начхати, а бабуся не розуміє, чому
Моїй мамі не пощастило, вона була нелюбою дитиною у сім’ї. Вона старша, тому на неї з появою брата повісили всі побутові справи та догляд за ним. Різниця у них із […]
Я вже й забула про той ювілей, як до мене після церкви Юля підійшла. Виявляється, Орися, ювілярка, всім почала в родині жалітися, що ми такі невдячні зі Степаном, бо поклали в конверт двадцять гривень, а наїли на цілу десятку тисяч. Як я зрозуміла, хтось їм підклав таку “свиню”, але чомусь Орися відразу на нас пальцем тикнула. Я ще її не бачила, але мені так і хочеться спитати, чому вона така впевнена, що це саме ми таке зробили. Та якби там не було, я знаю звідки “ноги ростуть”
З того ювілею минув місяць. Я вже й забула про нього, та чутки, які до мене дійшли від далеких родичів, привели мене в подив. Як тільки Орися могла про нас […]
У моїх батьків чудовий сад біля будинку. Його в багато років плекає мама, але й тато не байдужий – це їхнє спільне захоплення, вони разом його посадили й викохали. Чого там тільки немає! Цей сад – наш сімейний рай, ми всі обожнюємо збиратися у тата й мами в саду, святкувати в альтанці родинні події, річниці, свята. Але тепер я не знаю, що робити і що буде далі. Хто вона, ця садівниця??? Чи казати про неї мамі, яка зараз в Карпатах в санаторії? Пані біля півоній явно була стривожена зустріччю, а тато спробував пояснити ситуацію
У моїх батьків чудовий сад біля будинку. Його в багато років плекає мама, але й тато не байдужий – це їхнє спільне захоплення, вони разом його посадили й викохали. Чого […]