Рубрика: Людина

Мій чоловік має багато друзів, та проводить з ними вільний час. Я думала, що після одруження все зміниться. Але я помилилася

Я людина дуже замкнена і відсторонена, тому коло мого спілкування обмежене. Є кілька подруг, з якими бачимося в кафе, та колеги, з ними зустрічаємося на роботі, та спілкуємось лише на […]

– Я на мілині, заплатиш сьогодні сама? – запитав чоловік, який запросив мене до ресторану

Що за часи пішли? Чоловіки на побачення ходять у м’ятому одязі і не найчистішому взутті! Ось ми, жінки, на одне побачення витрачаємо купу часу та грошей. Зачіска, манікюр, педикюр, брови, […]

Мама каже мені все кидати і їхати до чоловіка, який вже деякий час на заробітках в Італії. Але я цього не хочу. До того ж, їхати я повинна не просто так, а в “потрібний” час. Все це тому, що мої батьки хочуть від нас онуків, але не розуміють, що ми з Олегом цього поки не хочемо. Все тягнеться з дитинства. Коли моя старша сестра стала мамою в шістнадцять, я виховала свою племінницю, як свою. Та й що казати, і брата молодшого я няньчила. Я вважаю, що своє вже відбавила. З мене тих підгузок хватає

Мама каже мені все кидати і їхати до чоловіка, який вже деякий час на заробітках в Італії. Але я цього не хочу. До того ж, їхати я повинна не просто […]

Сашко приїхав до батьків в гості. Він взяв у матері велику торбу і зібрався йти на базар купити продуктів. – Ще ковбаски купи домашньої! – гукнула йому вслід мати. – Там свіженька на ринку зажди! – Добре, мамо! – сказав він і вийшов на вулицю… Сашко уже майже все купив і вже збирався йти додому, як раптом його увагу привернула якась жінка. Він придивився до неї і так і застиг з торбою в руках. – Цього не може бути, – тільки й пробурмотів він

Ліда була красунею. Але належала до того типу жінок, чарівність яких змушувала не думати про красу. З ними просто хотілося бути поруч. Такою була Ліда. М’яке, гладке русяве волосся, зібране […]

Валя ніяк не могла додзвонитися до своєї сестри, Марини. Та обіцяла приїхати на день народження до мами, а слухавку не брала. Схвильована мовчанням сестри, Валя швидко сіла в автобус і поїхала до неї додому. Коли Валя подзвонила у двері, то їй ніхто не відчинив. Вона почала наполегливо дзвонити й у двері, і по телефону. Потім вона почала вже й стукати! Нарешті двері відчинилися і на порозі зʼявилась Марина. Валя побачила обличчя сестри й ахнула

У неділю Валя ніяк не могла додзвонитися до своєї старшої сестри, Марини. Та обіцяла приїхати до мами на день народження. Схвильована мовчанням сестри, Валя швидко сіла в автобус і поїхала […]

Марина готувала обід на кухні, коли почула вигуки на подвір’ї. – Дядько Іван! Вам знову лист! Марія вибігла на двір і побачила листоношу Катерину. – Який ще лист? – запитала вона. – Ой, тітка Марія, це ви? – здивувалася Катерина. – А дядько Іван вдома? – Немає його. Що за лист? – перпитала Марія. – Не знаю, – знизала плечима листоноша. – Я вам його залишу. Марія забрала лист і швидко повернулася в будинок. Жіноча цікавість взяла гору і Марія вирішила відкрити його, прочитали його і застигли від прочитаного

Іван одразу відчув, що на цей раз дочка Ірина приїхала до них не просто так. Судячи з її хитренького і в той же час рішучого обличчя, вона з’явилася до рідного […]

Ганна готувала обід, коли задзвенів телефон. – Здрастуйте, це Ганна Ігорівна? – почула вона незнайомий голос. – Так, – здивовано відповіла Ганна. – А в чому справа? – Ваш чоловік у лікарні. Приїжджайте… Ганна одяглася, взяла сумку і помчала на вулицю. Ганна була готова до всього, і навіть до того, що більше не побачить коханого… Але до того, що сталося далі, вона точно не була готова! – Ви хто?! – здивовано запитав її лікар. – Дружина… – розгубилася Ганна. – А вона хто? – лікар кивнув на молоду дівчину в рожевій кофтинці. Ганна глянула на дівчину й застигла від несподіваної здогадки

Ганна готувала обід, коли пролунав дзвінок телефону. Номер був незнайомий. Ганна витерла руки рушником і взяла слухавку. – Здрастуйте, це Ганна Ігорівна? – почула вона незнайомий голос. – Так, – […]

– Надю, як у тебе справи? Ти вчора щось не дзвонила, – захвилювалася мама, подзвонивши до доньки. – Погано, мамо, – тихо відповіла донька. – Погано? Ти як себе почуваєш? А діти, а Денис як? – ще більше занепокоїлася Віра. – Та нормально я почуваюся. Просто у моєму житті все погано. І нічого хорошого не буде, – видихнула Надія. – Давай, розповідай, – наполягла мама. І Надя все розповіла. Коли донька закінчила говорити, Віра аж перехрестилася від почутого

– Надю, як у тебе справи? Ти вчора щось не дзвонила, – запитала мама, подзвонивши до доньки. – Погано, мамо, – тихо відповіла донька. – Погано? Ти як себе почуваєш? […]

В Олени не стало бабусі… Наступного дня вони зі своєю сестрою вирушили на цвинтар. Серед старих памʼятників вирізнявся новий хрест… Під високим деревцем поряд зі своїм чоловіком була бабуся. Поховала бабуся його молодим, але так заміж вона й не вийшла – сина виховувала, потім внучок. Олена нахилилася поправити стрічку на вінку, як раптом хтось взяв її за рукав! Олена відсахнулася. – Що там таке?! – сестра сховалася за її спиною. Олена набралася сміливості, присіла, відсунула трохи вінок і ахнула від несподіванки

Оленці було 25 років, коли не стало її бабусі. Подзвонила сестра: – Оленко, бабуся не стало… Приїжджай швидше. – Коли поминки? – Післязавтра… – Постараюся встигнути. Сама знаєш, що з […]