Рубрика: Людина
Я все розумію, зараз час непростий і відстань між нами велика, але як без мами весілля робити? Для мене це щось неприпустиме. Я ж 24 роки мріяла про те, як побачу свою донечку у білосніжній сукні і поведу її під вінець, а вона каже – не приїжджайте, мамо
– Ти на моє весілля не приїжджай, ми самі якось впораємося, – сказала мені Тетяна, а я аж присіла. Як вона собі це уявляє, що я не буду на весіллі […]
Минулого тижня, як і кожної середи, я була у бабусі та дідуся. Свекор ремонтував гойдалку Дмитрика в гаражі. Я була на кухні зі свекрухою. Дмитрик сидів у своєму кріслі й обідав. У нього була картопля, м’ясо та овочі. Я усе акуратно ріжу на дрібні шматочки. Ми обоє доглядали за Дмитриком, поки він їв. Раптом Дмитрик почав хрипіти. Я вперше в житті потрапила в таку ситуацію. Не знаю навіть, як би я вчинила, якби свекрухи не було поруч
У мене найпрекрасніша і найрозумніша свекруха у світі. Щосереди я їду з сином Дмитриком до свекрухи Ольги Яківни. Мій чоловік на роботі, тому я добре проводжу день у них вдома. […]
Я навіть не знаю, що не так з моєю донечкою, адже я її виховувала як слід, вчила і готувати і прибирати, а он воно що вийшло, сором та й годі. Бідненький мій зять, щиро кажу. Але Олег так їхніх трьох дітей любить, що не піде від неї. Він на двох роботах працює, а вона навіть вечері не приготує, дітям – пельмені якісь, йому максимум яйця посмажить. Вся квартира у іграшках, шкарпетках і Ліліних книжках. У моєї подруги теж у дочки троє дітей, так там взагалі інша картина, я якось з Раїсою до її доньки заходила – так там любо подивитися! Не знаю, як вплинути на дочку, думаю про це весь час, сон втратила
Ми з чоловіком одружилися у 20 років. Досягали всього самі, зробили ремонт в будинку, народилися двоє дітей, син і дочка. Зараз наші діти вже дорослі, син в іншій країні живе, […]
Катя з сім’єю заїхали в гості до бабусі. Поки діти та чоловік знімали верхній одяг в коридорі, Катя підійшла до старенької жінки. – Тримай, бабусю! – Катя простягла пакет. – Це тобі! – Що це? – здивувалася бабуся Олена. – Сюрприз, подивись. Я думаю тобі сподобається, – усміхнулася Катя. Бабуся Олена розкрила пакет, заглянула всередину, і в розпачі опустилася на стілець. – Тобі що не сподобалося? – запитала внучка. – Катю, я ж тебе просила! Я ж тебе так просила…, – сумно повторювала бабуся. Катя здивовано дивилася на бабусю, не розуміючи, як їй реагувати на таке
– Катю, я тут бязь знайшла у шафі, зший мені дві наволочки, будь ласка, – дзвонила бабуся Олена. – Ой, бабусю, давай я тобі їх куплю. Вони зараз недорогі, – […]
Ольга вже третій день сиділа біля ліжка чоловіка. Її Володя дуже заслаб. Іноді її змінювала дочка, щоб вона могла поспати. Ольга сиділа і думала про своє життя з Володимиром. Все в ньому було… Окрім щастя й кохання! Називав він її тільки Ольгою і ніяк по-іншому! А так хотілося іноді почути, хоча б: – Олю… Та все ж, вона кохала свого чоловіка. А тепер він заслаб… Раптом Володимир розплющив очі! Ольга нахилила голову: – Що, Володю? – Яка ж ти гарна… Олечко! – прошепотів він. – Господи… Боже… Що?! – Ольга не вірила своїм вухам
Знову, чи то палац, чи то величезний котедж… Андрій бачив там себе… Ось він намагається встати з чистого м’якого ліжка. Поруч на стільці сидить гарна жінка. Ось підходить помічник, на […]
Зіна лежала в палаті, коли відчинилися двері і на порозі зʼявився її син Олег. – Ой синку, – ахнула Зіна. – Я тут заслабла трохи… Олег якось дивно зиркнув на матір і став біля ліжка. Зіна помітила, що він їй нічого не приніс… – Мамо, я до тебе маю дуже важливе питання, – нарешті почав молодик. – Я бачу що ти слаба… Тож хотів запитати – а ти заповіт написала? Мало що там може бути. Я ж тобі рідний! А Андрію твоєму пасинку і так вистачить. Він тобі ніхто! Зіна не повірила своїм вухам
Зіна дуже заслабла, приїхала швидка. Після того, як не стало її чоловіка, почав скакати тиск. Тепер тільки пігулки пити і не хвилюватися. Жити можна довго і щасливо. Тільки з другим […]
Василь швидким кроком вийшов з квартири і попрямував до сміттєвих контейнерів. Він викинув сміття, купив буханець хліба у магазинчику неподалік і пішов назад. – Цікаво, чи скоро вечеря? – мрійливо подумав Василь. – І що там моя кохана Галиночка наготувала сьогодні… Василь швидко піднявся сходами на свій поверх. Чоловік посмикав ручку, але двері були зачинені! – Ну треба ж, Галя уже й двері замкнути встигла! – подумав чоловік. Він нетерпляче натиснув кнопку дзвінка. Двері широко відчинилися. Василь глянув перед собою й очам своїм не повірив
Василь збирався у відрядження. Точніше його речі збирала дружина Марина, бігаючи по квартирі, складаючи сорочки та краватки, а чоловік керував цим процесом із дивана. – Васильку, курочку класти? – Я […]
Галина поспішала додому в село. Дорогою на вокзал вона накупила продуктів. Жінка звикла за останній місяць до сільського життя. Тихо там в селі, спокійно… Що ще потрібно на пенсії?! Галина увійшла в свою хату й ахнула! Вона стояла й здивовано дивилася на букет жовтого листя в півлітровій баночці на столі… У будинку було тепло й натоплено. – О, Боже! – тільки й подумала вона. – Я мабуть знаю хто це… Галина побігла на кухню, зварила картоплі, помʼяла її з тушонкою і швидко пішла за хвіртку
Дзвінок серед ночі не обіцяє нічого доброго. Це Галина засвоїла, коли ще чоловік був живий. Часто ночами йому дзвонили та викликали на роботу. Чоловіка не стало, коли їхньому синові було […]
Марійка досмажила котлетки, поставила на стіл картоплю. – Грицю, ходи снідати! – гукнула вона чоловіка. Через хвилину на кухню зайшов Грицько. – Ой яка смакота! – потер він руки і сів за стіл біля дружини. Раптом на вулиці почувся якийсь шум. Відкрилася хвіртка і на подвірʼя почали заходити якісь люди. Марійка аж підскочила від несподіванки. – Це хто такі? – тільки й спитала вона в чоловіка, нічого не розуміючи
Після того, як не стало діда Степана залишився в селі будинок і велика ділянка. Родичів, які претендували б на цю спадщину було небагато. Молоді село ні до чого, а решта […]
Моя дівчина зізналася, що живе з іншим чоловіком в іншому місті, але при цьому зізнається у сильних почуттях до мене!
У 16 років я зустрів дівчину, яка стала невід’ємною частиною мого життя. Тепер, через вісім років, наші відносини збереглися, незважаючи на відстань, яку змушували долати робочі обов’язки її батьків, виживаючи […]