Наталя варила борщ, коли на кухню зайшла її мама Ніна Павлівна. – Наталю, – почала мама. – В мене до тебе є одне проохання. – Я тебе слухаю, – усміхнулася донька. – Я тут листа написала. Зайди на пошту і відправ, – сказала Ніна Павлівна і простягла конверт. – Добре. Зараза закінчу тут і піду, – погодилася донька. Закінчивши всі справи Наталя одяглася, взяла із столу конверт, щоб віднести на пошту, і виподково глянула на адресата. Наталя прочитала ім’я і застигла на місці

Ніна Павлівна, зручно розташувавшись за столом, поправила окуляри, розгладила аркуш паперу та взяла ручку. “Доброго дня, дорогий синку Володя!” – Вона, трохи подумавши, продовжила. – “Вибач, давно тобі не писала. […]

У Марини не стало мами. Жінка приїхала, провела в останню путь. Після прощання вони з батьком прийшли додому. – Доню, прийшла пора нам з тобою серйозно поговорити, – раптом почав розмову батько. – Ти про що? – здивувалася Марина. – У нас з твоєю матір’ю була домовленість, останній із тих, хто залишився, розповість тобі правду, – продовжив батько. – Тату, відпочивай, ти втомився, – сказала жінка. – Ні, доню! Ти повинна все дізнатися, – сказав батько і почав свою розповідь. Марина застигла в очікуванні, приготувавшись почути найгірне

Марина була пізньою дитиною. Матері було 42 роки, а батькові 45, коли щастя посміхнулося їм, і в них з’явилася довгоочікувана донечка. Дідусів і бабусь вже не було. Вони не дочекалися […]

Наталя та Роман одружилися, відгуляли шикарне весілля та вирушили у весільну подорож. За десять днів молодята повернулися додому. – Я така щаслива, – говорила Наталя зайшовши у квартиру. – Я маю терміново подзвонити Риті, та розповісти їй, як все пройшло. Наталка зняла туфлі, пройшла у кімнату і застигла – всі меблі були не на своїх місцях. – Коханий, швидко йди сюди! – покликала вона чоловіка. – Що тут відбувалося? – Наталю, ти повинна дещо дізнатися, – почав Роман і зупинився. Чоловік ще не знав, як наважитися розповісти дружині, що відбувалося в їхній квартирі, поки вони були у весільній подорожі

– Слухай, Наталко, а давай я тебе з Ромою познайомлю? Ми живемо з ним в одному будинку. Жили, точніше, доки я заміж не вийшла. Я Рому змалку знаю. Чудовий хлопець! […]

Вікторія Федорівна посмажила биточки, зробила салат, зварила борщ. Розклала все по баночках і лоточках і вирушила до сина. – Ну як Михайло без мене? Дружина ж нічого не готує, в квартирі не прибирає, – думала жінка в дорозі. Вікторія тихо відчинила двері. Сина з невісткою вдома не було. Жінка зняла взуття, щоб не наслідити, і пройшла на кухню. Виклала лоточки у холодильник. Раптом Вікторія почула дивний звук зі спальні. – Треба ж, невже кошеня завели? – здивувалася жінка і пішла подивитися. Вікторія зайшла до спальні і застигла від здивування

– А я тобі говорила Михайло, бери за дружину Ольгу! Ми і сім’ю знаємо, і вихована Оля чудово. А ти що зробив, привів якусь блондинку, худеньку, та ще й гулящу […]

Настя з Артемом одружилися і чоловік переїхав жити до неї. Закохані були щасливі й не звертали уваги на плітки оточуючих. А пліткувати було чого – Настя була старша за Артема на вісімнадцять років! – Стара вже, а якого хлопця молодого відхопила… – шипіли сусідки на лавці біля будинку. – Боже, я в розпачі! – казала Настя подрузі. – Артем каже не зважати на них, а я так переживаю! І невдовзі сталося те, чого всі й очікували. Та це був не кінець

Кохання буває щасливим, гарячим, а ще буває складним і важким. Різне буває кохання, але Анастасії доля піднесла важке. У сорок вісім років її знайшло кохання і вона відчула себе справді […]

Того дня Світлана прокинулася рано, приготувала сніданок, зібрала доньку до школи. – Підвезеш мене до роботи? – запитала вона в чоловіка, коли він допивав каву на кухні. – Так, – кивнув він. Чоловік відвіз Світлану на роботу, і поцілувавши дружину у щічку, також поїхав працювати. Коли чоловік повернувся додому, Світлана вже була вдома. – Я вдома! – гукнув він з коридору, знімаючи взуття. Дружина вийла до нього на зустріч, вона була якась дивна. – Я йду від тебе! Нам треба розлучитися! – раптом сказала Світлана. – Як йдеш? Чому? – чоловік здивовано дивився на дружину, нічого не розуміючи

У житті Світлани все складалося якнайкраще. Добрий, ніжний і дбайливий чоловік, який до того ж добре заробляв. Простора квартира, затишна дача, дві іномарки. Все це було придбано переважно на доходи […]

У моєї найкращою подруги скоро день народження буде, 30 років їй – ювілей. Мені якось було байдуже до того, адже часи важкі, думаю, привітаю її есемескою по телефону, на тому й все. І все було б саме так, якби вона не сказала мені, який подарунок приготував для неї її чоловік

Подруга Оксана якось поскаржилася мені: – Образилася я на свого чоловіка дуже. Чи можливо дарма я це все? Можливо, і не потрібно було ображатися на нього зовсім, можливо, не все […]

Ми взяли слабенького Женю з дому малюка, і дали йому все необхідне. Але такого “дякую” від нього не очікували

Коли я зважилася усиновити слабенького хлопчика з дому малюка, я чудово розуміла, що буде нелегко. Хлопчик наро дився недоношеним, бо мати його пила під час ваrітності. У нас із чоловіком […]

Вчора у нас з Назаром була річниця весілля. Я і вирішила влаштувати нам романтичну вечерю, домовилася з мамою, що вона забере донечку до себе і вранці відведе її в садочок. Але сталося те, що трапляється все наше сімейне життя, нічого нового. О 20.00, коли ми їли, смакували ігристе і дивилися фільм – дзвінок у двері. Вони, мої любі “дівчаточка” – свекруня і зовиця, запахло їм, певне, аж в сусідній район міста моєю запеченою курочкою, от вони і вирішили явитися як ясні сонечка, поласувати з нами, а заодно поділитися з нами усіма своїми проблемоньками і проблемищами, що на них навалилися. Та ще й грошенят у Назарчика попросити – треба ж допомагати найближчим

Вчора у нас з Назаром була річниця весілля. Не кругла, 7 років, але все-таки для мене це значна і щаслива дата, тому щороку ми її скромно відзначаємо. От я і […]

Перше, що зробила невістка, це за 5 років купила квартиру. Вона, взагалі, молодець. Нічого не витрачала, кожну копійчину до купи складала, і нарешті хоч собі житло придбали. А в цьому році приїхала вона додому у відпустку, привезла з собою чималу суму знову. Вони з сином якось в гості до мене заїхали. Оксана тоді подивилася на те, як я живу, і щось собі задумала, але мені про це ні слова не сказала, запитала лише, чи в понеділок я вдома буду. Виявляється, вона вирішила, що зробить мені капітальний ремонт

Коли з самого ранку з понеділка до мого подвір’я стали з’їжджатися машини з будівельними матеріалами, я навіть не відразу зрозуміла, що відбувається. Першою моєю реакцією був страх, я злякалася, що […]