Рубрика: Людина
Якось я вирішила зробити чоловікові сюрприз, рано повернувшись з роботи і приготувавши йому вечерю до його повернення з роботи. Коли я підійшла до наших дверей, вони вже були відчинені.
Той день мав стати особливим. Я вирішила зробити сюрприз чоловікові, рано повернувшись додому з роботи та приготувавши вечерю до його приходу. Ми були разом уже 25 років, і мені хотілося […]
Я була впевнена, що коли вийду на заслужений відпочинок, то нарешті відпочину від щоденного шкільного шуму, оскільки сорок років пропрацювала вчителем молодших класів. Натомість у мене на шиї троє онуків від дочки. Вона каже, що їй потрібен спокій. Не про таку старість ми з чоловіком мріяли. Може то й на краще, що він цього не дочекався
Я з нетерпінням чекала спокійного відпочинку. Натомість моя розлучена донька “напрягає” мене своїми дітьми Я все життя працювала вчителем молодших класів. Я була впевнена, що коли вийду на свій заслужений […]
Мені 45 років, свої діти – студенти, навчаються в столиці, а ми живемо в Броварах – це зовсім близько. Син і донька живуть в гуртожитку, але приїздять майже що вихідних додому. І я не маю ніякого бажання виховувати племінницю чоловіка. Через цю ситуацію в нашій родині “буря”, всі вважають, що я маю погодитися. Молодша сестра мого чоловіка Уляна працює в іншому місті. Її немає вдома місяцями. Вона давно розлучена, колишній чоловік теж проживає в іншому місті. У них є донька Іванка, їй 8 років. Майже з народження дитина живе у чужих людей: подруг, нянь
Мені 45 років, свої діти – студенти, навчаються в столиці, а ми живемо в Броварах – це зовсім близько. Син і донька живуть в гуртожитку, але приїздять майже що вихідних […]
Чомусь мої свекри думають, що раз у нас 4 дітей і мені всього 30 років, а чоловіку 34, то ми не можемо дати самі собі й дітям раду. Тому батьки Льоші вважають за необхідне постійно втручатися в наше життя і виховання діток. Сил мовчати у мене вже просто немає, тому я й вирішила виговоритися тут. Бо вони дають нам у вигляді благодійності 15 тисяч гривень на місяць на додачу до зарплати Олексія
Чомусь мої свекри думають, що раз у нас 4 дітей і мені всього 30 років, а чоловіку 34, то ми не можемо дати самі собі й дітям раду. Тому батьки […]
Ось тепер я ані з зовицею, ані з батьками чоловіка не спілкуюся, отакі пироги, людоньки. І все чому? Усе поясню. Проблема, власне, в тому, що мій чоловік Ігор має обох батьків, сестру і племінницю, якій 4 роки. Ми з Ігорем вже 5 років разом, але весілля відбулося лиш рік тому. Мої стосунки зі свекрухою і сестрою Ігоря були натягнуті і до весілля, бо живемо у квартирі чоловіка, а їм це не до вподоби. А я ще посміла народити доньку до офіційного шлюбу. Отака я
Ось тепер я ані з зовицею, ані з батьками чоловіка не спілкуюся, отакі пироги, людоньки. І все чому? Усе поясню. Проблема, власне, в тому, що мій чоловік Ігор має обох […]
Ліді стало нудно з власним чоловіком, і вона була переконана, що не за того вона заміж вийшла. А одного разу, випадково, на вулиці вона зустріла своє перше кохання – Олега. Він теж був дуже радий бачити Ліду, і зізнався їй, що розлучений давно, але мріє про родину і справжню любов. Так той Олег голову Ліді закрутив своїми солодкими розмовами і обіцянками, що вона вирішила піди від чоловіка до нього. З Олегом Ліда прожила всього місяць. Ліда вже розлучилася з чоловіком, але ще не встигла оформити стосунки з Олегом, як раптово потрапила в лікарню. До Ліди приходила мама, приходили діти, подруга і колеги по роботі. Олег не знайшов часу, щоб прийти
– Не за того я заміж вийшла, – подумала собі Ліда, глянувши на свого чоловіка. – Лише своє життя марную. Все частіше в голову жінки стали приходити думки про розлучення. Проживши […]
В лютому подруга мене до себе запросила. Дивлюся – в неї на столі полуниця лежить, цінник на ній – 400 гривень за кілограм. Я така здивована була, що не стала мовчати Світлані: – Як ти могла за цю полуницю 400 гривень віддати? Ледь не пів тисячі викинула на вітер. Он у мене в морозилці полуниці повно, за 70 гривень влітку купувала, тепер їм спокійно всю зиму. Та відповідь подруги мене обурила дуже
А моя кума дуже добре заробляє. Олена отримує в місяць 14 тисяч гривень. А її чоловік, Олександр – десь 20 тисяч, а то й трішки більше щомісяця. І при таких […]
Дітей на ноги я таки поставила, обом освіту дала. Від чоловіка ніякої допомоги не було. Навпаки. Він йдучи сказав, прийдеш, станеш проситися, щоб я повернувся. З цією жінкою вони прожили років 5, а потім він надумав в сім’ю повертатися. Свекруха і моя дочка почали мене вмовляти, щоб я дозволила чоловікові повернутися, мовляв, він погано виглядає, в живе в не дуже хороших умовах, хай повертається, все ж, це батько. Я довго думала, але в результаті погодилася. Чоловік повернувся без нічого, мені довелося йому гардероб поміняти, все нове купити, бо він не мав навіть найнеобхідніших речей. Після цього чоловік вже став зовсім інший, але тих стосунків, які у нас були, вже бути не може
Своїх дітей я практично сама поставила на ноги, хоч і мала чоловіка. Моє життя легким не назвеш, бо я постійно була під суворим під контролем і критикою, адже перші кілька […]
Марина поспішала до нотаріальної контори. Півроку тому у неї не стало батька і тепер прийшов час вступити в спадщину. Вона зайшла в кабінет нотаріуса, де її зустріла секретарка. – Прошу вас ознайомитись із документами, – сказала дівчина. – Тільки, вибачте, не можу зараз роздрукувати, доведеться прочитати з ноутбука. Марина кивнула дівчині та запевнила, що її все влаштовує. Секретарка принесла ноутбук, відкрила потрібну папку та пішла до себе за стіл. Побачивши в заголовку папки з документами свої ініціали та прізвище, Марина клацнула мишкою, відкрився документ. Марина прочитала зміст документу і застигла від прочитаного
Марина поспішала до нотаріальної контори. Півроку тому у неї не стало батька. Емоцій у неї із цього приводу не було, бо вона майже не знала його. На згадку про батька […]
Світлана була на маму ображена за те, що вона могла б ще в Греції сидіти, і їй допомагати, бо не розуміла, навіщо їй в 63 роки вже було додому повертатися. А якось Світлані з Євгеном стали гроші дуже потрібні, йшлося про велику суму, якої у них не було, але вони точно знали, що у Тамари є ще певні запаси заробітчанських євро, тому і поїхали до мами в село. Тим, що вони там побачили, діти були дуже здивовані. Біля хати зеленіли красиво посадженими рядочки картоплі, зелені різної, огірочки вже почали цвісти. А по подвір’ї ходив незнайомий чоловік. – Мамо, це хто? – з нотками картання і засудження запитала Світлана Тамару. – Петро. Мій чоловік, – спокійно відповіла Тамара
Світлана вже не могла дочекатися, коли чоловік прийде додому, щоб поскаржитися йому на свою маму. Бач, що вона захотіла! Каже: – Діти, весна іде, треба і про городи подумати. Я […]