Рубрика: Людина
У мого чоловіка був друг, Михайло, дружили вони ще з дитинства. Тому і після одруження ми стали сходитися вже сім’ями, майже всі свята разом відмічали. Колись, особливо в селах, люди часто сходилися, накривали столи, то тепер всі позакривалися по своїх домах. На цих застіллях я і закохалася в Михайла, він був якимось особливим. Як він гарно говорив до своєї дружини! І не тільки на людях, він таким уважним був був завжди. Зізнаюся, що я просто тихо заздрила його жінці, яка такого доброго і турботливого чоловіка мала, що словами не передати
Сват сказав, що останній раз мені робить пропозицію, а якщо я не погоджуюся, то він буде по-іншому будувати своє життя. А я розгубилася, бо не уявляла навіть, що в 60 […]
Мама вважає, що вона найрозумніша і хоче брати участь у всіх моїх справах. Тому я приховала від неї купівлю квартири
Мені скоро сорок років, і я боюся свою матір. Ось так вирішила розпочати свого листа. Найцікавіше, що я всі ці роки не усвідомлювала цього. Рівно до тих пір, поки чоловік […]
Нещодавно я отримала спадок – двокімнатну квартиру, але в іншому місті. Я не збиралася його взагалі ділити між своїми дітьми, думала там здавати квартирантам, і отримувати з цього прибуток. Але дочка як про це дізналася, так стала просити мене, щоб я цю квартиру їй віддала, а вона її продасть, і зможе подумати про власне житло, нарешті. Вона мені заявила, що якщо я не віддам їй усю спадщину, то вона взагалі перестане мене вважати своєю матір’ю. Мені дуже прикро від цих доньчиних слів, не думала я, що спадщина для неї важливіша, ніж мама
Нам з чоловіком уже по 60 років, у нас двоє дорослих дітей: син і донька, і весь час ми допомагаємо нашим дітям. Різниці між ними ми не робили, якщо давали […]
Я не знаю, як маю заспокоїти маму. Сьогодні вона заскочила в нашу квартиру сама не своя. Двері їй відкрив Денис. Я ще з порогу чула всі її невдоволення. А після нарікань вона зайшла на кухню і побачила мене у новому образі. Я завжди мріяла про цей колір волосся, але коли жила з батьками, то всі ці експерименти були під забороною. Я ж не думала, що все так може закінчитися. Перед Денисом так соромно
Я не знаю, як маю заспокоїти маму. Сьогодні вона заскочила в нашу квартиру сама не своя. Двері їй відкрив Денис. Я ще з порогу чула всі її невдоволення. А після […]
Знаєте, від чого я найбільше втомилася? Жити і працювати задля родини чоловікової сестри. Дуже хочу поділитися своєю історією та почути думки, поради, якісь підказки, як змінити ситуацію. У мого чоловіка Вадима є сестра, моя зовиця Ольга, живе окремо від нас, але всі ми в одному місті. Ольга заміжня вдруге, у неї аж троє дітей. А це ось – родзинка на торті: сьогодні вранці зустрічаю Олю з чоловіком у магазині, вони йдуть з червоненьким, вона морозиво їсть, але дітям нічого не купили взагалі!
Знаєте, від чого я найбільше втомилася? Жити і працювати задля родини чоловікової сестри. Дуже хочу поділитися своєю історією та почути думки, поради, якісь підказки, як змінити ситуацію. У мого чоловіка […]
Я ж пожалілася сину, то Олег відразу ж на другий день приїхав і привіз мені нові чоботи, бо старі порвалися. Я з тої радості і обійняла сина, але все це було на очах у Галини. Ох і влаштувала вона мені “бурю”. Тепер єдине мені в голову приходить, прогнати дочку з дому, але шкода мені онучку, вона ж ні в чому не винна
Я ж пожалілася сину, то Олег відразу ж на другий день приїхав і привіз мені нові чоботи, бо старі порвалися. Я з тої радості і обійняла сина, але все це […]
Я не витримала і на вихідних, коли йшла до сина в гості, захватила з собою всі його шкільні грамоти і нагороди з олімпіад. Також в папку зложила і всі табелі з першого і по одинадцятий клас. Нехай Віка подивиться, якого розумного чоловіка відхватила і нехай його цінує. Але якщо чесно, я на ці “докази” більше надій подавала. “Ви що, досі цей мотлох зберігаєте?” Може для неї це і мотлох, а для мене все життя
Я не витримала і на вихідних, коли йшла до сина в гості, захватила з собою всі його шкільні грамоти і нагороди з олімпіад. Також в папку зложила і всі табелі […]
Микола прийшов до свого друга Федора, натиснув кнопку дзвінка і почав чекати. За хвилину двері відчинилися, і Микола, замість свого товариша, побачив його доньку Наталю. – Здрастуйте, дядьку Миколо, – привітно привіталася дівчина. – Ви, до тата? – До нього, – кивнув Микола. – А його тиждень не буде, – відповіла вона. Микола важко видихнув і раптом сказав: – Наталю, ти вечорами до вікон підходь, і дивися, світиться у мене світло в квартирі, чи ні. – А для чого це вам? – Наталя здивовано дивилася на Миколу, нічого не розуміючи
Додому Микола завжди їздив на ліфті, а ось його друг Федір жив у старому панельному будинку. Микола сяк-так піднявся на його четвертий поверх. Віддихався, він натиснув кнопку дзвінка і почав […]
Юля посмажила омлет і покликала доньку Віру снідати. – Ти ж знаєш Олексія? – за сніданком сказала мама до Віри. – Так, – усміхнулася вона. – Я збираюся вийти за нього заміж, – повідомила новину Юля. – Мамо, ти не можеш. Ти одружена з татом! – здивувалася Віра. – Ми з Олексієм любимо одне одного. У нас буде спільна дитина, – тихо сказала мама. – Мамо, ти ж зраджуєш тата, – вигукнула Віра, і вибігла з кухні. Юля важко зітхнула, вона не розуміла, як їй бути далі
Віра невпевнено дивилася на чоловіка на порозі. На ньому було надіте пальто, а на плечах ще лежав сніг, що не встиг розтанути, поки він піднімався на ліфті на їхній поверх. […]
Михайло привів у батьківську хату молоду дружину Галину. Одразу після весілля Галя взялася хазяйнувати. Попросила Михайла город виорати. Місця багато, а земля пустує. Старша сестра Михайла, Леся тільки посміювалася з того всього. Але восени Галя з Михайлом зібрали хороший врожай. І він вийшов більший, аніж в Лесі! А наступної весни Галя ще й квіти розводити почала. Краса біля будинку неймовірна! – Теж хочу таке! – прибігла Леся до свого чоловіка. А якось вона зайшла до Михайла в гості, глянула на стіну й очі вирячила від побаченого
Леся з братом Михайлом жили в одному селі. Леся була старшою. Почалося все після весілля Михайла. Він привів у будинок матері, Марії Павлівни, дружину Галину – молоду дівчину, девʼятнадцять років […]