Рубрика: Людина
Іван прокинувся і почав збиратися на роботу. Він взувся й поліз у тумбочку по свої ключі. Але їх ніде не було! – Нісенітниця якась, – пробурмотів чоловік. – Візьми мої! – гукнула з кухні його дружина Люба. – Я все одно пізніше повернуся! З роботи Івана відпустили раніше. Він зайшов у квартиру й одразу побачив свої ключі на тумбочці! І ще якісь брудні сліди на підлозі… Він тихенько підійшов до кімнати й обережно відчинив двері. Якась жінка порпалася у шафках. Жінка обернулася. Іван глянув на неї, сів на диван і обхопив голову руками
Галина Вікторівна була звичайною бабусею, зі своїми слабкостями та недоліками. Але Іван любив її беззастережно. Батька свого він не пам’ятав, хоча бабуся казала, що краще б його взагалі не було. […]
– Оксанко, ти чого тут на вітрі сидиш? – вийшла на ґанок її мати. – Миколку, друга свого клич на чай. Я пиріжків напекла. Іменини ж у тебе сьогодні! Оксана закликала Миколку. Вони зайшли в хату й роззулися. Мати поставила на стіл жарівницю і виклала пиріжки в миску, ще гарячі… – Іди, он хоч іконці, святій своїй Ксенії вклонися! – сказала вона Оксані. – Отам вона в куточку, я свічку поставила. Оксана підійшла до ікони, хотіла перехреститися і раптом застигла від несподіванки. Вона не вірила своїм очам
Оксана їхала в автобусі й сумно дивилася у вікно. Погода була похмура, як і її думки… – Хто я тут так? – думала Оксана. – У мене зарплата маленька і […]
Тетяна фарширувала перці на кухні. Сьогодні приїдуть майбутні свати. – Мамо, приїхали, – вигукнув з кімнати син Віктор. Тетяна витерла руки об фартух і вийшла в коридор. Через секунду в дверях з’явилася Віра з якоюсь жінкою і ще дві пари людей. – Знайомтесь. Це моя мама, – представила невістка жінку. – Дуже приємно, – сказала Тетяна. – А це моя друга мама з татом, а це третя, – раптом сказала Віра, вказавши на дві інші пари людей. Тетяна здивовано дивилася на Віру, нічого не розуміючи
– Так Віктор у неї не перший чоловік, почекай то четвертий виходить, – розкинувши руки в сторони, заявила Марія Сергіївна, яка допомагала майбутній свекрусі фарширувати перці на кухні. Тетяні Миколаївні, […]
Ніну Леонідівну донька привезла із села в місто. Старенькій вже було за вісімдесят, і вона погодилась переїхати поближче до дочки. – Матусю, нарешті ти поряд! – казала Світлана. – Я тепер часто приходитиму. – Так, – з сумом говорила старенька. – Ось тільки знайомих, окрім нашої родини, у мене тут немає. Нема з ким і словом перекинутися… – Нічого, нічого, скоро познайомишся з сусідами, – заспокоювала її Світлана. А якось Ніна Леонідівна вийшла посидіти біля під’їзду на лавці. Аж раптом вона побачила, що в кущах щось ворушиться. Ніна Леонідівна придивилася й руками сплеснула від несподіванки
Ніну Леонідівну донька привезла із села до міста. Старенькій вже було за вісімдесят, і вона дала згоду переїхати ближче до дочки, зятя та онуків. – Матусю, нарешті ти поряд. Я […]
Уляна присвятила своє життя Василю, хоч і знала, що ніколи з ним не відчує смак материнства. Жили вони один для одного і ось тепер, коли сестрі 38 стукнуло, Василь подав на розлучення і взяв собі за дружину жінку з двома дітьми. “Я дуже хотів стати татом, а з тобою це не можливо”. Все Василь перекрутив в свою сторону. Таке враження, ніби Уляна йому дитинку не могла подарувати. Але як тепер допомогти сестрі, я не знаю
Уляна присвятила своє життя Василю, хоч і знала, що ніколи з ним не відчує смак материнства. Жили вони один для одного і ось тепер, коли сестрі 38 стукнуло, Василь подав […]
Шукаю зараз своїй 16-річній дочці окрему однокімнатну квартиру. Ніколи не вгадаєте, чому! Але вже сил нема терпіти. Моя донька Маргарита навчається в коледжі, але живе вдома, бо ми мешкаємо в містечку під Києвом і вона щодня їздить на навчанні на маршрутці й метро. Плачу за все поки що, звичайно, я. А вона, снідаючи й вечеряючи дома, принципово відмовляється мити за собою посуд! Поїсть зранку, поки я ще сплю – кидає все в мийку, увечері їсть пізно, коли я вже сплю – і знову все лишає, хоч проси, хоч не проси. Я не прислуга! Вчися, доню, жити самостійно
Шукаю зараз своїй 16-річній дочці окрему однокімнатну квартиру. Ніколи не вгадаєте, чому! Але вже сил нема терпіти. Моя донька Маргарита навчається в коледжі, але живе вдома, бо ми мешкаємо в […]
На допомогу матері я ніколи особливо не розраховувала, але вона сама так вирішила – що допомагатиме мені, от тільки я вже й не знаю, чи воно мені треба, бо щось занадто дорого мені все це обходиться. І мова зараз не про гроші, я маю на увазі – моральний аспект, адже мама дуже любить мені дорікати тим, що вона для мене зробила, а я це не ціную
На допомогу матері я ніколи особливо не розраховувала, але вона сама так вирішила – що допомагатиме мені, от тільки я вже й не знаю, чи воно мені треба, бо щось […]
Анастасія Ігорівна цілий день крутилася на кухні. Аякже ж?! Сьогодні її донька приведе нареченого, знайомитися. У двері подзвонили. – Мамо, це Славко! – представила Христина гостя. – Дуже приємно, – простягла руку хлопцю жінка. – Проходьте, вечеря вже на столі! Всі сіли за стіл, перекусили, Анастасія Ігорівна розпитала у Славка про все, що її цікавило. Раптом, Христина випадково перекинула стакан з соком собі на штанах. – Я у ванну, треба замочити! – сказала дівчина і швидко вибігла з кімнати. Через хвилину вона повернулася до столу і застигла. – Що тут відбувається? — тільки й вигукнула Христина, пабичивши неймовірну картину
– Познайомся, Славко, це моя мама! Мамо, це мій хлоп… – Христина не встигла домовити, як мати швидко підскочила до її молодого чоловіка і мало не в обличчя засунула йому […]
У Марини був самотній сусід Володимир. Він розлучився з жінкою і жив сам. Якось раптом чоловік запросив її із сусідкою бабою Наталею до себе в гості. Він накрив стіл, сам плов приготував смачний, квіти на столі поставив… – Свято у тебе якесь, Володьку, чи що?! – хитро запитала баба Наталя. – А я без подарунка тут он прийшла… Марина теж чекала на пояснення від сусіда. Який же оце привід для зустрічі? Одягнулася вона красиво, причесалася, підфарбувалася… Володимир у сорочці з краваткою, урочисто підвівся з місця. Жінки затамували подих, не розуміючи, що відбувається
Містечко було невелике, але гарне, з доглянутими вулицями та будинками старої забудови з акуратними фасадами, мініатюрними балкончиками та невеликими палісадниками біля під’їздів. В одному з таких будинків на три поверхи […]
У річницю нашого весілля, яку ми не планували відзначати через розрив між нами, сталося дещо несподіване. Такого ніхто не чекав!
Наш шлюб був на межі розлучення після чверті століття спільного життя. Ми побудували життя, виростили сина і все ж таки виявили, що наближаємося до кінця. У річницю нашого весілля, яку […]