Рубрика: Людина

Близько п’яти років тому я був одружений із Людмилою. У нас тоді з’явилася чудова донька, яку ми назвали Христиною. Я й подумати тоді не міг, що колись моє кохання до дружини згасне і я насилу зможу бачитися з дочкою

Близько п’яти років тому я був одружений із Людмилою. У нас тоді з’явилася чудова донька, яку ми назвали Христиною. Я й подумати тоді не міг, що колись моє кохання до […]

Марина нещодавно на день народження запросила мене. Я багато років її знаю, тому сказала, що прийду з задоволенням. Відразу стала цікавитися, щоб вона хотіла, щоб я їй подарувала. А на дні народження Марина мені таку історію розповіла, що я дуже пошкодувала про все

А вийшло все так, що дуже багато років ми всі дружимо однією компанією. Усі свята і дні народження святкуємо усі разом, у своєму старому дружньому колі. І ось святкуємо ми […]

Коли дочка дізналася, що я подарувала бабусин будинок сестрі, то влаштувала грандіозний сkандал. Але вона не хотіла зрозуміти головне.

Я живу у маленькому містечку зі своїм чоловіком Сергієм. Наша донька навчається у столиці та живе окремо у гуртожитку. Моя сестра Вікторія та наша мати живуть у селі. Вікторія дбала […]

Мачуха врятувала моє весілля і захистила від майбутньої свекрухи, хоча ми ніколи не ладнали

Моє дитинство було позбавлене материнського тепла. Хоча б тому, що жінка, яка мене народила, легко пішла з родини. Як добре, що я була близька до батька! Завдяки йому моє життя було яскравим […]

Я зателефонувала сестрі, питаю: “Іванко, як здоров’ячко, як діти?” А вона мені: “Які діти? Ааа… поросятка! Та добре, Олю! Їдять так добре, ростуть. Вже до Великодня слушні будуть”. “Та які поросята, Іванко, я про онуків питаю, бо чула, що якийсь вірус літає”. А виявляється, син купив їй двоє поросят, бо та сильно хвилювалася, що ж вона буде в місто дочці передавати. Як філе, то це Наталочці, а невістка і кості обглодати може

Моя сестра, ну геть з розумі зійшла. Як, мати таких хороших дітей поруч і онуків, а думати і приділяти увагу не їм, а господарству, а точніше – поросятам, які їй […]

Мені так за Наталю соромно стало, я ж при шефині з нею по гучномовцю спілкувалася. Ліда ж хотіла для неї як краще, навіть доставку сама оплатила, бо знає, що важко з грошима. Речі з дітей дуже гарні, фірмові, те саме і взуття – якісне. І замість того, щоб сказати хоча б одне єдине слово – дякую, Наталя пробурчала в слухавку: “Не маю я з тобою часу теревенити. В мене важливіші справи! Бувай!”

Мені так за Наталю соромно стало, я ж при шефині з нею по гучномовцю спілкувалася. Ліда ж хотіла для неї як краще, навіть доставку сама оплатила, бо знає, що важко […]

Я одна виховую дворічного сина. З чоловіком ми розійшлися. Він мав іншу родину на боці. Свого житла у нас не було, ми жили на орендованій квартирі. Тому після розлучення йти мені не було куди, окрім мами, яка жила одна у двокімнатній квартирі

Я одна виховую дворічного сина. З чоловіком ми розійшлися. Він мав іншу родину на боці. Свого житла у нас не було, ми жили на орендованій квартирі. Тому після розлучення йти […]

Адже я не знаю чіткої відповіді, що подобаюсь я йому чи ні, тому що при спілкуванні мені завжди здавалося що так, вперше думала, що комусь подобаюся, я не сплю ночами, плачу, намагаюся викинути його зі своєї голови, але нічого не виходить

Весною минулого року мене збила машина. Був перелом стегна, лежала в лікарні, тому не зустрілася з дуже важливою мені людиною, як хотілося. Усі три місяці просиділа вдома, до мене ніхто […]

І ось 1,5 роки тому зустріла людину, на два роки старшу, порядну, добру, без дітей, одружений не був, підвіз мене на блакарі, я написала перша, знайшла привід, щоб віддячити, бо грошей з мене він не взяв

Мені 27 років, скоро 28. Ніколи не було щасливих стосунків у житті, дітей немає. 10 років хворого кохання із зрадами. Все пробачала, бо думала, що люблю, чи не знаю чи […]