Рубрика: Людина
Коли моя племінниця Соломія запросила мене на весілля, я одразу знала, що все буде не так просто. Але того, що сталось, навіть у сні не могла уявити
Коли моя племінниця Соломія запросила мене на весілля, я одразу знала, що все буде не так просто. Ну, така вже вона, все у неї завжди шкереберть, то ж я була […]
Я пропрацювала 15 років у Італії, щоб забезпечити своїх дітей. Все, що заробляла, віддавалася їм, а собі завжди відмовляла, заощаджувала на всьому.
Я пропрацювала 15 років у Італії, щоб забезпечити своїх дітей. Все, що заробляла, віддавала їм, а собі завжди відмовляла, заощаджувала на всьому. Чоловіка не стало рано, і щоб дати дітям […]
— Ну для того, щоб твій чоловік претендував на частину спільного майна, ви маєте прожити у шлюбі не менше двох років. Та тільки я Вадиму вже обіцяв допомогти з інвестиціями найближчим часом, такий у нас був договір
За день до весілля підслухала розмову нареченого по телефону. І на весіллі влаштувала таке, що всі гості були приголомшені — Христинка, я не можу повірити! Невже я завтра заміж виходжу! […]
— Донька в тебе й справді гарна, але не думай засиджуватися. Треба знову заміж виходити, поки молода, симпатична… – радила подруга. — Ну, вже ні, – відповідала Віра, – спасибі, наплакалася я, натерпілася, наслухалася на свою адресу багато поганого… Не переношу більше на дух чоловʼяг. Від них одні страждання тільки
Магазин, де працювала Вірочка, стояв у центрі селища міського типу в Сумській області. Неподалік розташовувався гуртожиток місцевого училища, звідки іноді приходили студенти за цукерками, шоколадом, пряниками і напоями, коли отримували […]
Дивна у мене виявилася свекруха, ну чесне слово! Ну не було в мене часу їй аж ніяк допомагати і псувати в городі нігті! Я мала собі відзняти багато контенту для блогу – не щодня ж у селі буваєш. Це ж все так колоритно – купи картоплі накопаної, дойка корів, сади, вулиці в пилюці, покинуті хати. Я поїхала по контент, власне кажучи, дитина повітрям свіжим подихала. Але все ж мені стало дуже неприємно і прикро, коли свекруха так розділила мене і свою донечку, що вона її тільки не повиносила з холодильника і комор своїх. Більше не поїду до неї
Мій чоловік працює на такій роботі, що вихідні у нього дуже рідко, а якщо і бувають, то радше на вихідних. Ми з Остапом одружилися чотири роки тому, виховуємо дворічного сина. […]
В той день до нас у вікно постукала пташка, а всі знають, що це до сумних звісток, але ми й подумати не могли, до яких саме, адже бабуся Соломія у свої 87 в той день ще доїла кізку і поралася в садку. І потім вона почала до нас приходити. Я підходжу до свіжого горбочка землі, але прочитати, чиє там ім’я написано на хрестику, не можу, все розмите, як в хмаринці туману. «Ось бачиш, я ж казала, що вже все. Мені добре, тепло,» – і посміхнулася. Мама чує чиїсь кроки поруч, а потім голос каже: «Вставай, уже час чоловіка зустрічати обідом»
Кілька місяців полинула на хмаринку прабабуся. Вона була золотою людиною, без перебільшення. Її любили всі, вона завжди допомагала нам, завжди підтримувала, але вік все ж таки вік узяв своє – […]
Нас з чоловіком зовсім не розуміють наші батьки і всі знайомі. Тому й цікава думка збоку. Чи дійсно ми не праві? Ми забезпечені, але наш старший син з 14 років працює. Всі кажуть, що ми не повинні відправляти на роботу, дітей, що ми черстві і забираємо у них дитинство в той час, як самі маємо достатньо грошей, щоб дітям ні в чому не відмовляти. Ми живемо у місті, недалеко від Києва. У нас простора двокімнатна квартира в новобудові, дві машини. Маємо хороші роботі хороші зарплати на наш час, ні на що жалітися. У нас двоє прекрасних синів. Нашому старшому синові Артему 15 років. Минулого літа, у 14 років, він пішов на роботу і працював 4 години на день. Звичайно, з нашої згоди. Він розвозив піцу і суші. Зарплата мінімальна
Нас з чоловіком зовсім не розуміють наші батьки і всі знайомі. Тому й цікава думка збоку. Чи дійсно ми не праві? Ми забезпечені, але наш старший син з 14 років […]
Мій Толя завжди був неймовірно скупим. Спершу я думала, що це нормально — людина економить, не витрачається на непотрібні речі. Але з часом стало зрозуміло, що його скнарість не має меж. Квіти мені він дарував раз на рік на день народження, а подарунки вибирав такі, наче спеціально шукав найдешевше…
Мій Толя завжди був неймовірно скупим. Спершу я думала, що це нормально — людина економить, не витрачається на непотрібні речі. Але з часом стало зрозуміло, що його скнарість не має […]
Несторку, йди трохи пограйся у вітальні з Діанкою, а коли бабуся вареники зварить, я вас покличу, – сказала дочка. Розумієте, що мене найбільше засмутило, що дочка все вирішує за мене. Ось я і сказала, що вони прийшли не заплановано і вареників мені на її всю сім’ю не вистачить. Я не думала, що дочка так відреагує. А може і знала і чекала такої реакції. Просто любить вона на халяву прийти з дітьми і наїстися
Я ліпила вареники, бо і Остап їх любить, та й перед вихідними я люблю наварити, щоб потім про це не турбуватися. Як влетіла моя дочка з онуками в квартиру. І […]
Ганна з сумом подивилася у вікно, – мені вже так пізно, дівчатка. Дуже пізно. П’ятий десяток… — Ой, оце ти видала! – хором вигукнули жінки, – п’ятий десяток і вона себе в бабусі записала. Та чи знаєш ти, що це, можливо, найкращий вік? Лови момент, якщо мужик нормальний, позитивний і ти подобаєшся йому
Ганні Сергіївні, колеги по роботі, дали прозвище – «музейний ексклюзив». Вона і, справді, працювала в музеї вже довгі роки, віддавала всю себе улюбленій роботі, мала кандидатський науковий ступінь історика, була […]