Рубрика: Людина
Коли дочка сказала, що в неї для мене сюрприз і повела мене до нової квартири, я мало не розплакалася від радості. Але рано було радіти.
Я живу в будинkу, який ще мій дід збудував. Тут пройшло все моє дитинство, юність, тут пройшло моє сімейне життя. Багато теплих і добрих спогадів пов’язано у мене з цим […]
— Ну нічого, худоба, я на тобі потім відірвуся, — відповіла теща, — Я тобі покажу побачення з молодим дівчиськом, підлабузнику. Я тобі там і вірші почитаю, і картину покажу..
Пиріжки смачні, з тонкого тіста, вони надувалися такими пухкими, золотистими кульками, вона обережно брала їх і перевертала, щоб засмажити інший бік, а потім витягала зі сковорідки і перекладала на спеціальну […]
Після відходу чоловіка з життя робота стала моїм порятунком. І тут з’являються син із невісткою і просять піти з роботи та посидіти з онуком.
Мені до пенсії залишилося працювати лише 5 років, але я з тих людей, які, навпаки, не хочуть на пенсію виходити. Мені подобається моя робота, у колективі всі хвороби заб уваються. […]
Це тобі подарунок, купиш щось собі від мене, – каже свекруха. Я подякувала і прийняла, бо якби я не взяла ці гроші, то цим би маму образила. В конверті було аж 2 тисячі гривень. Мама нічого не залишила собі, а все мені віддала. Тут прийшов мій чоловік. Покликав мене в кімнату, і попросив приміряти черевики, каже, що купив їх мені в подарунок. Я так зраділа, що не описати це словами. Взяла новий черевик, приміряла в коридорі до свекрушиного старого, і зрозуміла, що все чудово. Чоловікові я все пояснила, і він мене підтримав. З коробкою я зайшла на кухню, щоб зробити сюрприз свекрусі
– Мама сьогодні прийде. Антоніно, приготуй щось смачненьке, – каже мені чоловік. – Добре, – кажу. – А ти куди? – Я по справах, але на обід буду. Так що […]
— І на яку суму претендує твоя мама? — видихнула Ірина, яка чудово знала свою свекруху і тому вже не сумнівалася, що все саме так, як каже Олег
— Це всі гроші? — Ірина з подивом подивилася на чоловіка, — і заради цього ти днями і ночами на роботі?— Тобі скільки не дай все одно мало, — відповів Олег. Він хотів вийти […]
Ти що, за 20 років заробітків лише будинок збудувала? А куди ж ти поділа решту грошей? – питає мене одна заробітчанка. – А хіба будинок – це мало? – кажу. – Не знаю. Сама думай. Я будинок збудувала і дві квартири купила за 20 років. Я тоді задумалася, що і справді щось не сходиться математика, бо по тисячі євро в місяць за рік виходить мінімум 10 тисяч євро. А за 20 років – то аж страшно порахувати скільки. Але моя донька весь цей час не працювала, вона домогосподарка, тому зрозуміло, що гроші, які я висилала, йшли і на прожиття їм також. Я якось про це не задумувалася, а варто було б
– Що ти тут робиш? – питаю я з подивом Ніну, дочку свою. – Хіба не бачиш? Гроші рахую, – відповідає вона спокійно. – Чиї гроші? – Твої. Ти ж […]
Я повернувся з-за кордону, купив квартиру, машину, вирішив одружитися. За дружину я взяв собі розлучену жінку з двома дітьми. Все частіше почалися розмови: «А ти що, не помітив, що наш хлопчик вже з куртки виріс». Або: «Треба розширювати нашу житлоплощу, тому бери в кредит трикімнатну квартиру». Одного разу я повернувся додому і побачив, що вдома знову не прибрано. Я не витримав, подзвонив тещі і запропонував забрати їх усіх
В Ларису я закохався ще в школі. Вона була першою красунею, усі хлопці мріяли зустрічатися з нею, але їй подобалися лише багаті. Тому у мене, звичайного юнака, шансів не було. […]
Юля вже давно в Італії на заробітках. Рвонула за кордон від безвиході. Та своє жіноче щастя з Антоніо так і не змогла побудувати
Моя подруга Юля понад десять років уже в Італії на заробітках. Так склалися обставини. Розійшлася з чоловіком, на руках – мала донечка. Рвонула за кордон від безвиході, як їй тоді […]
Я купила своїй мамі подарунок за свої гроші, але мій чоловік і свекруха вважали це неприпустимою розкішшю.
Я завжди знала про ощадливість мого чоловіка Антона, яку він успадкував від своєї матері. Ми ведемо роздільне господарство, кожен робить рівний внесок у домашнє господарство і витрати на освіту сина. […]
Коли в неділю Василь привіз своїх батьків до себе, був ошелешений. Він сподівався, що дружина нарешті відкриє їх новий будинок і накриє стіл в великій кімнаті. Але натомість побачив накритий для гостей стіл в літній кухні. В будинок літніх свекрів Марія таки впустила, але на кілька хвилин, як на екскурсію. Василю здавалося, що його мама толком і не встигла все розгледіти. А невідомо коли вона ще приїде до них. Василеві від цих думок стало дуже сумно. Марія ж намагалася пошвидше спровадити свекрів додому
Василь ходив по подвір’ї і милувався усім, що пристарав за роки важкої праці за кордоном. Ось його красивий двоповерховий будинок, найкращий в селі, ось альтанка, ось сад, ось дорога огорожа. […]