Рубрика: Людина
Сестра Ольга вчинила дуже не по-людьськи. Рідні сестри знову стали жити під одним дахом. Катерина на 70-му десятку свого життя зрозуміла, що все-таки потрібно працювати, щоб щось мати і допомагати своїм рідним
Катерина раділа з того що, все-таки не сказала тоді ті слова. Хоч вони були і справедливі, бо сестра її Ольга вчинила дуже не по-людьськи. Але з часом все стало на […]
– А хто це там в машині сидить, добру годину вже, і не заходить? – Іван вкотре глянув у вікно. Вони з друзями цього вечора вирішили відпочити чоловічою компанією. Орендували котедж. – Та це по Валерія дружина приїхала, – пояснив один із приятелів, дивлячись на автівку за вікном. Іван озирнувся на того самого Валерія. Він Івану не подобався. Зарозумілий, похвалитися любить. – Валерію, там дружина за тобою приїхала, – сказав Іван. – А я передумав, зачекає, – сміючись, відповів той. – Хай зайде хоч, що сидіти в машині, – не вгавав Іван. Він зрозумів, що щось говорити марно. І тут чоловік вирішив діяти
– А хто це там в машині сидить, добру годину вже, і не заходить? – Іван вкотре глянув у вікно. Вони з друзями цього вечора вирішили відпочити чоловічою компанією. Орендували […]
Коли свекрухи Тамари не стало, вона свою квартиру залишила в спадок не їй, а її синові. Микола, після одруження, відразу продав її, взяв кредит і більшу купив. Мати дуже раділа, що має такого толкового сина. А коли донька виходила заміж, то квартири вирішила їй не давати, їм з чоловіком дуже не сподобався зять, і вони стали приглядатися до нього
– Зять у нас таки дуже хитренький, Роман цей, – говорить Тамара Іванівна, – нас з чоловіком не обдуриш, але на усі прохання нашої Дарини ми втомилися не звертати уваги, […]
Іра прокинулася від співу сусідського півня. – От же ж! – подумала вона. – Вічно йому не спиться… Птах замовк, але сон уже не повертався. Іра покрутилася і встала хоч і не хотілося. Треба ж займатися господарством! Вмиватися крижаною водою вона звикла. А ось мити посуд – ні. Її тітка в селі, в якої вона гостювала, гарячої води не мала. Будинок старенький, але Іра його любила. Дід ще будував, і тут пройшло дитинство її батька й тітки Віри. Іра вийшла в сад і зірвала яблучко на сніданок. Раптом почувся якийсь дивний звук. Іра глянула на траву й застигла від побаченого
Іра прокинулася від співу сусідського півня. От же ж! Вічно йому не спиться… Набридливий птах замовк, але сон уже не повертався. Іра покрутилася на кушетці, почавши відчувати те, що раніше […]
Батько настільки не хотів, щоб я хоч щось отримала у спадок після того, як його не стане, що все майно він записував на жінку, з якою був не розписаний, а просто багато років жив у цивільному шлюбі. Але вона пішла з життя, а її діти-спадкоємці все поділили між собою, виставивши тата навіть із його квартири. Йому під шістдесят, а він не має нічого, і він прийшов до мене, погрожував судом і вимагав грошей
Батько настільки не хотів, щоб я хоч щось отримала у спадок після того, як його не стане, що все майно він записував на жінку, з якою був не розписаний, а […]
Все своє життя я думала, що доглядатиме мене донька. Тому коли син привів в хату невістку, я сказала, що жити вони у мене не будуть і син пішов до тещі. Як я тоді раділа, що тепер все зможу віддати доньці. Одного дня до моєї хати приїхав джип, то донька зятя привезла показати. Статний, багатий бізнесмен. Весілля шикарне зіграли в Тернополі. Я подарувала їм всі свої заощадження, віддала зятеві 30 тисяч гривень, щоб догодити. Там донька залишилася жити. А я повернулася в село, у велику пусту хату. Минали роки і я зрозуміла, що дуже старіти стала. Лише тоді до мене дійшло, що я вчинила
Все своє життя, маючи двох дітей, я думала, що доглядатиме мене донька. На сина надії, як такої, у мене не було зовсім. Я чомусь плекала думку, що він одружиться і […]
– Хочете отримати квартиру, доглядайте діда! – діловито вимовила свекруха. – Тільки зі своїм маніkюром тобі доведеться попрощатися
У шлюбі ми з Олександром були близько трьох років. Однак, з дітьми ми вирішили почекати, бо мали маленьку житлоплощу, яка дісталася мені від бабусі. – Може, нам продати кімнату та […]
Баба Марія місила тісто і невдоволено бурчала: – Бач ти, на риболовлю він зібрався! Прямо вдома роботи нема! Грядки не полоті, ґанок он скрипить! Ну як тут не сваритися?! Ох і, лінивий, дід Матвій мій! Гультяй… Вона накрила тісто білим рушником, поставила на піч і сіла відпочити… Але де там! Задзвенів її телефон! Дзвонила внучка Настя. Баба Марія взяла слухавку. – Привіт, Настю. Щось сталося? Чого так рано дзвониш? Настя раптом зітхнула. – Ех, даремно я мабуть тобі подзвонила, бабусю! Біда у нас… Баба Марія застигла від поганого передчуття
Баба Марія місила тісто і тихо, невдоволено бурчала: – Бач ти, на риболовлю він зібрався! Прямо вдома роботи немає! Грядки не полоті, ґанок он скрипить! Ну як? От як тут […]
Олена тихесенько, щоб нікого не розбудити, пройшла на кухню. Ввімкнула світло і застигла. За столом сидів її колишній чоловік Олег. – Ну і де ти була? – раптом запитав він. Замість відповіді Олена лише знизала плечима. – Я питаю, де ти так довго ходиш? Ніч надворі, – повторив він. – А ти що тут робиш? Ти живеш тепер з іншою родиною? – промовила жінка. – Мене діти пустили, але зараз не про мене. Я питаю, де ти ходиш? – знову повторив Олег. Олена здивовано дивилася на колишнього чоловіка, не розуміючи, що відбувається
Олена тихесенько, щоб нікого не розбудити, пройшла на кухню. Ввімкнувши світло, вона застигла, за столом сидів її колишній чоловік Олег. – Ну і де ти була? – раптом запитав він. […]
Віра готувала обід, коли в двері подзвонили. Віра подивилася на годинник і здивувалася. – Сини ще у школі. В чоловіка свої ключі, – думала вона. Віра відклала ложку, якою помішувала суп і пішла надвір подивитися хто ж там прийшов. Біля хвіртки стояла жінка в дорогому одязі. – Доброго дня, – сказала Віра. – Віра, доню, ти мене не впізнала? – ніжним голосом заговорила жінка. -Ви хто? – запитала господиня. – Ну що ти Віра? Я твоя мати, – усміхнулася гостя. – Жінко, ви помиляєтеся! Я вже поховала свою маму, – Віра здивовано дивилася на незнайомку, не розуміючи, що відбувається
У будинку задзвонив дзвінок. Віра подивилася на годинник і здивувалася. Сини ще мають бути у школі, тим більше вони дзвонять, коли сідають у шкільний автобус. У чоловіка ключі. Вона відклала […]