Рубрика: Людина
Вікторія паркувала машину біля своєї улюбленої яблуні, коли дзенькнув її телефон. Жінка запереживала. – Невже з Іваном щось сталося? – подумала вона. Син жив далеко, дзвонив вкрай рідко. Постійні відрядження, робота. Вікторія намагалася не турбувати його, але просила хоча б вранці писати їй: «Привіт, мамо, у мене все добре!». Частіше доводилося спілкуватися з невісткою… Вікторія дістала телефон із сумочки, піднесла до очей. Слава Богу, повідомлення від чоловіка! – Віко, ти знаєш, я не люблю говорити, тому краще напишу… – прочитала вона початок. Вікторія дочитала повідомлення і так і застигла, дивлячись в одну точку
Доки Вікторія старанно паркувала машину біля своєї улюбленої яблуні біля під’їзду, дзенькнув її телефон. Іноді чоловік казав, що вона відьма, бо Вікторія часто, ще до того, як брала слухавку, вже […]
Таня влетіла в квартиру, на ходу стягуючи чобітки. – Мамо! – вигукнула вона. – Ти вдома? – Що сталося? – Ольга Петрівна визирнула з кімнати. Таня сіла на табуретку. — Уявляєш, така історія! Мені лист прийшов. З-за кордону, – сказала донька. — З-за кордону? – мати спохмурніла. – Ага! – усміхнулася Таня. – Від дядька Миколи. Ну того самого, про якого ти не любиш згадувати. — І що у листі? – Ольга Петрівна змінилася на обличчі, присіла на край стільця. – А ти сама подивися, – якось підозріло сказала донька і простягла листа матері. Ольга взяла лист, відкрила його, швидко прочитала і остовпіла від прочитаного
Таня влетіла в квартиру, на ходу стягуючи промоклі чоботи. – Мамо! – вигукнула вона, проходячи на кухню. – Ти вдома? Ольга Петрівна визирнула з кімнати, зняла окуляри та відклала шкільний […]
— Чого ти з нею возишся, Маріє Петрівно? Все одно, говорити не буде! Худо ходить, але хоч ходить, і то добре! От скажи, за що мені таке дитя дісталося?
Народилася Валя калікою, про це мама щоразу їй нагадувала і, зриваючи на ній злість, додавала: — Та й взагалі, тебе ніхто не кликав на цей світ і чекати ніхто не […]
Ой, мамо, не видумуй. Ну скільки там наш Юрчик їсть? Йому лише шість років. Я ж тобі висилаю час від часу євро. Повинно хватати не лише для онука, а й для вас з татом, – сказала мені дочка, коли я подзвонила їй в ту Італію і поставила умову. Або ж вона забирає дитину до себе, як і було обговорено перед їх з Дмитром від’їздом, або ж висилають мені гроші і кожного місяця. Таке враження, ніби дочка просто забула про сина, якого чотири роки тому залишила на мене і поїхала на заробітки
– Ой, мамо, не видумуй. Ну скільки там наш Юрчик їсть? Йому лише шість років. Я ж тобі висилаю час від часу євро. Повинно хватати не лише для онука, а […]
Марина працювала у шлюбному агентстві. – Ви зробили вибір, Іване Сергійовичу? – запитала вона солідного клієнта. Він якраз розглядав анкети. – Так, зробив! – заявив той. – Можна мені познайомитися з цією жінкою? Він глянув на Марину. На її обличчі була розгубленість. – Ось із цією?! – здивовано запитала вона. – Я хотів би зустрітися, – сказав Іван Сергійович. – Завтра чи післязавтра, якщо вона буде згодна. – Так, звичайно, – сказала Марина. – Але тільки в неділю. Вас влаштує? – Добре, в неділю, – погодився той. З цими словами чоловік розвернувся і пішов. Марина так і сіла на диван і закрила обличчя руками. Вона ще не усвідомила, що щойно наробила
Марина прийшла на роботу трохи раніше. Просто жила вона далеко, на околиці міста і намагалася встигнути на той автобус, який привозив її в офіс на двадцять хвилин раніше. На наступному […]
A мама чекала, що діти приїдуть з онуками, дбайливо катала банки, з любов’ю підписувала… Останні банки з грибами датовані минулим роком, їй на той момент було 93 роки
Купили ми будинок у селі. Продавала його молода пара, мовляв, батькам дача не потрібна, а бабусі не стало рік тому… Після того, як не стало старенької ніхто до хати не […]
Вчора увечері я йшла додому. Було вже пізно, у вухах навушники. Раптом на тротуарі бачу щось ворушиться
Вчора увечері я йшла додому. Пізно було у вухах навушники. Раптом на тротуарі бачу щось, що ворушиться. Ближче підходжу і розумію – людина. Точніше, чоловік, який повзе по землі, неприродно […]
До Ліди в гості приїхала майбутня свекруха. Увечері, повертаючись додому, Ліда купила по дорозі улюблений торт Марини Михайлівни. – О, з’явилася! – вийшла їй назустріч мама її коханого Андрія. – І вам здрастуйте! – усміхнулася Ліда, знімаючи туфлі. – Візьміть торт, будь ласка. – М-м-м, не забула, що я люблю, – гостя подивилася на термін придатності торта і задоволено кивнула. Догодила! – Ви вечеряли? – уточнила Ліда. – Тебе чекали, так що, годуй нас давай, – жінка гордо пішла на кухню. Ліда накрила на стіл. Майбутня свекруха глянула на стіл і спохмурніла. – Що таке? – запитала Ліда. Що не так? Вона не розуміла в чому справа
– Лідо, мама приїжджає! – схвильований Андрій вихором заскочив на кухню. – Приїжджає і добре. – здивувалася Лідія. – Ти не розумієш! Моя МАМА приїжджає! – вигукнув чоловік. – Та […]
“Чоловік повертає літній жінці загублену сумку і отримує допомогу у відповідь”
Волоцюга знаходить загублену сумку, гуляючи вулицями в пошуках їжі. Побачивши її вміст, він жахається і негайно шукає власника, щоб повернути її, не підозрюючи, як зміниться його життя після цього. Кажуть, […]
Свєтка потім ще магазин шубний відкрила, рідну сестру на касі поставила, ні, щоб просто сім’ї допомогти. Загалом активна жіночка, палець у рот не клади
Коли Свєта народжувала Марійку, було дуже холодно. Скрізь у гучному коридорі, яким вона ходила, зігнувшись і потираючи поперек, у туалеті з тріснутим, замазаним білою фарбою склом, у лікарні. Літня акушерка […]