Рубрика: Людина

На день народження онука Марія Марківна прийшла з великою коробкою. – Що там? – запитала невістка Олена. – Та це так, торт, мало що, раптом хтось захоче, – сказала Марія Марківна. – Я вже торт приготувала, нам не треба, – відповіла Олена. – Та я про всяк випадок, – заявила свекруха, запихаючи коробку в холодильник. – Добре, нехай, – подумала Олена. Їй ніколи було розбиратися з черговими дивацтвами свекрухи. Настав час накривати на стіл. Олена подала гаряче, закуски, потім настала черга десерту. Однак приготовлений нею торт… Зник зі столу! Олена зазирнула у відро для сміття і руками сплеснула від того, що побачила

– Я знаю, як треба, – ці слова повторювала свекруха Олени повторювала завжди. І що найгірше, її чоловік Степан дотримувався тієї ж точки зору. Для Олени це стало неприємним сюрпризом. […]

Ірина чистила на кухні дораду, яку планувала запекти. Вона вже майже закінчила, коли на столі задзвенів телефон. Ірина глянула на екран, посміхнулася і не взяла слухавку. Одразу після дзвінка прийшло повідомлення: «Чому ти не відповідаєш?» Ірина помила руки, і одразу набрала номер Сашка. – А чому я маю тобі відповідати?! – запитала вона. – Можеш назвати хоч одну причину? – Ну, ми ж друзі? – примирливо відповів Олександр. – Оце так друг! – ахнула жінка. – Три роки не дзвонив і на тобі! Сашко, годі вже. Кажи, що тобі від мене треба? – Іринко, розумієш… Я розлучаюся. – Як?! – Ірина так і сіла від почутого

Ірина чистила на кухні дораду, яку планувала запекти. Вона вже майже закінчила, коли на столі задзвенів телефон. Ірина глянула на екран, посміхнулася і не взяла слухавку. Одразу після дзвінка прийшло […]

— Мамо, чула? Це я жмот? Та я тобі зарплату тільки днями віддав! Ти вже спустила все на свої «вії-нігтики»! Сенс усе це робити, якщо страшна, і вдома сидиш безвилазно!

— Мамо, ну хто тебе просив? — Я ж як краще хотіла! Я ж не знала! — мати зіщулилася, намагаючись стати меншою або зникнути зовсім. Зараз вона найбільше боялася, що син образить […]

– Та хто тебе тримає? – байдуже відповів чоловік, не відводячи очей від телефона, коли я сказала, що подам на розлучення, – робиш з мухи слона.

Здається, я вже перестала відчувати себе частиною сім’ї. Ні, навіть не так. Відчуття таке, ніби мене просто вилучили зі списку “своїх”. У останній День народження я знову не отримала жодного […]

— Вєрка! Навіщо тобі це. Щодня повний будинок народу. Хіба так можна? Ех ти! А прибирання після всіх. Ну ти й блаженна

Тітка Віра завжди зрозуміє! — Вірка, ну яка ж ти дурнувата. Навіщо ти всіх вітаєш. Навіщо тобі все це треба. І так ледве кінці з кінцями зводиш, — говорили сусіди. — Це друзі […]

— Надько, курей не чіпай! Кури ні до чого! Заспокойся ти, заради Христа! Ой, лихо-лишенько, біда неминуча… Так, що ж ти робиш!? Надія! Побійся Бога! Та ти з глузду з’їхала, чи що?!

— Надько, курей не чіпай! Кури ні до чого! Заспокойся ти, заради Христа! Ой, лихо-лишенько, біда неминуча… Так, що ж ти робиш!? Надія! Побійся Бога! Та ти з глузду з’їхала, чи […]

Діточки, я до стоматолога записалася. Там сума буде кругленька. Ви ж допоможете мені трохи фінансово? Ну хоч на “пів” зуба?, – сказала свекруха, коли прийшла до нас в п’ятницю після роботи. – Мам, а ти не хочеш піти до Оксани з цим проханням? Вона ж має дві вищі освіти. Нам до неї ж далеко, – відповів їй Іван. Ви знаєте, я завжди мріяла щоб з тим питанням чоловік поставив свою маманю на місце. І ось це сталося. Як тільки я вперше зустріла Ірину Василівну, то перше що її цікавило, чи моя родина багата і яку я маю освіту. І по першому і по другому питанню я їй не догодила

– Діточки, я до стоматолога записалася. Там сума буде кругленька. Ви ж допоможете мені трохи фінансово? Ну хоч на “пів” зуба?, – сказала свекруха, коли прийшла до нас в п’ятницю […]

– Мамо, тату, переїжджайте! Я хочу подарувати цю квартиру Антону, щоб він нарешті зробив мені пропозицію

Мої батьки просто не хочуть, щоб я була щасливою. Інакше як пояснити те, що відбувається у нашій сім’ї? Нещодавно мама з татом вийшли на пенсію та переїхали жити до села. […]

Марка запросив на день народження його друг Олег. Чоловік купив подарунок і поїхав до нього додому. – Вітаю, друже! – простяг Марко подарунок Олегу. – Хороший будинок прикупив бачу. – Так, непоганий! Заходь, там Віка стіл в альтанці накрила, – запросив товариша Олег. Свято було в самому розпалі, чоловіки смажили шашлик, жінки про щось пліткували за столом. – Я пройдуся, роздивлюся, як тут у тебе все, – сказав Марко Олегу. – Та без проблем! Почувайся, як вдома, – усміхнувся чоловік. Марко пройшов у сад, завернув за будинок, як раптом почув якісь голоси. Чоловік прислухався і застиг від почутого

Після першого невдалого шлюбу з молодості, Олег довгий час не наважувався одружитися. Хоча з себе видний чоловік і при грошах, до сорока трьох років володіє автобізнесом, який приносить чималий дохід. […]