Рубрика: Людина
Свекруха живе з нами та не хоче нічим допомагати у господарстві. Я втомилася бути куховаркою та домробітницею у власному будинку
У житті бувають різні ситуації, коли нашим близьким потрібна наша підтримка. Ось тільки іноді ми можемо зіткнутися з негативними наслідками від наданої нами допомоги. У сім’ї мого чоловіка нещодавно сталося […]
— Ірочка, вибач! Біс поплутав! Я як побачила в інтернеті ці ліхтарі, спокій втратила. А до зарплати далеко, а на них знижка – два за ціною одного і пропозиція обмежена! А ще в подарунок давали термометр! Куди ж без термометра… Дуже потрібна річ! – свекруха схлипнула, але очі залишалися сухі. – Ну я й побігла скоріше до Вітюші, по гроші. Але Вітя сказав, що грошей у нього немає. Йому ж спінінг потрібен більше, ніж мати! А тут дивлюся – гаманець стирчить із сумки
— Хто-небудь, зачиніть двері, я спізнююся! – Ірина крикнула, на ходу закидаючи сумку на плече. — Вічно ти кудись біжиш, – вийшов із кухні чоловік, – можна ж спокійно ходити. […]
І не соромно тобі у Світланки грошей просити? Та ці вишиванки б лежали і запилювалися в кладові. Зараз такий час важкий, могла б і допомогти сестрі чоловіка. Знаєш прекрасно, що вона одна сина виховує. Це тобі добре, бо чоловік і те і се, всі забаганки твої виконує. – Свекруха мене дорікнула тим, що я її дочку попросила дати за вишиванку 500 гривень. Так, вишиванка вже ношена, але по стану вона зовсім нова. До того ж, це ручна робота, а вишивала її особисто я для свого сина
– І не соромно тобі від Світланки грошей було просити? Та ці вишиванки б лежали і запилювалися в кладові. Зараз такий час важкий, могла б і допомогти сестрі чоловіка. Знаєш […]
В той день з самого ранку Зої зіпсувала настрій свекруха. Вона зранку стала шукати гроші, і не виявивши їх у сумочці, звинуватила невістку в тому, що це вона взяла їх. – Знаю, що це ти нишпорила по закутках, аби привласнити мою пенсію! От я пригріла змію під боком, – не вгавала свекруха. Зоя виправдовувалася, як могла, але марно. Від безсилля та розпачу по щоках потекли сльози
– Скільки їй років? Всього 38? А я думала, що всі 50, – здивовано шепотілися між собою дві молоді вчительки. До Зої Іванівни, якій стало зле прямо в учительській, приїхала […]
Так, дитина – це щастя. Але другого такого щастя, тим більше так скоро, він не хоче, що я повинна була думати головою про те, що так може бути. А він? Чим думав він, цікаво? Розслабився за всі ці роки невдач і всю відповідальність і провину зараз на мене спихнути намагається. А я не уявляю, як це взяти, та й піти на переривання, після стількох років молитов про дитину взагалі
Я стільки років на цю дитину чекала. Точніше, не цієї, а взагалі! – засмучена Алла. – Мені свекри постійно робили та й мої батьки ставили запитання: коли ж, нарешті? — […]
“Маринко, яке може бути кохання у моєму віці? З батьком ми вже звикли одне до одного”, – виправдовувалась мама. “Всі чоловіки однакові, ти це згодом зрозумієш” – продовжувала мама
Мамине кохання. Мабуть, там, де я зараз знаходжусь, я щаслива. У мене найкраща матуся, яку я люблю. У мене чудовий чоловік, який кохає мене до безтями. У мене є робота, […]
Приїжджаю і рот відкрила: кухонний гарнітур доньці свекри подарували. Не такий, який я пригледіла, але Наталі сподобався. Меблі, і справді, хороші, вся необхідна вбудована техніка є, вже навіть змонтували все. Тільки з яких таких коштів? Значить, свату гроші заплатили, значить і нам скоро борг віддадуть
Мені 54 роки, одружена ось уже 30 років. Дві дочки у нас із чоловіком. Старша, Наталя, їй 28 років, 5 років тому ми її заміж видали. Молодша ще при нас, […]
Ірина прийшла з роботи пізно. Вона підійшла до дверей квартири й застигла. Двері були привідкриті, а в середині хтось говорив… Раптом звідти вискочила колишня дружина її коханого Артема! – Це що таке було? – запитала Ірина чоловіка. – Та ось приходила Катя, – махнув рукою Артем. – Сказала, що привезла нам мого сина на три дні… Та Катя не з’явилася ані через три дні, ані через тиждень! Артем обдзвонював знайомих, до колишньої тещі їздив. Аж тут Катя таки повернулася. З Артемом вони розмовляли у коридорі. Ірина прислухалась до розмови й застигла від почутого
Ірина чекала автобус і поглядала на небо. Там повільно насувалася темна хмара, вже вдалині виблискувало і глухо гуркотів грім. – Ну де цей автобус, встигне чи не встигне до дощу?! […]
Світлана поховала чоловіка два тижні тому. Жінка важко переживала втрату коханого. – Треба на дачу поїхати, навести порядок, відволіктися, – вирішила вона. Світлана відчинила двері будинка своїм ключем, зайшла всередину. У кімнаті було все так, як залишив її чоловік, це він був останнім на дачі, а по приїзді додому йому стало зле і Леоніда не стало. Світлана подивилася на ліжко, де востаннє спав чоловік, раптом помітила якийсь червоний предмет. – Може, він щось залишив? – подумала жінка. Вона підійшла, щоб подивитися ближче і застигла від несподіванки
Після того, як у Світлани не стало чоловіка минуло два тижні і жінка починала приходити в себе, збираючись на дачу, яку потрібно упорядкувати перед довгою зимою. Вона втратила масу дрібних […]
Оля повернулася додому раніше за чоловіка. Поки чекала ліфт, зазирнула до поштової скриньки — прийшов лист. Покрутила дивний конверт у руках і поклала до своєї сумки. За хвилину жінка була вже у квартирі. Сіла за кухонний стіл, відкрила конверт і почала розглядати лист. – Привіт! Я вдома! – Олю відволік голос чоловік, який пролунав з коридору. Віктор зайшов на кухню. – Що там дивишся? – усміхнувся він. – Та ось, твої фото розглядаю, – намагаючись посміхнутися, сказала Оля. – Про тебе пишуть. Оля повернула аркуш та показала чоловікові фото. Віктор глянув на них і застиг на місці
Оля повернулася додому раніше за чоловіка. На мить, поки чекала ліфт, зазирнула до поштової скриньки — прийшов лист. Покрутила дивний конверт у руках і поклала до своєї сумки. Про лист […]