Рубрика: Людина
Молодята пішли танцювати, ставши в центр кола, а Сашко повернувся до столів. Він уже на початку застілля помітив молоду красиву жінку – старшу сестру нареченої. Наталя була стрункою, як юна дівчина, хоча вже мала сина чотирьох років – Олексійка. Вона прибирала вивільнені страви зі столу, і мила тарілки в сусідній кімнаті
Сашко їхав електричкою на весілля друга. Разом з Єгором вони товаришували з самого дитинства, та й служили разом, були «не розлий вода», раділи листам з дому, читали разом, не приховуючи […]
За 24 роки шлюбу я зрозуміла, що моя сім’я бачить у мені не більше, ніж годувальника. Усі залежали від мене, навіть чоловік дочки.
У свої 47 років я заміжня, у мене двоє дорослих дітей. Моя 23-річна дочка, яка вийшла заміж і народила дитину, мешкає неподалік. Мій 19-річний син – студент, який все ще […]
Я не очікувала, що через п’ять років в нашому шлюбі запанує нудьга. Я нікуди не ходжу, бо чоловік каже, що треба економити. Коли я виводжу його на прогулянку, він не надто в захваті. Що з цього вийшло? Добру пораду дала мені найкраща подруга. І все спрацювало
Я не очікувала, що через п’ять років в нашому шлюбі запанує нудьга. Я нікуди не ходжу, бо чоловік каже, що треба економити. Коли я виводжу його на прогулянку, він не […]
Моя рідна тітка в Німеччині жила майже 2 роки, а ось повернулася додому і виставила квартиру на продаж, сказала, що буде продавати, адже жити поки планує там, можливо, й житло якесь підшукає. Квартира у неї хороша, гарний ремонт, техніка нова і, що дуже важливо, добрі сусіди, і ціну не космічну просить. Ми з чоловіком задумалися, бо маємо єдиного сина, він з дружинаою на орендованій квартирі живуть, скоро буде онук, а свого житла не мають. Я швиденько маму набрала, кажу, давай хату твою продамо, ми з чоловіком заберемо тебе до себе в двокімнатну квартиру, свої заощадження докладемо і купимо, врешті, нашим дітям житло. Мама погодилася. Тітка нам трішки ціну скинула, ми домовилися про все і ось – квартира її тепер наша. Та я гадки не мала, що куплю собі, разом з тим, ще купу проблем
Ще навесні ми з Олександром вирішили купити своєму синові хорошу квартиру, най наш Роман вже 2 роки, як одружився, а й досі з дружиною живе в маленькій орендованій квартирі на […]
Ні в суботу, ні в неділю діти не приїхали. Ірина першою набрала сина, щоб запитати, що сталося, але слухавку взяла невістка. Ніна була трохи не в настрої, і стала свекруху звинувачувати в тому, що вона замало їм допомогла, мовляв, інші мами з-за кордону не вилазять, а вона мала можливість ще попрацювати, і їм допомогти, але додому приперлася. Та на той день це були ще не всі сюрпризи. Ярослав зібрався і ще зранку кудись поїхав, сказав, що у справах. Раптом на її подвір’я зайшла молода жінка. Ірина побачила її через вікно, і спочатку припустила, що це листоноша. Але коли придивилася ближче, то зрозуміла, що тут щось не так, адже жінка була дуже вишукано одягнена, і від неї за кілометр пахло дорогими духами
– Ірино, ти? Повернулася? Ти ж казала, що додому їдеш назавжди? – жваво розпитували Ірину інші такі ж заробітчанки, які були дуже раді її бачити. – Та так вийшло, – […]
Ти на свою частку рота сильно не роззявляй. Я планую в квартиру ще й Вітю прописати. Він і без закону на одну кімнату заслужив. Тебе, он, яку красуню, мені допоміг виховати. Та й взагалі, він жодного разу мені не дорікнув, що взяв з дитиною. Та якби не Вітя, кукувала б я до старості одна. – Мамо, не сміши “сусідських півнів”. Хто мене виховати допоміг? Ти взагалі про що? Та він мені і гривнею в тому житті не допоміг. Все життя на твоїй шиї сидить
– Ти на свою частку рота сильно не роззявляй. Я планую в квартиру ще й Вітю прописати. Він і без закону на одну кімнату заслужив. Тебе, он, яку красуню, мені […]
Тамара сиділа в кімнаті і сумно дивилася у вікно. – Доню! Принеси плед, – гукнула жінка. – Зараз мамо! – відповіла Наталя, і за хвилину з’явилась у кімнаті. – Ось, тримай. А до нас Андрій приїхав! – А чому ж не попередив? Ми б щось зготували, – зраділа жінка. – У нього якась справа до мене. Зараз поговоримо і Андрій відвідає тебе, – сказала Наталя і вийшла у іншу кімнату. Тамара зраділа, що зараз побачить сина, як раптом жінка почула, що син з донькою про щось гучно розмовляють. Тамара підійшла ближче до дверей, прислухалася і застигла від почутого
Тамара Сергіївна сиділа на балконі і з висоти другого поверху спостерігала, як сильний вітер підхопив опале листя і закрутив у прощальному танці осені. – Доню! Допоможи мені, мені холодно, – […]
Ірина приїхала до свого друга Івана. Будинок вона знайшла швидко. Але хвіртка була замкнена. – І що ж робити? – подумала Ірина. Вона вирішила просунути руку і відкрити замок. Не кричати ж на всю вулицю?! – Жіночко, а що це ви там робите?! – раптом гукнув її хтось. Ірина обернулася. – Як не соромно? А ніби пристойна жінка, – говорила якась бабуся у довгому пальто. – Я в гості приїхала. До Івана… Івановича, – сказала Ірина. – Так нема ж його! Вже дев’ятий день, як нема, – відповіла бабуся. – Цього не може бути! – Ірина не вірила своїм вухам
Ірина особливо не готувалася до Нового року. Дочка сказала, що поїде до друзів на дачу. А самій Ірині хіба багато треба? Напече пирогів, зробить салат олів’є. Подивиться трохи телевізор та […]
Сашко був у відрядженні, як раптом задзвонив телефон. Дзвонила його мати. – Сашко, я заслабла і мене хочуть забрати в лікарню! – сказала вона. – А я не хочу. Ти можеш приїхати? – Мамо, я ж у відрядженні! Їдь у лікарню, – відповів Сашко. – Ні! Я пишу відмову… Сашко не знав, як йому вчинити. – Та ну її цю роботу, – подумав він. – Домовлюся потім якось! Через годину він ще раз подзвонив матері, сказати, що збирається на вокзал. – Не поспішайте! – раптом відповіла йому якась дівчина з телефону матері. Сашко застиг, не розуміючи, що відбувається
– Синку, з’їзди, будь ласка, в бабусину квартиру, там у мене дві квартирантки–студентки, дуже нахабні, особливо Світланка, другу я не дуже знаю, мигцем бачила. Вони мені вже на три дні […]
Василь прийшов додому пізно. Він відкрив двері своїм ключем й увімкнув світло у коридорі. – Юлю, Вірочко, я вже вдома! – гукнув він дружину і доньку. – Я тут зайшов по дорозі в магазин, купив продуктів, смачненького… – Василю, нам треба поговорити, – раптом зупинила його Юля, яка вийшла з кімнати. – Ходімо на кухню, Вірочка спить… Василь здивовано пішов за дружиною. – Ну, говори, що сталося? – сказав він Юлі. – Сталося дещо незвичайне, – якось дивно промовила дружина. – Ось дививсь сам… Юля простягнула чоловікові якийсь аркуш паперу. Василь швидко прочитав, що там написано і оторопів від несподіванки
Василю не любив ходити кудись зі своєю дружиною, Юлією. Він не любив свята, коли за одним столом збиралася численна рідня. Чоловік не любив дні народження друзів… Усі приходили з дітьми, […]