Рубрика: Людина
Та краще б він не робив нічого, взагалі нічого, – сердиться Ірина Володимирівна, – ніж так! За ним усе одно: або переробляти, або чекати, поки сам не спробує виправити
Та краще б він не робив нічого, взагалі нічого, – сердиться Ірина Володимирівна, – ніж так! За ним усе одно: або переробляти, або чекати, поки сам не спробує виправити. — […]
Новина про те, що у чоловіка хтось є, застала Галину зненацька. Вона спочатку добряче виплакалася, а потім вирішила, що як Василь додому прийде, так вона прямо про все його розпитає. – Ну так, є у мене жінка, і що? – каже мені Василь. – 15 років – це не один день. Я ж тебе не питаю, що ти робиш там в своїй Італії, – спокійним тоном, навіть не виправдовуючись, каже чоловік. – Що я роблю в Італії? Ніби ти не знаєш, Василю – я гроші заробляю. В ту ніч Василь вдома не ночував, а Галина мала час, щоб подумати. Так, їй було прикро, як ніколи, але вона розуміла, що і сама винна
– Галино, ти приїхала у відпустку на три тижні, щоб компоти закривати і закрутки робити? – картає Віра свою сестру-заробітчанку. – Навіщо ти так стараєшся, якщо тебе весь рік вдома […]
Цього року відсвяткували ювілей – мамі 60 років, вітчим старший на 12 років.Нещодвно вітчим провів з мамою розмову без нас.Свою квартиру ,де все зроблено руками нашої мами,він заповів своєму синові.Де він зараз? Що за людина?.
Мама одружилася з вітчимом, коли ми з братом лише в садок пішли. Свогобатька не памятали, він не проявляв ініціативи в зустрічах, тому все дитинствоназивали маминого чоловіка батьком. Зараз ми вже […]
Доньки приїхали мене совістити: «Мамо, ти через якісь вазони пішла від тата? Та ви разом сорок років!Подумай, що ти робиш». Як їм пояснити, що справа не в вазонах, а в відношенні?
Ми справді з чоловіком разом сорок років і з кожним роком я бачу, що він веде себеяк вередлива дитина. – А біля кого будеш ходити, як діти вже виросли?,- каже […]
-Поки ти був дома, я тут собі знайшла іншого. Тобі нема чого уже повертатися до мене. Газдуй собі у себе вдома-сказала дружина. Донечка теж хотіла спілкуватися з батьком, а з часом все рідше і рідше
Любомир ще із самої школи мріяв як він поїде в далекі краї. Та як він цікавився всякою технікою то ж і не дивно, що країною якою він мріяв з дитинства […]
Свого часу мені сестра дитячі речі продавала, а не дарувала, тому я їй теж безкоштовно допомагати не збираюся
Мама шокована, заламує руки та запитує зі сльозами на очах, як це я докотилася до такого життя, що готова брати гроші з рідної сестри. Мене мамин концерт дивує і дратує, […]
Ми з Петром з двійнят, тому між нами завжди був особливий зв’язок. В дитинстві ми жили дуже бідно, нас мама сама ростила, бо батька рано не стало, тож ми з братом звикли ділитися останнім шматочком хліба. І так було все життя. І хоч зараз нам по 60 років, але нічого не змінилося. Зараз я приютила брата у себе, бо так склалися обставини, але моя донька проти
– Я люблю і поважаю дядька Петра, але мамо, зрозумій, у мене своя сім’я, і мій чоловік проти, – каже мені донька. Марину свою я розумію, вона не зобов’язана жити […]
Виховання наших дітей я взяла на себе переважно поодинці, витримавши непросте життя під дахом свекрів. ”Мій дім, мої правила”, – стверджувала свекруха щодня.
Виховання наших дітей я взяла на себе в основному поодинці, витримавши непросте життя під дахом свекрів, де моя думка була заслонена мандатами свекрухи, яка навіть диктувала нам раціон, ввівши “картопляне […]
Все дитинство ми з мамою, покинуті моїм батьком, жорстко заощаджували на всьому. Нещодавно я зустрілася з відчуженим батьком, і мені відкрилася приголомшлива таємниця.
Мої ранні роки пройшли під знаком розлучення батьків, коли мені було 3 роки. Ми з мамою постійно економили, залежні від її мізерних заробітків як працівник дитячого садка. Мої бабуся та […]
Нам із мамою здається, що отримавши квартиру просто так, ти не станеш самостійною та незалежною людиною! Стрижня в тобі не буде! А це нам прямий докір, що ми тряпку виростили! Так що, вімітайся
– Гриша, біда! – схвильовано вигукнула я, додзвонившись до чоловіка. – Твої батьки їдуть! – Не пускати! – Гришенько, як не пускати? Як я можу їх не пустити? – Ніяк […]