Рубрика: Людина
Дмитро погодився жити окремо, але за однієї умови: квартира повинна бути в пішому доступі до його батьків. Я спершу не розуміла, чим це все може закінчитися, тому пішла на уступки коханому. Не було і дня, щоб ця жінка до нас не зайшла. – Дмитрик любить вареники. Ось, тримай, розігрієш на вечерю. Ти ж їх вмієш лише в магазині купити, – говорила Любов Олексіївна. Дмитро ж в свою чергу не перестав вихваляти переді мною матусю. – А мама сорочки не так прасує. – А мама моркву до плову кружечками ріже. Так смачніше!
Коли я почала зустрічатися з Дмитром, у мене вже було кілька знайомих, які розповідали мені історії з його життя, в які я вперто відмовлялася вірити. Кількох ситуацій з мамою Дмитра […]
Оля одягнула білу сукню, зробила макіяж та акуратну зачіску. Сьогодні вони з Борисом мали одружитися. Молодята під’їхали до РАЦСу, а через годину вийшли вже як чоловік та дружина. Після церемонії вирушили до ресторану святкувати. Гості почали вітати їх. Першими підійшли батьки Олі. — Я, звісно, вас вітаю, — сказала мама Олі. — Але ж ви скоро розлучитеся. — Мамо, що ти таке кажеш? — здивувалася Оля. — А ти хіба не помітила, що сталося в РАЦСі? — раптом запитала мама. Оля з Борисом здивовано дивилися на неї, не розуміючи, про що йде мова.
Оля одягнула білу сукню, зробила макіяж та зачіску. Сьогодні був той день, коли вони з Борисом мали одружитися. Молодята під’їхали до РАЦСу, і через годину вийшли вже як чоловік та […]
Настя повернулася додому раніше, ніж зазвичай. Її керівник відпустив усіх раніше з нагоди свого дня народження. Відкривши двері ключем, вона почула на кухні голоси. Дмитро, її чоловік, розмовляв зі своєю мамою, Ангеліною Петрівною. Настя одразу збагнула, що мова йде про неї. «Цікаво,» – подумала вона і вирішила не видавати своєї присутності. Тихо підійшовши до кухні, вона почала прислухатися до їхньої розмови. Те, що Настя почула, приголомшило її – такого повороту подій вона ніяк не очікувала.
Настя повернулася з роботи раніше, ніж зазвичай. Її начальник відпустив усіх раніше, святкуючи свій день народження. Відчинивши двері своїм ключем, вона почула голоси з кухні. Дмитро, її чоловік, розмовляв з […]
Коли я їхала у відрядження, то сказала чоловікові, що повернуся в п’ятницю ввечері, хоча сама дуже добре знала, що додому повернуся в четвер. Я зробила це не просто так, адже давно щось недобре запідозрила і вирішила перевірити свого чоловіка. Подруга мене підмовила це зробити, хоча я не дуже вірила їй. А як повернулася в четвер, то зрозуміла, що в нашій квартирі таки щось дивне відбувається
З Данилом ми майже рік тому одружилися. Відразу після весілля жити стали в моїй однокімнатній квартирі. Це влаштовувало нас обох, на той час. Я тоді якраз ще працювала на дуже […]
Мама так мені і сказала, чітко і беззаперечно: – Олено, про заміжжя навіть не думай! Досить, що не послухала мене одного разу, вибрала зятька на нашу голову, та ще й дитину тепер твою утримуй! Хіба я можу ослухатися маму у свої 32 роки, маючи 7-річну донечку і невдалий шлюб за плечима? Я маю слухатися маму. Вона все краще за мене знає. Доведеться розстатися з Владом
Мама так мені і сказала, чітко і беззаперечно: – Олено, про заміжжя навіть не думай! Досить, що не послухала мене одного разу, вибрала зятька на нашу голову, та ще й […]
Віталіна прокинулась рано. Вона довго підбирала одяг, крутилася перед дзеркалом. А як же ж?! Сьогодні був дуже важливий день. Віталіна поїхала до офісу де працював її коханий Леонід. До шлагбауму під’їхала розкішна червона машина. Віталіна одразу попрямувала до неї. З автомобіля вийшла дружина Леоніда. – Анжела? – запитала Віталіна. – Так, – сказала жінка. – Чим можу допомогти? – Льоня хоче піти від вас до мене, але от тільки не може ніяк наважитися! – впевнено заявила Віталіна. Анжела підвела на неї погляд. В її очах заграла ледь помітна іскринка. І раптом вона… Розсміялася! Віталіна не розуміла, що це таке робиться
– Льоню, скажи, який купальник краще взяти? – крутилася перед дзеркалом Віталіна, приміряючи то один, то другий, то третій купальники. – Будь-який, – відповів привабливий чоловік середнього віку, не відводячи […]
Тоді була 20-та річниця шлюбу моїх батьків, ми з мамою сиділи на кухні, вона хвилювалася, адже вже пізно було, а тата ще не було вдома. Останнім часом у батьків було багато непорозумінь, вони не дуже добре жили, постійно у них були якісь негаразди, але в цей день мама сподівалася, що тато забуде про все недобре, що було між ними останнім часом, і приготує їй подарунок, як вона приготувала йому, купить її улюблені квіти. Ми просиділи ще декілька годин, в двері ніхто не дзвонив, аж тут пролунала мелодія дзвінка в маминому телефоні і вона щаслива підбігла відповісти
От колись у нас була дуже хороша сім’я. Я, батько та моя мама жили ми завжди душа в душу в невеликій двокімнатній квартирі в спальному районі столиці. І все було […]
Спостерігаючи, як чоловік колупає пасту, яку зазвичай дуже любить, і розумію – щось не так. Пасту Влад полюбив після Італії, дек нам якось пощастило побувати разом цілий тиждень – мені тоді дали подвійну премію на роботі і ми змогли дозволити собі таку відпустку, а сина залишали моїй мамі. Більше закордонних відпусток у нас не було, але я навчилася готувати всі італійські страви дома, щоб радувати коханого чоловіка і всю родину. І ось через 16 років на мій погляд щасливого шлюбу, почалося відбуватися щось не те, а саме з чоловіком. Я стільки вислухала! І того в нього нема через мене, і того нема. Моя мама і друзі говорять, що я маю зробити все, аби повернути чоловіка
Спостерігаю, як чоловік колупає пасту, яку зазвичай дуже любить, і розумію – щось не так. Пасту Влад полюбив після Італії, дек нам якось пощастило побувати разом цілий тиждень – мені […]
Ось 10 років уже в студії й живуть. Онук у третій клас пішов, уроки робить мало не на колінах, своєї кімнати немає, та навіть просто кута свого для занять немає. Немає там місця, сама розумієш, 24 метри на все: на передпокій, кухню, санвузол і життєвий простір. Але ж які плани були
— А я їй кажу, що його старання на хліб не намажеш. І за квартиру ними не розплатишся, – сердиться Анастасія Сергіївна. – Ну що сім’ї з тих старань? — […]
А через кілька років став чоловік Люби ремонтувати хату, розкрив підлогу, а там золото лежить, два злитки. Вчинили вони з Любою по-чесному: навпіл із Віктором розділили. Покликали його в гості: він приїхав, сам подивився, де скарб знайшли. Думав-думав, звідки він, і згадав, що мати казала колись, мовляв, синам збирав батько, весь час складав, та й узагалі до грошей дбайливо ставився, ощадливо, а зарплата в нього була гарна й жили вони за неї не бідно
— Синку… Ти вже сильно не бий його тільки, – промовила мати, зі сльозами на очах. — Гаразд, що поробиш? Адже брат він мені рідний. Рідна душа. Вітьок і Михась […]