Рубрика: Людина
А потім я запах горілого відчула, метнулася з дитиною на руках на кухню. Виявилося, не я одна відчула, трохи раніше за мене на кухню з ванної прийшов чоловік, він і застав картину, як свекруха стояла над пательнею, зробивши газ сильнішим, і з посмішкою спостерігала, як горить м’ясо і разом із ним нова пательня. Мені залишалося тільки розвернутися і чоловікові сказати, що я збираю наші речі і ми з’їжджаємо
— Життя прожити, не поле перейти, а я прожила своє життя достойно. Це не мої слова, це слова моєї свекрухи, сказані в день нашого з нею знайомства 2 роки тому. […]
Наступного дня я ніжно попрощалася з ним, і щойно за ним зачинилися двері, я відчула, як мене наповнює жага помсти. Я знала, що Максим збирав гроші на новий автомобіль, він відкладав їх на окрему карту. Сума була вже пристойною. Я знала, де лежить карта. Код від картки був мені теж відомий. Я пішла в банк і зняла всі гроші з цього рахунку. Потім я прийшла додому, упакувала все, що мало для мене цінність, поклала в машину
Раз на місяць ми з трьома найкращими подружками влаштовуємо жіночий вечір. Знаєте – базікаємо, пліткуємо, скаржимося на своїх чоловіків, дітей і свекруху. Це допомагає пережити наступні тридцять днів. Одного разу […]
Чоловічок у кепочці обійшов, за традицією, всі ряди і купив помідори все-таки в якогось дідуся, трохи глухуватого. Але це не все. Людмила, вибравшись на ринок вперше за сезон, швидко перейняла “метод” чоловіка в кепочці. Підходить до неї покупець, а вона, не чекаючи запитання, відразу рапортує: — Помідори червоні, огірки зелені, баклажани – баклажанисті
— Помітний хлопчина, винахідливий. — Може й помітний, але вже давно не хлопчина, йому років сорок, а може більше. — Ну, для нас із тобою, для нашого віку – майже […]
Сергій був дуже здивований від слів Тетяни.-Скільки можна в тому селі жити, мені це набридло. Я до міста хочу. Це вже занадто. Я хочу в театр ходити, а не на городі картоплю садити. Сергій як завжди зранку оглянув свій будинок і подумав що вже потрібно поприбирати. Але знову він не мав часу, швидко одягнувсяі вийшов. А коли ввечері приходив додому з пляшкою оковитої то вже нічого не бачив і нічого йому не потрібно було. Чоловік жив в такому ритмі вже більше року. З того часу як його покинула дружина Тетяна, поїхавши в місто шукаючи кращого життя. Сергієвих батьків рано не стало, його виховувала бабуся. А як хлопцеві виповнилося 18, то і її не стало. Однак, Сергій був хлопцем тямущим, добре розумівся в сільськогосподарський техніці, то ж і влаштувався працювати у фермерське господарство. Невдовзі він і познайомився з Тетяною, вона була з сусіднього села, вони зустрічалися а потім Сергій запропонував їй переїхати до нього…
Сергій як завжди зранку оглянув свій будинок і подумав що вже потрібно поприбирати. Але знову він не мав часу, швидко одягнувсяі вийшов. А коли ввечері приходив додому з пляшкою оковитої […]
Мені 52 роки, 30 з них я заміжня за хорошим чоловіком. Живу в достатку, діти двоє виросли. І ось я закохалася, немов дівча. Хіба так буває в такому віці? Він хоче, аби я пішла від чоловіка і ми були разом. Моя сусідка, бабуся, з якою я поділилася душевними сумнівами, каже, що таке останнє кохання може бути найсильнішим у житті навіть у такому віці. Бабуся Люба жалкує, що сама прожила життя в повазі з чоловіком, але без кохання
Мені 52 роки, 30 з них я заміжня за хорошим чоловіком. Живу в достатку, діти двоє виросли. І ось я закохалася, немов дівча. Хіба так буває в такому віці? Він […]
Знаєте, я хочу розповісти вам одну історію про 84 квартиру. Близько року тому там жила молода пара, і в них був чудовий малюк років п’яти. Вони не дуже ладнали між собою. Стіни в нас тонкі, їхні скандали чули всі сусіди. Якось раз вони сварилися, двері були не замкнені, і малюк вийшов на сходовий майданчик. Він побіг по сходах, і зачепився за перила. Стрімголов прокотившись два прольоти, дитина сильно вдарилася головою об сходинки
Страждаючи від безсоння вкотре, Наталка знову чула несамовитий дитячий плач з сусідської квартири. “Та що зрештою з цією дитиною!? Невже батьки нічого не можуть із цим зробити!?” Вона всього тиждень […]
Ще на початку шлюбу Іван з Оксаною жили гарно. Я до них не пхалася. Але якось крок за кроком Іван все відставляв сім’ю на задній план. Перш за все наш син тримався друзів, робив все для них, а сім’я може почекати. Мені не раз казали рідні чи односельчани, що треба молитися, до церкви ходити на прощі їздити. Але я була вихована в інших “традиціях”, тому і дітей своїх так виховувала. Чого не скажеш про моїх сусідів навпроти
Ви знаєте, хто б мені що не говорив, але без Бога ні до порога. Якби мені хтось повернув час назад, я б по інакшому виховувала своїх дітей. Лише на схилі […]
Я свекрусі майбутній вчора за чаєм так і сказала, що заміж за Ігоря не піду. А вона давай мене умовляти залишитися і побратися з її сином, він же так мене кохає! Ну але люди, я ж його за ці два місяці роздивилася! Весілля через два тижні. І людоньки добрі, ха цей час, поки ми живемо разом, я зрозуміла, що мій Ігорьок не знає, що є в холодильнику, де купити миючий засіб. Поїсти йому підігріває мама. Постіль також ніколи сам не заправить. Вона вважає, що ми маємо допомагати з ремонтом дачі, хоча нашій молодій сім’ї зараз гроші будуть потрібнішими
Я свекрусі майбутній вчора за чаєм так і сказала, що заміж за Ігоря не піду. А вона давай мене умовляти залишитися і побратися з її сином, він же так мене […]
Андрій працював за комп’ютером, коли в двері подзвонили. Чоловік неохоче підвівся і пішов відкривати. На порозі стояв його тесть Юрій Ігорович. – Доброго дня, – привітався з ним Андрій. – Привіт. А я ось до вас у гості зайшов, – відповів тесть вже роззуваючись в коридорі. – Це добре, ось тільки Оля у відрядження поїхала, а я працюю вдома, – спробував посміхнутися зять. – А я ж не до Олі прийшов, а до тебе! – заявив Юрій Ігорович. – Ну що ти готовий?! – До чого готовий? – Андрій здивовано дивився на тестя, нічого не розуміючи
– Оля, моя мама сказала, що ти зовсім не вмієш готувати, – заявив своїй дружині Андрій Ольга, яка в цей момент збирала валізу, лише ствердно кивнула головою. -Оля, ти мене […]
Оля переїхала у нову квартиру. – Ну і що, що перший поверх. Зате дуже затишна, – роздумувала жінка. Оля якраз розставляла квіти на підвіконня, як раптом помітила, що біля самих її вікон припаркувався великий чорний джип. Із позашляховика вийов якийсь незнайомий чоловік. – Дивний тип, – подумала Оля і стала спостерігати. Чоловік почав щось розглядати довкола. Оля придивилася і застигла від несподіваної здогадки
Оля винайняла кімнату в квартирі на першому поверсі. Батько одружився з молодою жінкою, і якось тісно їм стало вдвох в одному будинку. Не порозумілися вони. Але зараз вона сама собі […]