Рубрика: Людина
Злата Павлівна святкувала свій день народження. Вони з донькою Мариною накрили у залі гарний стіл, запросили друзів і родичів. Гості всі вже зібралися і весело гомоніли за столом. Та не було головного гостя – онука Злати Павлівни, Микити! – І де ж він так довго ходить? – вже хвилювалася жінка. – Не часто він запізнюється… Може щось сталося? На цих словах пролунав наполегливий дзвінок у двері. Злата Павлівна поспішила до дверей. Марина пішла за нею. Іменинниця відкрила двері й застигла від несподіванки. – Микито, а це хто?! – тільки й промовила вона
– Набридли ви мені всі, мамо, своїми супер правильними порадами! Я, напевно, взагалі скоро від вас з’їду і квартиру зніму, бо… Бо я скоро одружуся! – Микита схопив куртку і […]
Алла прасувала постільне, як раптом у двері хтось подзвонив. – Дивно, і хто це так рано прийшов, – здивовано пробурмотіла вона. – Може показники лічильників перевіряють? Вона пішла в коридор, відкрила двері й застигла. На порозі стояв її чоловік Сашко! В руках він тримав дві дорожні сумки… – Господи, а чого ж ти не попередив, що приїдеш?! – ахнула Алла. – Алло, я ненадовго, – раптом сказав чоловік. – Ми розлучаємося! – Що-о-о?! – Алла аж назад відсахнулася від несподіванки
Валентина зайшла ввечері до своєї сусідки Алли на чай. – Я з ним розмовляю по телефону, і раптом, уявляєш, чую біля нього жіночий голос! – розповідала їй Алла про свого […]
Ірина Петрівна робила баклажанну ікру, як раптом пролунав настирливий дзвінок у двері. Жінка витерла руки об фартух і побігла в коридор. Вона відкрила двері й ахнула від несподіванки. – Ірино Петрівно, благаю вас! – її зять Микола став на коліна прямо на порозі. – Допоможіть мені, заради Христа! Ірина Петрівна аж побіліла і позадкувала назад. – Миколо… Що з тобою? – пробелькотіла вона. – Благаю вас, Ірино Петрівно, поверніться! – раптом сказав чоловік. – Що–о–о?! – жінка не розуміла, що відбувається
Ірина Петрівна робила баклажанну ікру, як раптом пролунав настирливий дзвінок у двері. Жінка витерла руки об фартух і побігла в коридор. Вона відкрила двері й ахнула від несподіванки. – Ірино […]
Віра Василівна взяла телефон і набрала номер свого сина Віктора. – Алло, Вітя? – промовила вона в слухавку. Але в телефоні пролунав голос дружини сина – Вікторії. – Алло, а Віті немає вдома, він на роботі затримується, – сказала невістка. І в цей момент раптом Віра Василівна почула десь здалеку голос сина! – Віко, хто там дзвонить? – запитав той. – Вибачте, Віро Василівно, мені зараз нема коли говорити, – тут же заметушилася невістка. – Я скажу Віті, що ви дзвонили, і він вам передзвонить. І Вікторія… Просто поклала слухавку! Віра Василівна застигла від несподіванки з телефоном в руках
Віра Василівна повернулася з магазину з важкими пакетами продуктів в руках. Вона поставила їх на кухонний стіл і звично запитала свого чоловіка Івана Степановича, який саме читав газету: – Іванку, […]
Коли я половину чоловікової премії витратила на себе, свекруха з нами перестала спілкуватися! Дачу вона намріяла за неї купити, а тут я намалювалась
Пам’ятаю, як після декрету приходила до тями. Ні нормального одягу, ні косметики, схудла, забула, як із людьми розмовляти, в голові лише «Пішла киця по водицю». Чоловік хорошу премію отримав. Запитав, […]
Зоряні не спалося. Все згадувала Галину Василівну: – Яка ж у неї дивна доля. Все у неї є. І будиночок цей.. А на старості отаке… Зоряна пішла на кухню і в темряві зачепила, стареньку тумбочку. Раптом на задній стінці вона побачила невеликий мішечок акуранто прикріплений до дерева.
Зоряна зі своєю донькою Іванкою орендували житло на першому поверсі старого двоповерхового будинку. Це була невеличка квартирка в якій зимою було досить прохолодно. Часто доводилося навіть спати у теплих шкарпетках. […]
Вітчиму легко вдалося стати для Сашка важливим дорослим. Батько для сина таким ніколи не був, адже не було стабільності, а була ромашка – образиться, чи не образиться
Живу з сином Сашком від першого шлюбу, та другим чоловіком Дмитром. Син уже великий, п’ятнадцять років. У вітчима з сином класні стосунки. Вони на рибалку удвох ходять, кулінарними експериментами займаються, […]
Приїдь до мене і сам побачиш, які бувають жінки. Та Леся тобі не твоя Настя. Та вона без батька двох дітей тягне. А господарство в неї яке. Корову тримає, бо саме вона їх і рятує, – сказала я сину по телефону. Мені очі відкрилися, коли мене з ногою положили на дві неділі в лікарню. Коли мене привели в палату, Леся вже там була. Вона лежала під вікном і щось гачкувала. На тумбі біля неї лежала книга і домашній сир зі сметаною. Я б її дітей за своїх рідних онуків прийняла, якби мій син свою Настю на неї проміняв
– Приїдь до мене, але на десять хвилин, як завжди, а на годинку, а то і більше. Ти сам побачиш, які бувають жінки. Та Леся тобі не твоя Настя. Та […]
Пропозиція мені була зроблена, накопичували гроші на весілля. Весілля у результаті відбулося, але одружився Денис, не зі мною, а, з так званою, подругою дитинства
Два роки зустрічалися, пів року мешкали разом. Пропозиція мені була зроблена, накопичували гроші на весілля. Весілля у результаті відбулося, але одружився Денис, не зі мною, а, з так званою, подругою […]
Рано-вранці несподівано в двері сімʼї Мельників подзвонили. Мати пішла відчиняти, а Микита лежав і ліниво потягувався в ліжку. – Микито, синку, та скажи хоч ти їй щось, ну що це за неподобство?! – раптом почув хлопець голос матері з коридору. Микита ще раз потягнувся, підвівся, натягнув футболку і вийшов у коридор. На порозі стояла худорлява дівчина, коротко стрижена. – Мамо, що сталося?! – запитав він, вийшовши в коридор. – А ти сам подивися! – сказала мати. Микита глянув на гостю, як раптом помітив за її спиною якийсь силует, чоловік придивився і аж рота відкрив від побаченого
Рано-вранці несподівано в двері сімʼї Мельників подзвонили. Мати пішла відчиняти, а Микита лежав і ліниво потягувався на ліжку. Матері він сказав, що працює, але насправді днями його знову звільнили. Він […]