Рубрика: Людина

Коли мама накинула на голову моєму чоловіку брудну мокру ганчірку, якою щойно вимила ну кухні підлогу – мій чоловік не витримав і у дуже красномовній формі попросив її вийти з його квартири і більше до неї не повертатися. Ну як так? Це ж моя мама! Недавно був апогей. Мама прибирала на кухні, робила прямо генеральне прибирання. Роман зайшов взутий, схопив якусь булку, почав жувати і кришити на підлогу

Коли мама накинула на голову моєму чоловіку брудну мокру ганчірку, якою щойно вимила ну кухні підлогу – мій чоловік не витримав і у дуже красномовній формі попросив її вийти з […]

Свекруха моя і справді дуже хороша дружина, мати, бабуся та господиня. Вона дбає про всіх. Коли її чоловік приходить з роботи, то поки миє руки і перевдягається, вона завжди встигає накрити стіл і подати вечерю. І завжди в неї всюди ідеально чисто. – Людмило, я коли до тебе не прийду, то ніколи у тебе порядку нема, – каже мені свекруха. Колись я на такі зауваження злилася, ображалася, а зараз, коли у мене позаду вже майже 20 років сімейного життя, і свекруху свою я знаю як своїх п’ять пальців, я спокійно сприймаю її критику

– Людмило, я коли до тебе не прийду, то ніколи у тебе порядку нема, – каже мені свекруха. Колись я на такі зауваження злилася, ображалася, а зараз, коли у мене […]

Донька була неприємно вражена і тим, що я більше не зароблятиму гроші, і тим, що я хочу привести чоловіка додому. А мені була неприємною її реакція. Нещодавно вона приїхала до мене з Стасом. Вони живуть разом вже кілька років, але ще не розписані. – Мамо, нам нова машина потрібна. Ти ж маєш гроші. Купиш? – питає мене. – Заходьте в дім, спочатку чаю вип’ємо, а потім поговоримо, – кажу. Я пішла на кухню готувати чай і чую як донька з Стасом шепчуться. – Не купить вона нам нічого, – розчаровано каже Стас. – Не хвилюйся, я вмію просити, стара дасть все, що треба, – зухвало хвалиться моя донька

– От і живи тепер з своїми грошима, якщо не хочеш рідній доньці допомогти! – каже мені Ірина. – Італія, мамо, тебе дуже змінила, тобі твої євро важливіші за мене. […]

Оце я дожилася до того, що маючи двох дітей, мені просто нема кому допомогти. Чи про таку старість я мріяла? Адже я поки мала сили, то дуже дітям своїм допомогла. Але вони нічого не оцінили. Мені 67 років, і нещодавно я повернулася з Італії, де була на заробітках майже 16 років. Я б і далі там залишалася, бо хотілося ще і свій будинок до ладу привести, але я не встигла, бо здоров’я стало підводити настільки, що треба було їхати додому, і саме тоді діти мої показали своє ставлення до мене

– Діти, у мене паркан похилився, треба було б приїхати і полагодити, – кажу я спочатку своїй доньці. Вони з зятем до мене частіше приїжджають, бо їм ближче. – А […]

Після чергової сварки зі свекрухою, я твердо вирішила: Все, кінець. Більше нашої Софійки вона ніколи не побачить! Нехай моя донька росте без бабусі і дідуся, ніж так ризикувати

Одного разу, після чергової сварки зі свекрухою, я твердо вирішила: «Все, кінець. Більше нашої Софійки вона ніколи не побачить!» Мій чоловік, звісно, спробував зайняти свою улюблену позицію посередині між двома […]

Марічко, бійся Бога! Та якби не Наталя, то б і ти не мала такого успішного чоловіка. Та ти їй до віку вдячна маєш бути. Та ви за це кожного року маєте її з дітьми на море за свої гроші відправляти, а ти за один раз “бурю” влаштувала, – сказала мені свекруха. І ви знаєте, це чи не вперше Іванна Сергіївна визнала, що її син успішний

– Марічко, бійся Бога! Та якби не Наталя, то б і ти не мала такого успішного чоловіка. Та ти їй до віку вдячна маєш бути. Та ви за це кожного […]

Та я краще буду старіти з люблячими кішками, які дарують мені тепло й турботу, ніж опинюся на старості віч-на-віч із людиною і зрозумію: вона – не та, ми одна одну не розуміємо, не любимо, що я все життя терпіла й пристосовувалася, а заради чого

— А ви чули таке? Це найстрашніша «страшилка», яка лунала на адресу дівчат, не схильних хапати перші-ліпші штани, щоб тягти їх до РАЦСу, любити й догоджати. На щастя, зараз вона […]

Дівчина на черговій зустрічі з Віталієм попросила його підготувати пакет документів, щоб уже одразу можна було подати їх у банк, вийти на угоду. А він зам’явся. І вивалив на наречену всю, до цього моменту не сказану правду. — Кохана, я думаю, що з іпотекою нам доведеться трохи почекати. Бачиш… на мені вже є одна іпотека. За моїми підрахунками, ще років 6 чи 7 я платитиму. Постараюся закрити її раніше. Ось тоді ми з тобою й іпотеку візьмемо, і про дітей задумаємося

— Зустрічалися півтора року і зовсім не розмовляли про це, – засмучена Надія. – Зате тепер я – продумана і меркантильна, виявляється. — Остаточно весілля скасувала? – запитує її подруга. […]

Лариса Вікторівна наклала в лоточок голубців, які ще вчора приготувала і вирушила до сина та невістки у гості. Через пів години, жінка була біля дверей квартири Ігоря. Постукала. Ніхто не відкривав. Лариса Вікторівна легенько штовхнула двері, і вони відкрилися. – Дивні якісь, не замикаються, – подумала вона. Раптом жінка почула, що у  спальні, гучним голосом, невістка розмовляє по телефону. Вона причаїлася і вирішила підслухати, про що Валя говорить. Лариса Вікторівна прислухалася до телефонної розмови невістки і ахнула від почутого

Свекруха одразу невзлюбила Валю, з першої їхньої зустрічі. — Валентино, та ви навіть зовні не дивитесь! Ти сіра вся, а Ігор високий, гарний хлопець! Чесно скажу, не розумію, що він […]