Рубрика: Людина
Після народження другої дитини я зрозуміла, що турбота про них і будинок повністю лежить на моїх плечах. Дійшовши до краю, я вирішила встановити для чоловіка нові правила.
Я познайомилась з Петром на четвертому курсі університету. Хоча він подобався мені вже давно, ми почали зустрічатися лише після того, як офіційно познайомилися на студентській вечірці, після якої він провів […]
Марія Петрівна лежала в лікарні. – Зять у мене самий звичайний! – розповідала вона сусідкам по палаті. – Не багатій якийсь. Просто добрий такий і все. Марія Петрівна поправила косиночку, перевірила ґудзики на новому байковому халаті. – Павлик привіз мене з села, у платне відділення поклав, – продовжила жінка. – А я ж його вмовляла, щоб не витрачався! Та хіба ж нашого Павлика вмовиш? В цей момент у палату тихо постукали, а потім прочинилися двері і… Зазирнув хтось у накинутому білому халаті. Марія Петрівна придивилася і аж руками сплеснула від побаченого. – Це ти, чи що?! – тільки й ахнула вона
Марія Петрівна лежала на спеціальному жорсткому ліжку в палаті і хмурилася від яскравого сонця, що світило у вікно. Сусідки по палаті галасливо обговорювали все підряд. Одна, та що молодша, здається […]
– Будинок він захотів! Рік носа не казав, чекав, коли батько богові душу віддасть, палець об палець тут не вдарив, а тепер дім йому потрібен! – Ні будинку, ні саду, ні п’яді землі тобі тут не обломиться
– Ох ти, скільки вас! – Степан Ілліч розкинув руки, ніби бажаючи обійняти всіх одразу. – Та ось, батьку, вирішили на вихідні до тебе приїхати, – син, Андрій, висаджував з […]
Син з невісткою були в своїй кімнаті, і давай розпитувати сина що й до чого, бо йшов на заняття в гарному настрої, а повернувся в не дуже. Ясна річ, що я також хотіла висказати свою думку і зі своєї кімнати, не підіймаючись з дивану, почала повчати, як онука, так і його батьків. – О, придумав. Що це за вибрики такі. Хочу йду, хочу не йду! Треба, синок, треба!, – пояснювала я, а з кімнати сина у відповідь почула: “Назаре, закрий двері, бо сил вже немає!” Двері рипнули і я зрозуміла, що від мене в цій квартирі не потребують порад
Я сиділа в своїй кімнаті і дивилась по телевізору улюблену передачу, як в квартиру увійшов онук, якому одинадцять років. Він ходить в музичну школу на скрипку. Батьки йому купили такий […]
Ніна Григорівна клопотала на кухні, коли пролунав дзвінок у двері. На порозі стояла наречена сина. – Ганна? Я на тебе не чекала. Вибач, я не маю часу, щоб поговорити. Ти ж знаєш, що в нас сталося? – одразу промовила Ніна. – Так, звичайно, я знаю. Іван мені все розповів, – відповіла Ганна, проходячи в будинок під незадоволений погляд майбутньої свекрухи. – Тому я й тут. – Не розумію, – пробурмотіла Ніна. – Я прийшла вам дещо запропонувати, – раптом сказала Ганна, зробила паузу і висловила свою пропозицію свекрусі. Ніна Григорівна вислухала її і аж рота відкрила від почутого
– Наш хлопчик розумний, освічений! Юрист у великій фірмі! Господи, і знайшов собі не зрозумій кого! Ніна Григорівна капала собі краплі у склянку з водою, намагаючись не збитися з рахунку. […]
Одного дня свекруха принесла додому фарш, кинула його на стіл і швиденько на роботу побігла, адже то була обідня перерва якраз. Я готувала вечерю, м’ясо вже було замариноване, тому я той фарш, без зайвих думок, поклала в морозилку, щоб не зіпсувався він. Ох і мала я ввечері, що слухати
А вже коли ми після весілля стали жити в свекрухи, вона відразу сказала, що ми маємо підлаштовуватися одна під одну: поважати одна одну та правила цього будинку, які в ньому […]
На 5-му місяці сидіння вдома чоловік Ірини освоїв практично віртуозно всі навички ведення домашнього господарства: прибирання, прання, готування. Розібрав усі шафи, влаштував на лоджії куточок відпочинку. Дружину незмінно зустрічав з роботи гарячою вечерею, був ніжний і попереджувальний. Ні походів по магазинах, ні прибирань, ні нескінченного готування тепер для Ірини не існувало. Ось тільки в магазин чоловік ходив на гроші Ірини
— Ну дратує, навіть не можу сказати як! Це мужик чи хто взагалі? – обурюється Ірина, – Навіть умови ставити не стала, від такого тільки йти. Ірина заміжня четвертий рік. […]
Не минуло й двох тижнів після нашого переїзду, як батьків почало все дратувати в чоловікові. Те що він упертий і не слухає з першого разу їхні вказівки, те що він десь кинув речі, неправильно поставив взуття, не обмив за собою тарілку. Звичайно ж, вони стали вимагати його допомогу по городу. Дві три години на день він зобов’язаний щось робити. Чоловік щиро не розумів, що йому робити
Мене звати Юлія, мені нещодавно виповнилося 24. Моя проблема – це скоріше зв’язка проблем, які мене оточують, і які утворилися в моєму житті останні 3 роки. Почну з того, що […]
Віра насмажила млинців і гукнула онуків до столу. Сьогодні її донька Ганна привезла Катрусю та Дениса трохи погостювати у бабусі. Малеча прибігла на поклик і кинулася уплітали млинці. – Дякую бабусю, – сказала Катруся пообідавши. – Ми підемо на гойдалці погойдаємося! Коли онуки доїли, Віра прибрала рештки зі столу. – Добре хоч внуки приїхали, не так сумно буде, – усміхнулася сама собі жінка. Віра вийшла з кухні і побачила, як діти гойдаються на гойдалці. Тільки-но хотіла до них підійти, як раптом почула розмову Дениса та Каті. Вона прислухалася до розмови і застигла від почутого
Теплий літній день повільно переходив у вечір. Віра сиділа на ганку дачі. Добре тут було, тихо. З міським шумом ніяк не зрівняється. Віра окинула поглядом свої володіння. Невелика, але затишна […]
Матусю, ти не переживай, у нас усе добре. Тільки страшно вдома самій, поки Семен до корівки ходить. Тата ніколи немає, але я й не хочу, щоб він приходив, він увесь час пахне несмачно та сміється… А ще Нінка сказала, що мене скоро в дитячий будинок здадуть, бо я нікому не потрібна. Я сказала, що це неправда, а вона дражнилася. Я їй як дала, а потім її мама прибігла, сказала, що я сирота, мене всі кинули, тому я невихована. Я вихована, матусю, тільки навіщо вона обзивається. І в дитячий будинок я не хочу
Семен насилу підняв відро з молоком.—Ну, все, Зорько, на добраніч. Корова, ніби теж прощаючись на ніч, лизнула шорстким язиком його куртку. — Не балуйся! Обслюнявиш, прати потім прийдеться. Порошок дорогий. […]