Рубрика: Людина
Я прийшла покласти край твоєму неробству. Квартиру, яку я вам подарувала, забираю назад. А якщо нічого не вигадаєш, то моя Аліса тебе покине – командуючим тоном випалила свекруха Михайлові
— Пожили на всьому готовому, треба і совість мати. Ви маєте тиждень, щоб з’їхати. — Ніна Борисівна з порога приголомшила Михайла, котрий зовсім не очікував такого повороту подій. — Ніно […]
Коли я після розлучення хотіла забрати своїх дітей і переїхати в нову квартиру, Світлана раптом повелася інакше. Я дізналася, що вона також налаштувала дітей проти мене. Вона стверджувала, що я ще не зовсім стала на ноги і виглядаю так, ніби зараз впаду. – Я їх тобі не віддам, ти погано виглядаєш!, – сказала вона мені якось так зверхньо, і я зрозуміла, що все погано. Роман робив усе, що казала йому мати, і практично не спілкувався зі мною
Довгий час я мала підтримку від свекрухи, але після розлучення все змінилося. Якийсь час Світлана вдавала, що допомагає мені, а потім повернулася до мене спиною і навіть хоче забрати в […]
Тетяна з Миколою сиділи на дивані й дивилися турецький серіал. Раптом почувся скрегіт ключа, гримнули двері і в кімнату забігла їхня донька Олена! За руку вона тримала свого хлопця Петра. – Мамо, тату, я зараз вам таке скажу! – почала з порога донька. – Тільки не хвилюйтеся. Ми одружуємося! – Чудово! – вигукнув Микола. – Молодець, Петре. Забирай нашу Оленку хоч сьогодні! – Ти взагалі, чи що?! – обурено вигукнула Тетяна, дивлячись на чоловіка. – Спочатку я напишу один папірець… А вже потім нехай роблять, що хочуть. – Який ще папірець, мамо? – здивувалася Олена, не розуміючи що відбувається
Тетяна з Миколою сиділи на дивані й дивилися турецький серіал. Раптом почувся скрегіт ключа, гримнули вхідні двері і в кімнату прямо забігла їхня донька Олена! За руку вона тримала свого […]
– Мамо, я виходжу заміж! Мені Сергій пропозицію зробив, – вигукнула Віра, повернувшись додому. – Це чудово. Але коли ж ти нас познайомиш? – Ліля глянула на доньку. – За тиждень, я покличу його на бабусин ювілей! – пояснила дівчина. У суботу вся родина зібралася за столом. – А ось і ми! – Віра тримала за руку симпатичного хлопця. – Це мій наречений, Сергій! – Приємно познайомитись, я…, – почав представлятися Сергій, але не встиг. – Геть звідси! Пішов геть! – Ліля схопилася з місця і кинулася до зятя. – Мамо, ти чого? Що сталося? – Віра здивовано дивилася на матір, не розуміючи, що відбувається
Лілія неспішно йшла порожнім коридором. Сьогодні їй довелося затриматися на роботі майже на дві години, але почуття глибокого задоволення від виконаної роботи компенсувало всі незручності. Цей проект був важким. Клієнт […]
Лариса приготувала салати, накрутила голубців. Сьогодні у гості прийде свекруха. Коли все було готово, у двері подзвонили. – Привіт мамо, заходь, – усміхнувся Сашко, побачивши на порозі маму. Всі сіли за стіл. – Як все смачно. Тільки борщу не вистачає. Сашко дуже борщ любить, – раптом сказала свекруха. Лариса з подивом подивилася на Сашка. – Я ж раніше тільки борщем їх годувала. А ти, мабуть, і не вмієш борщ варити, – додала Ніна Петрівна. – Мамо! Лариса вміє готувати борщ, – не витримав Сашко. – Просто ти дечого не знаєш! – Ти про що? – здивувалася Ніна Петрівна, нічого не розуміючи
Сашко народився у поганій сім’ї. Він мав ще старшу сестру, але щастя в дитинстві це не додавало. Сестра була на сім років старша за нього і на Сашка уваги не […]
Ну ти даєш, мамо. Я вже усяке в голові перекрутив, а ти просто забула передати найголовніше – гроші. Ми ж на них розраховували. Ти ж знаєш, що я за машину ще кредит виплачую, мені треба щомісяця вносити платіж, щоб відсотки не росли. – Ну от і внось. Ти вже дорослий, скоро 35 тобі буде. А гроші я не забула передати, а не захотіла. Після цих моїх слів настала німа сцена. Павло намагався підібрати слова, але у нього нічого не виходило. – Як це не захотіла? Ти себе чуєш, мамо? Мені ще рік кредит сплачувати, це ж шалені гроші, звідки я їх візьму? І взагалі, що це за новини, що ти собі надумала
– Мамо, у тебе щось сталося? – питає мене мій син Павло по телефону. – Та ні, синку, а з чого ти взяв? – спокійно відповідаю. – Просто Марина приходила, […]
— Я приїхав, щоб забрати твою квартиру – Заявив мені рідний син— Точніше, не забрати, а отримати те, що мені належить по праву. Як ти могла, мамо, я ж старший син! Ти завжди в дитинстві любила мене більше, ніж її. Вона хитра, вона сама завжди вийде із будь-якої ситуації, вона ще собі заробить грошей, у неї ще буде сім’я. Вона точно не залишиться на вулиці. А ось я живу у квартирі дружини, як якийсь невдаха. Мені соромно за це, я не маю своєї житлоплощі, і мені нікуди самому привезти свою сім’ю.— Саме тому, що я любила тебе більше і мало часу приділяла Аліні, – жорстко відповіла я, щоб він почув і запам’ятав кожне слово, – навіть коли мене не буде, я хочу, щоб ти пам’ятав ці слова. Саме тому, що все кохання діставалося тобі, ти виріс таким нахабним егоїстом, тому ти не допомагав мені 10 років.
Як же прикро усвідомлювати, що дитина, яку ти виховувала все життя, про яку дбала і хотіла дати йому все найкраще, від тебе відвернулася! Але ще образливіше, коли ця дитина здатна […]
«Гості зібралися: рідні, друзі, колеги. А мій чоловік перед усіма назвав мене домробітницею. Соромно йому стало за мене, бачте…»
Таня з самого ранку була зайнята домашніми справами: потрібно було відвести дітей до школи, зайти в магазин і взятися за прибирання. Сьогодні на них чекав особливий день — свято на […]
Настя сиділа на кухні і мовчки дивилася у вікно. Відкрилися вхідні двері. Додому повернувся Юрій. – Привіт, що там у нас сьогодні на вечерю? Я так зголоднів! – запитав чоловік, зайшовши на кухню. – А сьогодні без вечері. І взагалі, вечері тепер не буде, – раптом сказала Настя. – Кохана, що сталося? – захвилювався Юрій, помітивши, що жінка дивно поводиться. – Сталося, ще й як сталося! Я дізналася твою маленьку “таємницю”, – загадково відповіла Настя. – Таємницю? Яку ще таємницю? – Юрій здивовано дивився на Настю, не розуміючи, що відбувається
– Ти мені набридла! Та ніколи ти мені не подобалася особливо! Час тільки з тобою втратив… — говорив високорослий хлопець до дівчини, яка крадькома витирала сльози з рум’яних щічок. – […]
«Софія помітила, як хлопець дарує дівчині квіти — а вона їх не прийняла і просто пішла. Але раптом цей хлопець підійшов до неї…»
Софія вже понад півгодини чекала Максима. На вулиці було холодно, зимовий вітер пробирав до кісток. Як завжди, Максим спізнювався. Вона періодично терла руки, намагаючись зігрітися, і відчувала, як ноги починають […]