Рубрика: Людина

Мама з татом у шлюбі вже 37 років, я завжди вважала, що у них панує взаєморозуміння, повага та любов. А зовсім недавно моя мама всіх шокувала. Вона покинула тата, і сказала, що не хоче більше жити з ним

Заміж я вийшла молодою. Після весілля, моя бабуся залишила нам будинок, і ми з Олегом стали жити не далеко від моїх батьків. Мама з татом у шлюбі вже 37 років, […]

Інна бігала по квартирі, не знаходячи собі місця. Тільки що, їй подзвонили і повідомили, що з чоловіком трапилася біда, коли він повертався на машині додому. Жінка швидко зібрала речі і вирушила до чоловіка в палату. Через півгодини Інна була на місці. Вона все переживала, що зараз їй скажуть, що коханого не стало. Але її заспокоїли спеціалісти. Сказали, що надали допомогу, все пройшло цілком успішно, і дозволили побачити чоловіка. Інна тихенько зайшла в палату до Михайла і застигла на місці. Ось чого-чого, а такого жінка аж ніяк не очікувала побачити

– Так, коханий, добре…, – Інна поклала слухавку і засмучено подивилася на плиту, на якій щойно приготувалася паста з креветками. Всі знають, що гаряча, свіжоприготовлена ​​їжа смачніша, ніж знову розігріта. […]

Марина поїхала на відпочинок. Відпустка пролетіла швидко. Жінка була задоволена… І ось вона вдома! Марина подякувала таксисту, взяла свою валізу й відкрила двері в під’їзд. – О, Марино, привіт! – зустріла її сусідка. – Давно тебе не бачила, думала, ти вже переїхала. – Здрастуйте, – привіталася Марина. – Та от тільки-но повернулася. Не переїжджала я нікуди. – А-а-а, бо я тут вирішила до тебе зайти, а там у тебе в квартирі таке!.. – раптом сказала та. Марина швидко пішла до себе на поверх. Вона відкрила двері своїм ключем. Жінка зайшла в коридор, увімкнула світло і руку приклала до серця від побаченого

– Я Алла, наречена Віктора, привіт, – дівчина мило посміхнулася і зайшла до квартири. Марина навіть нічого сказати не встигла, тільки відкрила рота і подивилася на сина. – Ось, мамо, […]

Та твоя дружина не вміє цінувати те, що їй безкоштовно дісталося, – вередувала свекруха тримаючи коробку з ножами і виделками. – Але ж мені моя мама на придане дала нові та сучасні прибори. Тут немає стільки місця, щоб і нові положили і старі десь припрятати. Та й ці килими, які я поскручувала… куди їх дівати? Я не встигла договорити, як свекруха покинувши кухню, влетіла в кімнату і не побачила на стіні і на підлозі килима

– Та твоя дружина не вміє цінувати те, що їй безкоштовно дісталося, – вередувала свекруха тримаючи коробку з ножами і виделками. – Але ж мені моя мама на придане дала […]

Мій брат, для якого тато колись так багато зробив, тепер вважав його тягарем. У голові крутилися спогади про те, як тато допомагав Андрію починати власний бізнес, як підтримував його в усьому. А тепер що?

Мій тато завжди був сильною людиною, справжнім чоловіком. Він ніколи не пив, не гуляв, не скасував без поважної причини жодного дня роботи. Але з часом здоров’я почало підводити, а мама, […]

“Туманча” ніколи не вирізнялася ні красою, ні харизмою. Щось карикатурне було в її зовнішності. Занадто жорстке волосся вона була змушена заплітати в косу. На щоках у неї завжди грав яскравий рум’янець – ніхто й ніколи не бачив її блідою. Голос її був злегка гугнявим, і якщо в юності це надавало певного шарму, то зараз, коли було подолано черговий віковий рубіж – навпаки

Нарешті гості пішли. Ілля видихнув і став допомагати дружині збирати зі столу брудний посуд. Взагалі-то, вони любили приймати у себе гостей, навіть більше, ніж ходити в гості. Ілля обожнював готувати […]

Подруги розуміли. І одна з них, завзята Людмила, запропонувала: — А ти знайди якогось красеня й уклади з ним угоду. Як у фільмі! Так йому все й поясни як є – хочу дитину, заміж не світить, а ти такий красунчик, розбавиш мою безбарвну зовнішність

Саша була відверто негарна: висока, з широкими плечима і довгими руками, безбарвними бровами і великим носом. Спочатку вона намагалася крутити кучері зі свого рідкого волосся і вбиратися в сукні з […]

Татко його матір на той світ загнав. Говорили, що бив, як сидорову козу. А Миронівна на прощання з донькою у місто з’їздила, одне тільки слово наодинці зятю шепнула, і все… Згинув зять! Ніяка поліція знайти не змогла. Але ж він не простою людиною був, він був бандитом

Звідки взявся Василь в їхньому селі – ніхто не знав, Ліза точно не знала. Спочатку чула розмову мами й бабусі, що Васька син бандита, того прибили, а мати рідна кинула […]

— Ох, звикла форсити! Взувай, кажу, валянки, ніхто з тебе їх не зніме, зате тепло буде, дорога не близька. В автобусі було тепло, і Тоня раділа, що не поступилася матері, взула чоботи – у місто ж їде. – От посміявся б Толик, побачивши мене у валянках, наче по селу вийшла прогулятися

— Коли в мене буде весілля, я хочу, щоб у руках був букет ромашок, – сказала мрійливо Тоня. Толик підійшов і обійняв її своїми великими ручищами: – Ромашки на весілля? […]