Рубрика: Людина
Олег Іванович з величезним букетом троянд поспішав додому. А як же ж?! Сьогодні у його мами, Наталії Степанівни, день народження. Кругла дата – сімдесят років… Мама зустріла його на порозі, сяючи щасливою усмішкою. Приймаючи букет, жінка прошепотіла синові: – Сину, йди, мий руки, і проходь за стіл! У нас сьогодні гості! – Гості?! – здивувався Олег. – Ого, як цікаво! – Напевно, знову, якусь жіночку з молодою племінницею на оглядини запросила, – подумав Олег. Наталія Степанівна дуже хотіла одружити дорослого сина. Але Олег помилився! Він пройшов у залу, озирнувся навкруги й застиг від несподіванки
Олег Іванович із величезним букетом троянд поспішав додому. А як же ж?! Сьогодні у його мами, Наталії Степанівни, день народження. Кругла дата – сімдесят років. Маму Олег дуже любив. Вона […]
Поліна прийшла до свого коханого Степана додому. Вона вирішила зробити йому сюрприз. Дівчина відкрила двері своїм ключем і взялася за підготовку. Вона навела всюди порядок, накрила стіл. Поліна запалила свічки й стала чекати. Дівчина не помітила, як задрімала. Раптом в замку повернувся ключ і почулися якісь голоси! – Ох, Степанчику, – манірно промовив жіночий голос. – То ти ще й сюрприз для мене приготував! З коридору Поліну видно не було. – Який ще сюрприз? – почувся здивований голос Степана. – Ну, не виправдовуйся! Дякую, коханий! – обняла хлопця незнайомка. Поліна не вірила в те, що відбувається
Поліна поверталася додому пізно. Дівчина була сумна – знову мати сваритиметься через пізнє повернення. Вона тихенько відкрила двері – у квартирі стояла тиша. Швидко роззувшись і на ходу натягуючи піжаму, […]
Настя повернулася з роботи і одразу взялася за приготування святкової вечері. Аякже ж?! Сьогодні у неї день народження. Відзначати вирішила удвох із своїм коханим Михайлом. Настя швидко накришила салат, запекла курочку. У двері подзвонили. Настя відкрила і побачила на порозі Михайла. – Кохана! З днем народження! – вигукнув чоловік і вручив їй шикарний букет та ще якусь коробочку. Настя відкрила її, глянула на подарунок і застигла від побаченого
Настя виросла у дуже небагатій сім’ї, яка жила на зарплату матері. Батько, за рідкісними винятками, свою прогулював. З дитинства Настя звикла жити бідно. Вона доношувала речі, які матері віддавали добрі […]
Андрій з Лілею приїхали в село. Молоді приїхали не самі, а з батьками дівчини. А як же ж?! Треба ж зі сватами познайомитися! Ліля з пакетами в руках перша забігла в хату. Андрій, тим часом, показував майбутнім тестеві й тещі господарство. Невдовзі з хати вийшла Ліля, а з нею… Андрій спершу не зрозумів, хто це?! Його батько був у джинсах і сорочці, а мама у гарній сукні… Ну і Ліля! Ну постаралася! Раптом тато Лілі став, здивовано поглядаючи на сватів. – Це ти?! – раптом вигукнув він. Всі застигли від здивування, не розуміючи, що це робиться
– А старенькі мої в селі живуть, треба до них з’їздити, з тобою познайомити. Я ж не просто так, я одружуватися з тобою хочу! Ти підеш зі мною? Тобто за […]
Марина Петрівна сиділа на табуретці й дивилася в одну точку. За вікном сяяло сонце. – Як може сонце так весело світити в такий день? – раптом подумала вона. Кілька годин тому Марина Петрівна дізналася, що не стало її дочки Каті… Раптом у коридорі клацнув замок у дверях. Її сусідка, Віра Іванівна, акуратно зайшла на кухню. – Мариночко… – відводячи очі, тихо сказала вона. – Тут з усього нашого будинку тобі зібрали, хто скільки може. Це на поминки Катрусі. Горе яке, не приведи Господи… Марина Петрівна глянула на купу зім’ятих купюр, що лежали на столі, і тут вона не стрималася
Марина Петрівна сиділа на низенькій кухонній табуретці, дивлячись в одну точку. За вікном сяяло весняне сонце. Жінка раптом подумала про те, як може сонце ось так весело і яскраво світити […]
Ольга проспала будильник і зараз бігала по квартирі, намагаючись зібратися на роботу і зібрати сина, до садка. – Коханий! Ти забереш Вітю? — гукнула Ольга зі спальні. – Заберу! — обізвався Сергій. І вона побігла з сином до садка. Хлопчика зустріла вихователька, а Оля поспішила на роботу. — Боже, як я запізнююся…, — пробурмотіла вона, дістала телефон, щоб попередити клієнтку про запізнення. Ольга придивилась і зрозуміла, що телефон не її. Вони з Сергієм переплутали телефони. Раптом телефон у її руках завібрував, і на екрані з’явилося повідомлення. Ольга швидко глянула на повідомлення і застигла від прочитаного
Ранок у Ольги та Сергія почався із запізнення. Проспавши сигнал будильника, вони обоє бігали по квартирі, намагаючись одночасно зібратися на роботу і зібрати сина, Вітю, до садка. – Коханий! Ти […]
Катя на кухні готувала вечерю. – Катю, збирайся ми їдемо! – голосно заявив чоловік, залетівши на кухню з телефоном у руках. – Куди їдемо? – жінка запитливо підняла брову. – До мами. Подзвонила мені, сказала, що приготувала для нас щось несподіване, – пояснив Андрій. Катя застигла, з ложкою в руках, перетравлюючи почуте. – А що за сюрприз? – обережно уточнила вона. – Не знаю, мама сказала, що це буде незабутньо, – усміхнувся Андрій. – Ну що ж, доведеться їхати, – приречено додала жінка. Але Катя навіть уявити не могла, який “сюрприз” приготувала їм свекруха
– Катю, збирайся ми їдемо! – голосно заявив чоловік, залетівши на кухню з телефоном у руках. – Куди їдемо? – жінка запитливо підняла брову. – До мами. Подзвонила мені, сказала, […]
– Послухай мене, Андрію! – голос Діани аж дзвенів. – Я їду до своєї бабусі в село. І знаєш що? Можливо, я не повернуся! Її чоловік Андрій оторопів. Він хотів щось сказати, але Діана вже не слухала. Вона дістала валізу з шафи у коридорі. Речі летіли в валізу абияк – теплий светр, джинси, футболки… Минув тиждень у селі. Телефон Діани не замовкав від дзвінків і повідомлень Андрія. Вона не відповідала. Тільки надіслала коротке повідомлення: «Мені потрібен час подумати. Будь ласка, не дзвони». А якось Діана побачила на ґанку якусь коробку. Вона відкрила її й застигла від побаченого
Діана стояла біля вікна, дивлячись на похмуре вересневе небо. Сірі хмари повільно пливли над містом, готові будь-якої миті піти дощем. Жінка зітхнула. – Я їду до бабусі, Андрію, – тихо, […]
Катя з чоловіком Євгеном вирішили якийсь час пожити в його батьків. Дівчина зазирнула в холодильник і взялася готувати вечерю. Продуктів у свекрухи було мало. Через сорок хвилин запіканка з макаронів і фаршу була готова. Щойно Катя дістала її з духовки, як пришов Євген і його батько. – А що це в нас пахне? – принюхався свекор. – Здрастуйте, Іване Петровичу, – вийшла з кухні Катя. – Я вечерю приготувала. – Привіт, Катерино, ну зараз оцінимо! Іринко, виходь! – гукнув він дружину. – Подивимося, чим нас нова господиня годуватиме, – Ірина Анатоліївна зайшла на кухню. Вона глянула на стіл і руками сплеснула від побаченого
– Євгене, а нам обов’язково їхати до твоїх? – Катя неохоче складала свої речі у валізу. – Катрусю, ти ж розумієш, що нормального ремонту не вийде, якщо ми тут житимемо, […]
Іван приїхав додому пізніше, аніж зазвичай. На порозі його вже зустрічала дружина. Ольга виглядала дуже роздратованою. – Де ти ходиш?! – почала вона. – Я вже годину, як удома! Іван втомлено зітхнув. – Вибач, затримався… – сказав він. – Ну що, дали тобі премію? – нетерпляче запитала Ольга. – Я вже суші нам на вечерю замовила. І сукню собі придивилася – ту саму, червону, пам’ятаєш? Іван похитав головою. – Вибач, Олю, – раптом сказав він. – Грошей немає. Обличчя Ольги спохмурніло. – У сенсі нема? – ахнула вона. – Ти ж казав, що сьогодні маєш отримати премію? Ольга не розуміла, що відбувається
– Синку, будь ласка, глянь, термін придатності на цьому маргарині. Очі вже не ті, ніяк не розберу, а окуляри вдома залишив… Іван обернувся на тихий голос і побачив дідуся в […]