Рубрика: Людина
Поїхав Андрій до Польщі на заробітки, а за місяць часу прийшла “чорна” звістка. Всі родичі і знайомі скидалися грошима, щоб перевезти його на Батьківщину для гідного прощання. Андріанці на той час було лише п’ять рочків, а мені і 25 не було. Багато допомагали батьки, часто брали онучку до себе, та й якось виросла. Коли після закінчення школи Андріана поступила в університет і пішла жити в гуртожиток, я й зустріла Ігоря. В нас якось швидко зав’язалося, почали жити разом, а за деякий час я зрозуміла, що при надії. Та щастя тривало не довго
– Надю, як ти могла його пробачити? Ігор тебе залишив у найважчий момент. Ти одна з особливою дитиною на руках залишилася. Та про такого потрібно було забути і не згадувати, […]
Ліля отримала від бабусі спадщину – старий, але міцний будинок за містом. Вона зробила невеликий ремонт. Збудувала пару сараїв. Мало що?! Раптом доведеться продавати. Ціна вища буде. А поки Ліля вирішила здавати хату в оренду своєму родичу Василю. – Лілю, Василько ремонтом там зайнявся, – якось сказали їй родичі. – Рукастий він, заощадиш на майстрах! Поговори з ним. Ліля й справді остовпіла, коли приїхала до хати – постарався хлопець на славу. І підлога, і стелі новенькі, дах переробив. Фасад облицював! А орендар сміється: – Ти всередину зайди і глянь що там… Ліля зайшла й очі вирячила від побаченого
– Ну і як вам історія? – лукаво подивилася хазяйка на друзів. – Нічого собі, так? – Та вже ж, – сказала її найкраща подруга. – Нізащо з такими спілкуватися […]
Ольга чекала чоловіка з роботи. Вона насмажила чебуреків, зварила зеленого борщику і взялася мити посуд. Жінка давно відчувала, що щось не так у їхніх з Петром стосунках. Ольга помічала як чоловік сидів і читав з усмішкою якісь повідомлення в своєму телефоні… Петро прийшов, тихо рипнувши дверима. Не дивлячись в обличчя дружині, він сів за стіл на кухні. Ольга відклала тарілку, яку мила, вбік. Вони трохи помовчали… – Нам треба поговорити, – тихо почав Петро. – Про що ж? – Ольга розуміла, що зараз станеться найгірше
Ольга чекала чоловіка з роботи. Вона насмажила чебуреків, зварила зеленого борщику і взялася мити посуд. Жінка давно відчувала, що щось не так у їхніх стосунках. Помічала як Петро сидів і […]
– Ой, як холодно! Зима скоро, – Поліна зіщулилася, вийшовши на балкон, розвішувати білизну. – Треба було одягнути куртку! Жінка швидко розвісила білизну, і хотіла було заскочити назад в квартиру, як раптом, відчиняючи двері балкона, почула голос чоловіка. – Цікаво, чому Андрій вдома? – здивувалася вона, і почула, що чоловік розмовляє по телефону зі своєю мамою. – Це про що ж говорить Андрій зі своєю матусею? Дуже цікаво! – подумала Поліна і виходити з балкона не стала, тільки привідкрила двері. Жінка прислухалася до розмови чоловіка з матірʼю і ахнула від почутого
– Ця квартира має бути за документами нашою! Розумієш ти, слабак? Тільки нашою! І лише в цьому випадку ти зможеш диктувати дружині свої умови. І тримати її тихіше води! – […]
Тамара Петрівна дивилася улюблений турецький серіал, коли рипнули вхідні двері. – Бабусю, я до тебе з проханням, – на порозі стояв її внук Андрій. – Пам’ятаєш ти казала, що в тебе на балконі валіза стоїть? Тамара Петрівна встала з дивана. – Яка ще валіза, Андрійку? – здивувалася старенька. – Ну з одягом, який ти на поминки собі зібрала, – сказав той. – Так, є така, а що сталося? – насторожилася Тамара Петрівна. – Та нічого, хай стоїть валіза, нічого з нею не буде, – сказав Андрій. – А ось із грошима… – Що з грошима?! – ахнула жінка. Вона не розуміла, про що він таке говорить
Тамара Петрівна дивилася улюблений турецький серіал, коли раптом рипнули вхідні двері. – Бабусю, а я до тебе з проханням, – на порозі стояв її онук Андрій. – Пам’ятаєш ти мені […]
— А ти чого розляглася? Скотина не годована, корови не доєні! Ти що, пані? Бач, примостилася. А то як же! Сироту ніхто ж на вулицю не вижене! Так і знай, їсти не будеш доти, доки не відпрацюєш своє утримування
— Мамочко, ну чому ти мене тут залишила? Ти ж знала, як мені буде погано з ним. Оля тихо плакала, сидячи біля могили матері. Вітчим сьогодні поїхав у місто — […]
І з яким лицем вона сюди заявилася? Геть сором втратила, – шепотілися між собою цікаві жіночки. Поговорити і справді було про що, бо на весілля сина заявилася матір, яка багато років тому кинула маленьких дітей і чоловіка заради нового кохання. Павло не став проганяти невірну дружину з свого подвір’я, стояв осторонь і спостерігав. Дарина несміливо підійшла до молодят, витягла пакунок із словами: – Ось, синку, це тобі. Маленька компенсація за те, що всі ці роки мене не було поруч. Пробач, якщо зможеш, – віддала подарунок і пішла
І з яким лицем вона сюди заявилася? Геть сором втратила, – шепотілися між собою цікаві жіночки. Поговорити і справді було про що, бо на весілля сина заявилася матір, яка багато […]
Моєму сину 43 роки. Він розлучився з першою дружиною, щоб одружитися з молодою. Я не читала йому нотації. Чи не маленький вже. На мене, головне, що він сам щасливий. Те, що молода вийшла з аміж чисто через гроші сина, не викликало сумніву ні в кого зі знайомих. Щоб не випустити з рук такого завидного чоловіка і міцніше прив’язати того до себе, невістка одразу ж заваrітніла. Одного разу мій син упав до нас радісним. Сяючий як нова монета. Причиною його радості стало УЗД дружини.
Моєму сину 43 роки. Він розлучився з першою дружиною, щоб одружитися з молодою. Я не читала йому нотації. Чи не маленький вже. На мене, головне, що він сам щасливий. Те, […]
Колись для свекрухи я була “село немите”. А зараз ледь не щодня телефонує до мене, вихваляє. Я ж знаю причину такої зміни поведінки та не вірю жодному слову свекрухи!
Раніше я для свекрухи була зміюкою та ледацюгою. А зараз стала святою людиною, ледь не щодня до мене телефонує та пробачення просить. Однак, я не вірю в її слова ні […]
Ніна Петрівна замовкла, соромлячись, що запитала зайвого. Але дівчинка вже знову посміхалася, і раптом дістала цукерку з кишеньки сукні та розгорнула її. Вона спритно покрутила фантик перед обличчям Петрівни: – Грильяж! Дорогі! Дуже! Ніна Петрівна кивнула. А Галя відкусила половину цукерки, а іншу тут же приставила до губ Петрівни: – А цю половинку – тобі, бабусю! Треба ділитися
Ніну Петрівну у дворі всі хлопчаки обходили боком. Пенсіонерка була суворою, не любила шуму, метушні і пилу з-під коліс юних велосипедистів, і частенько гримала на дітей, які розпустувалися. Тоді у […]