Рубрика: Людина
Марина зробила декілька бутербродів, заварила чаю і сіла на кухні в очікуванні свекрухи. У двері подзвонили. – Дякую, що прийшли! – одразу сказала Марина, як тільки відкрила двері, і побачила на порозі Ганну Петрівну. – До чого така терміновість? Про що ти хотіла поговорити? – поцікавилася свекруха. – Проходьте на кухню, у мене для вас сюрприз! – посміхнулася Марина. Ганна Петрівна слухняно пройшла на кухню. – Ну, що за сюрприз? – запитала вона. – Ось, дивіться! – Марина поклала перед свекрухою якийсь листок. Ганна Петрівна швидко пробіглася поглядом по його змісту і ахнула від прочитаного
Марина сиділа в кімнаті на дивані та затуляла руками вуха. Але скрипучий голос Ганни Петрівни проникав навіть крізь найменші щілинки. Здавалося, що у свекрухи в руках велика алюмінієва ложка, якою […]
Поліна їхала з роботи додому, коли пролунав телефонний дзвінок. – Бабусю, привіт! – сказала дівчина, як тільки підняла слухавку. – Привіт, Поліно! Слухай, ти можеш до мене заїхати? – раптом запитала жінка. – Можу! Я якраз додому їду, зійду на зупинку раніше, відвідаю тебе, – погодилася Поліна. – Тоді чекаю, – сказала бабуся і закінчила виклик. За пів години Поліна була вже у бабусі. – Ну, що там в тебе? – з порога запитала внучка. – Поліно, я маю тобі дещо віддати, – несподівано сказала бабуся і вручила внучці якусь коробку. – Що це? – не зрозуміла Поліна, відкрила коробку і ахнула від побаченого
Поліна із Юрою зустрічалися вже два роки. Пропозицію чоловік їй не робив і до себе переїжджати не кликав. Зустрічі у його квартирі, яку купили йому батьки у студентські роки, ні […]
Марія Василівна, була дуже привітною жінкою, але умови життя Дмитра залишали бажати кращого. Він спав на старому дивані у кімнаті, що більше нагадувала старий склад
Мене звати Оксана, мені 31 рік. Я живу зі своїм чоловіком Дмитром вже більше двох років. Наші стосунки почалися несподівано, і я ніколи не думала, що життя так зміниться. Коли […]
Одного разу мені наснилося, що сусідський дім загориться, я розповіла про це Михайлу, але він не надав значення моїм словам. Через кілька днів у будинку справді сталася пожежа, і сусіди ледве встигли врятуватися
Мене звати Наталія, мені 28 років. Моє життя змінилося п’ять років тому, коли я усвідомила свої незвичайні здібності. Я одружена з Михайлом, і у нас двоє прекрасних дітей: син Максим […]
А я мало не завила! Ці відчитки, відливання і відкатки – головна причина того, що ми йдемо на квартиру. — Вона завжди така була, – сумно зітхає мій чоловік, опинившись за дверима, – усе дитинство мене відчитували і порчу знімали. Трохи що – до бабки. Ангіну заговорювати їздили хто знає куди, потім грижу вправляла якась старенька. Потім успішність підвищували наговореною водою, потім від паління заговорювали
Не уявляю, як мій чоловік примудрився вижити у своєму «містичному дитинстві». А ще більший подив у мене викликає запитання: а як він зміг зберегти адекватність і раціональний розум. Мені здається, […]
Андрій прийшов додому зі своєю коханою Марійкою, тримаючи її за руку. Він хотів, щоб його бабуся ближче на неї подивилася – так їй хотілося. Старенька була рада, що вони знову помирилися. – Не ходи туди з Марійкою, не треба їй цього, – раптом зупинила їх біля порога мати Андрія. А батько сидів на ґанку й дивився кудись вдалечінь. – Мамо, а що сталося?! – ахнув Андрій. – Що там таке в хаті? Чому Марійці не можна зайти? І чого батько нічого не говорить? Андрій дивився то на матір, то на батька й не розумів, що відбувається
– І чого ти все тиняєшся, туди-сюди, туди-сюди, як неприкаяний? Андрій раптом почув голос своєї бабусі і здригнувся: – Фух, налякала, бабусю! Думав ти спиш. Ти лягай, мати з батьком […]
А ти зʼявилася в нашій сім’ї, щоб у старості було кому склянку води подати, – говорила мама вже мені, – дівчатка повинні забезпечити гідну старість батьків, у Ігоря великі справи попереду, а ти з нами вдома залишишся
Я була у батьків молодшою донькою. На 8 років раніше за мене з’явився на світ мій старший брат Ігор. Батьки Ігорчика просто обожнювали: — Хлопчик, наша гордість, спадкоємець, – з […]
Я була на третьому місяці, коли вона в дикому припадку накинулася на мене з кулаками. Маленька Іринка була в школі, чоловік працював. Я прийшла до тями і зрозуміла, що дитини в мене не буде. З лікарні я поїхала до себе. Іван? Він приїжджав, благав не писати заяву на сестру. На мою пропозицію забрати до себе Іринку-молодшу і жити на моїй території, чоловік відповів відмовою
Моя сім’я розпалася, через два роки після весілля. Мій колишній тепер уже чоловік – прекрасна людина і ми дуже любили один одного. І виною всьому не моя свекруха. Її у […]
Я маю двох синів, а моя сестра – одну доньку. Леся постійно вихвалялася нею, мовляв, так добре їй, буде у неї підмога на старості років, а в мене сини – то я їх для чужих жінок виховую. Я завжди ображалася на неї за ці слова і сумувала, адже вважала, що вона права. Але життя наше закрутилося так, що тепер вже й вона мені заздрить
Сама я з простої, зовсім небагатої родини, сім’ї середнього достатку, можна сказати. Мої мама й тато – звичайні працівники заводів, і ми з сестрою теж пішли по їх стопах. Незважаючи […]
Ганна з сімʼєю поїхала в село на дачу. Вже здалеку жінка зрозуміла, що щось не так… Її стара хатина сяяла свіжою фарбою, дах був новий, а паркан стояв рівно! – Не туди заїхали, чи що? – сказала Ганна чоловіку. – Та ні… Вона впевнено відкрила хвіртку й зайшла на подвір’я. – Жіночко, а ви хто? Чому це ви заходите сюди, як до себе додому?! – з хати вийшла якась немолода жінка. Вона була в сукні… Яка належала матері Ганни! І витирала руки об мамин фартух! Ганна так і стала не розуміючи, що це таке коїться
– Марійко, Катю, давайте по-чесному. Ця дача нікому не потрібна. Ніхто тут не бував уже п’ять років. І я впевнена, що й надалі ніхто не буде сюди їздити. Давайте продамо, […]