Рубрика: Людина
Наталя не могла дочекатися вечора, щоб поговорити з чоловіком. А коли Вадим прийшов додому, вона обережно сказала йому, що має для нього новину. – Давай спочатку я. Я теж маю новину, – відповів Вадим. – Я йду від тебе, бо у мене є інша жінка. На цих словах Наталя присіла. Щойно чоловік сказав, що зустрів іншу і любить її. Їй 25, і з нею він теж відчуває себе молодим. – А я дитину чекаю, – ледь чутно сказала Наталя
В той день Наталя поверталася додому щаслива, і одночасно збентежена. Вона дізналася новину про те, що втретє стане матір’ю. Вони з чоловіком вже мали двох донечок, і мріяли ще про […]
Живу я в цьому лісі давним-давно, одна-однісінька. Трави збираю, корінці, ягоди цілющі. Приходять до мене люди різні, кожен зі своєю бідою, і всім я допомогти намагаюся. Тільки так мені сумно одній жилося, так хотілося поруч мати рідну душу, що занадилася я ходити в лісову гущавину, на галявину заповітну, де живуть лісові духи. Стала я просити їх, щоб послали вони мені доньку, маленьку та гарненьку, щоб було мені веселіше жити на світі й людям допомагати
Меланія сиділа на підлозі, заливаючись сльозами, над нею грізною громадою навис батько з батогом у руці. — Не треба, батьку! – благала дівчина, заплющивши очі і прикриваючи голову руками. Вона […]
Як ти могла їх за поріг виставити? Це ж твоя найрідніша тітка і двоюрідна сестра. Їм так важко, Ліда розлучилася, одна сина виховує. Вже знов про тебе по селу слава пішла. – А мені вже без тої “слави” якось не пособі. Що б в тому селі без мене і робили. Перше, завилася я, немовля без шлюбу на світ привела. Друге – в столицю з дитям перебралася і не знати як я тут жила. Третє – десь та й зустріла чоловіка, ще й якого, бізнесмена, який не побоявся мене з дитиною взяти. А тепер остання – четверта – бо родичів не по родинному прийняла. – А нічого, що ті родичі мене з села і виперли, мамо?
– Як ти могла їх за поріг виставити? Це ж твоя найрідніша тітка і двоюрідна сестра. Їм так важко, Ліда розлучилася, одна сина виховує. Тягне все з мамою, а в […]
Як ти живеш з цим чоловіком? – запитав у матері ображений син, після чергової сварки з татом, – навіщо ти за нього заміж вийшла, ти про нас подумала?
— Якби тато був якимось безтолковим або не піклувався б про сім’ю, то можна було б на нього образитися. А тут підстав немає, а образа така, ніби він ворог тобі, […]
— Та я ж знаю тебе. Ти ж до них, як до рідних, навіть розмовляла з кожною квіткою. Хіба могла я довірити твої квіти якимось незнайомим людям? А тут – усі в зборі. І запевняю, що жодна не пропала. Старалася як могла. Ось тобі й сюрприз. Отримуй усе своє майно! – Надя раділа не менше за Зою
Цей серпень для Зої Іванівни був сумним. Нічого не віщувало поганого самопочуття, начебто і не нервувала, і не втомлювалася від роботи або ходьби, якою займалася останніми роками – ходили вони […]
Я маю все життя користуватися її каструлями, тарілками і стаканами. Бабуся чоловіка залишила нам в селі будинок, ми його вже продали, бо дуже потрібно було купити нову машину і закінчувати будівництво будинку Та що витворяє ця бабуська! Куди б її подіти? Ми її, до слова, про це не просили – бабуся сама хотіла жити з нами в місті в двокімнатній квартирі і сама запропонувала такий варіант. Говорила, що ще й з дитиною буде допомагати. Та де там!
Бабуся чоловіка залишила нам в селі будинок, ми його вже продали, бо дуже потрібно було купити нову машину і закінчувати будівництво будинку Та що витворяє ця бабуська! Куди б її […]
Лук’ян зустрів свою кохану біля офісу й одразу запропонував: – Це доля, ти маєш вийти за мене заміж. Вийдеш? – Я не знаю, ми мало знайомі, треба подумати, – відповіла вона. – П’яти хвилин вистачить? Я поки таксі викличу, щоб встигнути. – Куди встигнути? – здивувалася дівчина. – У ЗАГС! – серйозно сказав Лук’ян. Вони все ж поїхали і ледь встигли. Заповнюючи заяви, сміялися не тільки вони, а й усі навколо.
Дід Микола, дідусь Лукії, був справжнім садівником-аматором. Його прізвище, Жолудь, ідеально підходило для такого захоплення. І щоб підтвердити свою любов до рослин, він назвав свою доньку рідкісним іменем — Віолетта, […]
Алла і Захар обідали, коли раптом увірвалася свекруха. – Синку, ти зараз дізнаєшся багато цікавого про свою дружину, – заявила Ніна Дмитрівна. Захар намагався заспокоїти матір, але та продовжила: – Я сьогодні зустріла Христину, твою колегу, і вона все розповіла про Аллу! – Що саме? – здивувалася Алла, не розуміючи, що відбувається.
Коли Алла та Захар вирішили одружитися, вони вже були самостійними людьми: обидва мали вищу освіту та роботу. Аллі було двадцять чотири роки, а Захару — двадцять сім. Проте власного житла […]
Марина зупинила машину й відкрила багажник, витягуючи ящики з яблуками. Зайшовши на подвір’я, вона гукнула: – Тітко Іро, виходьте! На ґанок вийшли тітка з чоловіком Миколою. – Ох, Маринко, ти справжня молодець! Дякуємо! – сказав Микола. – Як там моя сестра? – поцікавилася тітка Іра. – Мама передає вітання, все добре, – відповіла Марина й попрощалася. Сівши за кермо, вона поїхала, а тітка Іра загадково подивилася на Миколу: – Бачиш, яка наша племінниця стала? А ти згадай, що було! Микола лише здивовано подивився на дружину, не розуміючи, про що йдеться.
Марина ніколи не думала, що у 40 років її життя зміниться настільки кардинально. Вона часто згадувала свою молодість, усвідомлюючи, скільки помилок наробила, і лише зараз розуміла, як багато втратила через […]
– Олеже, я вагітна, – оголосила Ганна. Олег не був у захваті, але прийняв новину. Ганна лягла на збереження, і Олег підтримував її, приносячи передачі. Після народження двійнят вони переїхали в нову квартиру. Коли дітям виповнилося півтора року, Ганна заговорила про роботу. Олег несподівано сказав: – Тепер ти дізнаєшся правду. Ганна, приголомшена, сіла, готуючись до найгіршого.
Ганна закохалася в Олега з першого погляду, ще будучи студенткою. Вони познайомилися під час її практики в солідній компанії, де Олег вже працював. Незважаючи на його молодий вік, він зміг […]