Рубрика: Людина
А в Олиного сина кредит на машину дорогу, – підсумував Анатолій Іванович, – нехай уже, гаразд. Розділили сестри гроші між собою, що тепер. — Що тепер? – не витримав мій чоловік і висловив усе батькові, – У твоїх сестер діти, онуки, машини, кредити, проблеми. А в тебе немає нікого? Ні сина, ні онуки
Пішла з життя рідна сестра мого свекра. Дітей у неї не було, про заповіт тітка чоловіка не потурбувалася, тож спадок у вигляді хати відійшов найближчим родичам: сестрам і братові. — […]
Марина 10 років жили з чоловіком без дітей. -Це наша остання зустріч, Юлечко, вибач мене, якщо я тобі набридала, більше ми не побачимось. Та як тільки Марина це сказала і відвернулася щоб піти, то Юля підійшла до неї взяла за руку і сказала
Марина 10 років жили з чоловіком без дітей. Звичайно це засмучувало але жінка намагалася все робити для того, щоб у них, все було добре у сім’ї. Марина серйозно задумалась про […]
Перед Великоднем невістка моя занедужала, робити нічого не могла, тиждень просто лежала у ліжку. Хоч ми разом живемо, але я мало їм допомагаю, але цього разу вирішила, що я тепер маю щось для неї зробити і вирішила їй допомогти
Тепер вже я зовсім не розумію, чому вона лише скаржиться постійно? – говорили жінки, коли я їхала в маршрутці, вони обговорювали якусь свою далеку родичку. – У неї лише одна […]
”Ох, яка лялечка йде вулицею!” – пролунав незнайомий чоловічий голос позаду Ані. Дівчина розгорнулася з наміром дати нахабі ляпаса, і раптом завмерла.
Аня йшла додому після довгого робочого дня, насолоджуючись теплим літнім вечором. Раптом її роздуми порушив незнайомий чоловічий голос: ”Ох, яка лялечка йде вулицею!” Дівчина зупинилася, її щоки залилися фарбою від […]
Одного жахливоrо дня свекруха з речами прийшла до нас! Нібито, тимчасово пожити, доки не знайдеться покупець на їхню квартиру. Але, після одного випадку, довелося її випровадити
Колись у свекрухи та дівера було житло у спільній власності. Чоловік теж успадкував нерухомість від батька – цілу квартиру. Відразу після армії чоловік став жити окремо від матері. Коли ми […]
Ми з чоловіком, Русланом, росли разом, ділили парти та дитячі обіцянки. Здавалося б, що може піти не так, але ми мало не втратили один одного через непорозуміння!
Ми з чоловіком, Русланом, росли разом, ділили парти та дитячі обіцянки. Незважаючи на увагу оточуючих у шкільні роки, мої очі ніколи не відривалися від нього, а його – від мене. […]
Чоловік rрів диван у той час, коли я орала на трьох роботах. Але коли він став висловився щодо одноманітної їжі, я вже не стерпіла
Рік тому компанія, де працював мій чоловік, збанкрутувала. Видобувачкою залишилася я. Через місяць довелося знайти підробіток, а ще за місяць другий. Зараз, закінчивши основну роботу о п’ятій вечора, я біжу […]
Мені дуже прикро від того, що мені 29 років, а я один на один зі своїми проблемами та боргами. Молодь думає про свій бізнес, про роботу, про навички, про покликання. А в мене є постійне відчуття тривоги. Це відчуття не минає ні на секунду. Рік тому в мене депресія була моторошна. Лікар велів здати мені аналізи, які коштували дуже дорого. А у мене просто не було цієї суми
Моє дитинство пройшло на Луганщині. Я жила з бабусею, дідусем, батьками. Коли мені було 7 років, то зʼявилась молодша сестра. У мої 9 років пішла з цього світу рідненька бабуся. […]
Через три місяці нашого знайомства ми одружилися. Тоді моя мама плакала, просила мене почекати, бо вона вважала, що за такий короткий термін неможливо пізнати людину. Та я була закохана, тому не чула її, і не сприймала її порад. Спочатку у нас було все добре. Орест був дуже дбайливим, ніжним, уважним. У всьому мені помагав. Я літала від щастя, і була впевнена, що мені дістався найкращий чоловік в світі. А потім почалося, і робив все чоловік поступово
– Маринко, ти хороша, а мій Орест не той, за кого себе видає, так що будь обережна, – попередила мене мама мого майбутнього нареченого, коли я прийшла до неї перший […]
Ситуація, яка сталася з нами у Ірини, не дає мені спокою, тому хочу попросити поради і почути сторонні думки. Я мама чудової маленької донечки Софійки. Чоловіка у мене нема, виховую дитину сама. Кілька днів тому мене запросила в гості моя подруга Іра, ми іноді з нею зустрічаємося на каву-чай з тістечками чи тортиком, посидіти і душевно поговорити. Цього разу я взяла з собою і Софійку. Я принесла червоненьке, тістечка і сир, моя подруга накрила нам невеликий легкий стіл, бо на вулиці стояла спека. І ми зайшли до Іри в квартиру перекусити. Через 15 хвилин моя Софійка попросилася в іншу кімнату
Ситуація, яка сталася з нами у Ірини, не дає мені спокою, тому хочу попросити поради і почути сторонні думки. Отже, розповім вам коротко свою історію, яка мене неабияк тривожить. Я […]