Рубрика: Людина
У вас абсолютно не здібна до науки дитина, – винесла свекруха вердикт, – у нас у рідні таких “дубових” зроду не було. Безграмотний, ледачій, неуважний, невихований. Я не відмовляюся займатися, але… ідіть і перевіряйтеся. До медиків. — І ми пішли, – каже Наталя, – і до невролога, і до психолога, і до психіатра. І скрізь одне й те саме: флегматичний, але абсолютно здоровий
— Яка друга дитина? Про що ти говориш узагалі? Так, раніше хотіли, планували, навіть трикімнатну брали з розрахунком, щоб було дві дитячі ще, але вдруге ми просто не вивеземо, – […]
Рухаючись необхідністю забезпечити своїх дітей, я пропрацювала в Італії 15 років. Але тепер мені сумно усвідомлювати те, чим вони мені сплатили.
У 65 років, після більш ніж 15 років роботи в Італії, я задумалася про свій життєвий вибір та відносини, які його сформували. Я вийшла заміж за Остапа у 18 років, […]
Я стояла на пішохідному переході, коли розпатланий літній чоловік назвав мене на ім’я. Мені знадобилося кілька секунд, щоб впізнати його – і незабаром я була приголомшена.
Після особливо важкого робочого дня я повільно йшла вулицею, занурившись у думки про вечерю, майбутній ювілей і п’ятнадцятий день народження сина. Чекаючи на пішохідному переході, я раптом почула, як хтось […]
Раптом їй здалося, що з боку цвинтаря здійнялася легка біла куля, зависла в повітрі й полетіла до неї назустріч, поступово розчиняючись і гублячись у пізній вечірній темряві. Валя подумала, що їй привиділося, пояснила це нічними мареннями і пішла спати. Незабаром, коли Валя вже почала засинати, почувся легкий стукіт у вікно. Вона підняла голову з подушки
Від того страшного дня, коли не стало чоловіка Валентини минуло сорок днів. Валя прокинулася засвітло і насамперед пом’янула кохану людину, яка так різко і несподівано її покинула. Вона розтопила згаслу […]
-Щось твій чоловік зачастив до сусідочки. Жінка вже роки в Італії та вертатися вже й не планувала, судячи з тих подій, що склалися. Та коли приїхала додому, то Олега вже там не застала
Коли Вероніка то почула, то одразу подумала: ” Невже та жінка так себе не цінує. Бо кому треба при тверезій пам’яті її Олег”.Жінка вже роки в Італії та вертатися вже […]
Я ось пам’ятаю, як ми з Оленкою моєю подружкою домагалися надприродного об’єму вій тим, що стригли в «брасматик» – так чомусь тоді називали звичну тепер туш у циліндрику – так ось, ми стригли туди синтетичну шубу моєї мами! Дрібно-дрібно, манікюрними ножицями
Одного чудового дня в крамниці косметики, куди я забігла, клянуся, на хвилиночку, за бальзамом для губ – вічно їх гублю, до мене з професійним “підвиванням”, інакше це не назвеш, звернулася […]
Набралася сміливості, прийшла до них, – каже жінка, – ну й кажу невістці, мовляв, ось у тебе роками на вкладі гроші накопичуються, там напевно й на пару вирішення таких ситуацій буде. Чоловік колишній, напевно, хороші аліменти платив, із надбавками. Виручай нинішнього чоловіка, більше взяти ніде нам. Марина подивилася на Ольгу Іванівну з обуренням і нерозумінням, а потім запитала: — А навіщо Ви мої гроші рахуєте
— Правду кажучи, всі ці роки вона майже не витрачала цих грошей, якщо й брала звідти, то зовсім небагато, – з гіркотою каже Ольга Іванівна, – вважай, збирала, складала під […]
Повернулася онука й Антоніна Петрівна, забувши про хустинку, відкрила в широкій усмішці рота, як це робила колись – вона завжди посміхалася широко і говорила так само, оголюючи зуби, не соромлячись своїх великих “кінських” зубів. Серед зубів у неї особливо виділялися передні, “кролячі”. Але ось Антоніна Петрівна посміхнулася в забутті й усі побачили, що передніх зубів у неї більше немає – вирвали
Єгор не зрозумів спершу, чому мама прикриває рот хусточкою і посміхається якось скуто. Вона відступила боком від гостей, пропускаючи до квартири сім’ю сина. — Що з вами, Антоніно Петрівно? – […]
Миколо, це такий жарт?, – сказав Вадим до брата, – Невже ти не можеш знайти собі свою дівчину? Тобі легше підібрати її після мене?, – все це було неприємно слухати, але Микола відстояв наше кохання перед братом і не тільки. Батьки, що з моєї сторони, що з іншої, були спантеличені новиною, яку ми їм оголосили. І ось з цього часу минуло вісім років. Скажу відразу ж, я ні про що не шкодую, хоча шлях до кохання наш був тернистим
Я була закохана по вуха. Вадим був моїм світлом у житті, і як я думала, ми просто створені один для одного. Я відразу після роботи бігла додому і робила все, […]
Той “погляд лисиці” безсовісної Катерини. Ярослава не могла повірити в таке співпадіння, адже перед нею стояла та сама, яка колись накинула оком на її чоловіка
Ярослава з чоловіком хоч і переїхала до міста і вже роки там живе, однак не зустрічається зі старими знайомими.Хоч нові знайомі але теж рідко зустрічається. Бо завжди часу не вистачає, […]