Рубрика: Людина
Ольга повернулася додому з роботи. Жінка зайшла на кухню і побачила свою доньку. Соня була сама не своя. – Доню, що сталося? – захвилювалася мама. – Сталося мамо, сталося, – схлипнула Соня. – Сьогодні до нас приходила якась тітка, і вона мені дещо сказала! – Що сказала? Ти про що? – не зрозуміла Ольга. Соня мовчала. – Доню, розповідай! – Ольга сіла навпроти доньки. – Вона розповіла мені таємницю, таємницю нашого батька, – раптом сказала дівчина, уважно подивилася на матір, і все їй розповіла. Ольга вислухала доньку і застигла від почутого
– Мамо, заспокойся, будь ласка! – слізно просила Соня. – Ти ж знаєш, що я тобі не мати! – вигукнула Ольга. – Але ж я іншої мами не знала ніколи! […]
– Здрастуйте, Тетяно Марківно, – посміхнувся літній чоловік своїй сусідці, яка виходила з під’їзду. – Знову ти тут стоїш, Олеже, – пробурмотіла пенсіонерка. – А де ж мені ще бути, Тетяно Марківно? Я тут свіжим повітрям дихаю. – Повітрям можна дихати на дитячому майданчику, або на своєму балконі. А ти тут, біля під’їзду ходиш. – Не розумію я вас, Тетяно Марківно, чому ви сваритеся? – сусід продовжував посміхатися. Пенсіонерка строго подивилася на нього. – Думаєш, я не знаю, на кого ти тут чекаєш? – раптом сказала вона. – На кого? – чоловік здивовано дивився на сусідку, не розуміючи, що вона таке говорить
– Здрастуйте, Тетяно Марківно, – як завжди, ласкаво посміхнувся літній чоловік своїй сусідці, яка виходила з під’їзду. – Знову ти тут стоїш, Олеже… – пробурмотіла пенсіонерка, скрушно хитаючи головою. – […]
Валя закохалася в Аркадія і невдовзі дізналася, що вагітна. А той взяв і просто зник… – Сидіть удома, а я в райцентр зганяю, – сказав батько Валі, їм з матірʼю. – Якщо одружуватися не хоче, то хай хоч грошима допомагає. – Тату, так він же ж відмовився, – заплакала Валя. – Тихо, сиди тепер і не підказуй, – зупинив батько. – Нехай аліменти платить, такою тепер буде розмова. Працює ж, мабуть. Весь день батька не було вдома. Повернувся він пізно ввечері. – Все, Валю, забудь, – сказав чоловік. – Але чому?! Що ти дізнався? – допитувалася мати Валі, не розуміючи до чого той веде
Валя плакала в подушку. – Перестань, прошу тебе, перестань, – казала мати. – Батько ж почує. Зайшла бабуся, і вони з матір’ю почали перешіптуватись. До Валі долинали уривки фраз, але […]
Пізно ввечері я побачила самотнього хлопчика на лавці вокзалу. Я вже хотіла йти додому, але мені стало жалко малого і я вирішила підійти, а він взяв мене за руку і сказав, що йому страшно, його мама пішла купляти білет і пропала. Після цих слів, мені швидко стало все зрозуміло
Я працювала прибиральницею на залізничному вокзалі. Одного сонячного дня в будівлі вокзалу було багатолюдно, як і на пероні. Я побачила маленького хлопчика, який сидів на лавочці і щось жував. Тоді […]
Мовчки встала і закрила клас зсередини. Обвела поглядом притихлих через її грізний вигляд дітей, і твердо сказала: — Встаньте ті, у кого хоча б раз плюнув Рома. Встали практично всі. — Ми не раз говорили, що це дуже неприємно, огидно, але він нас не слухає. Я думаю, він просто нас не розуміє. Зараз ми всі разом йому пояснимо
Цей випадок стався в школі ще в далекому 1986 році. Свідки, а це були діти восьми років, нікому нічого не розповіли, тому розголосу історія не набула. І навіть батьки, які, […]
Микола приїхав з риболовлі. Іра зустріла коханого з усмішкою. – Ну, давай посмажимо рибку? – Микола вивалив рибу у мийку. – Я почищу, а ти посмажиш. – Ох і запах! – Іра зітхнула, нахиляючись до духовки. – Слухай, я поговорити з тобою хочу… – Давай, – Микола вже засукав рукава. – Зараз тільки почищу рибу… – Ти ж на вихідних вільний? – запитала Іра вже за столом. – Познайомити тебе хочу з батьками. І ще з деким… – А з ким же ж іще? – здивувався Микола. Ірина мовчала, чомусь не наважуючись продовжити розмову. Микола дивився на кохану, не розуміючи, що ж вона приховує
– Ну ти як, братику, що думаєш з приводу своєї Іринки? Одружуватися плануєш? – Олег на мить обернувся на свого друга, що сидів поруч, а потім повернувся, щоб продовжити дивитися […]
На вечерю сьогодні мене не чекай, у мене є справи, – Назар зібрав якісь папери і знову зібрався кудись їхати. – Але ж сьогодні п’ятниця, і ми з тобою збиралися цей вечір провести разом, – з певною ноткою відчаю нагадала Настя. – Вибач, кохана, це справді важливо, – сказав Назар і пішов. Коли двері їхньої розкішної квартири зачинилися за чоловіком, Настя ледь стрималася, щоб не заплакати. Вона гнала від себе сумні думки, але так виглядало, що у її чоловіка і справді є інша жінка
– На вечерю сьогодні мене не чекай, у мене є справи, – Назар зібрав якісь папери і знову зібрався кудись їхати. – Але ж сьогодні п’ятниця, і ми з тобою […]
Так склалося, що в усі друзі Каті мали батька і десь в душі вона їм дуже заздрила. Вона теж хотіла вчитись кататись на велосипеді, ліпити сніговика. Але вона й розуміла, що її мамі дуже важко, тому не говорила з нею на цю тему. Але одного разу підслухавши розмову мами, вона вирішила знайти свого батька
Катя заздрила всім друзям, які мали батька. В усіх були, а в неї немає. Вони вчили їх кататись на велосипедах, допомагали ліпити сніговика, а Катерина все робила одна. Мамі вона […]
– Ми обіцяли купити квартиру – ми її тобі купили, – стоять на своєму батьки. Купили, тільки не там, де мені треба, а де самі захотіли
Батьки вирішили за мене, де я маю жити. Прикро до сліз, тому що я на це витратила всі свої заощадження, а в результаті вийшло не так, як я хотіла. Тепер […]
Мамо, вибирай, або ж переїжджаєш до мене з села, або ж в будинок престарілих, який підшукав Петро. Я взагалі проти цього закладу, тому думаю, ти погодишся на мою пропозицію швидше, – сказала мені дочка. Син з дочкою сиділи навпроти мене за столом, і говорили ніби й до мене, але насправді вони мене й не бачили, мою думку вони не розглядали, бо вважали, що я вже не в цьому віці, щоб приймати правильні рішення
– Мамо, вибирай, або ж переїжджаєш до мене з села, або ж в будинок престарілих, який підшукав Петро. Я взагалі проти цього закладу, тому думаю, ти погодишся на мою пропозицію […]