Рубрика: Людина
За три роки зять і справді, як і обіцяв, збудував хату. От тільки порадіти Дарині не довелося, бо як вона додому у відпустку приїхала, то зять її в нову хату лише на екскурсію привів, а жити звелів в їхній старій хижі. Тоді Дарина вже дала волю сльозам. Зрозуміла, що вона не потрібна дітям, і вирішила діяти інакше. Коли назад повернулася в Грецію, то всі зароблені гроші стала складати. Зять нервував, бо втратив тещині євро, донька телефонувала мамі і просила одуматися, але Дарина вже все вирішила – вона сама собі будинок збудує
– Дарино, та вже зупинися, скільки тобі одній треба, адже всіх грошей і так не заробиш, – каже мені сусідка. – Ти вже 25 років гаруєш в Греції, он, скільки […]
У мене так кішки на душі шкребуть. У мами постійно очі на мокрому місці. Але я прийняла таке рішення не просто так, а на благо нам усім, до того ж я сама буду оплачувати життя дідуся в пансіонаті. Розповім вам про нашу ситуацію все спочатку, і дуже хочу почути вашу сторонню думку – права я чи ні. Вже в понеділок відвеземо дідуся, бабусі ще нічого не казали
У мене так кішки на душі шкребуть. У мами постійно очі на мокрому місці. Але я прийняла таке рішення не просто так, а на благо нам усім, до того ж […]
Перша серйозна сварка з чоловіком показала, як насправді до мене ставиться його рідня
Раніше здавалося, що я вже навчилася розумітися на людях, але нещодавні події довели, що нічого я не навчилася. Мені це наочно продемонстрували зовиця та свекруха. Адже варто було всього посваритися […]
Після весілля молодята приїхали до нас додому. Мишко був сильно ո’яний. Він переплутав кімнату Маші з моєю. Я не знаю, як так вийшло, але я прокинулася в його օ6iймах.
У моєї молодшої сестри Маші є залицяльник Мишко. Вони зустрічаються вже 3 роки, вона щодня проводила час із ним, іноді навіть не приходила ночувати додому. Але вже кілька днів Маша […]
Син розлучився! Нарешті! Здійснилося! Думала, не дочекаюся
Синів у мене двоє, вони виховувалися в повній родині. Небіжчик був доброю людиною, всьому синів навчив: руками працювати, полагодити, підправити, машину відремонтувати. Ліс, походи, риболовля, гараж — сини завжди з […]
Дуже мені сумно, але доведеться припинити спілкування з моєю єдиною подругою дитинства Світланою, з якою спілкувалися все життя, адже ми сусідки. Я навіть допомагала її чоловіку з їхніми дітьми, поки вони росли, а Світлана в Італії на заробітках. Зараз мені 68 років, подрузі – 69. Вона там в своїх Італіях 30 років майже провела. Оце повернулася зовсім вже. Я думала, спілкуватися будемо як в дитинстві. Та Світлана поводиться так, як в її віці і взагалі зараз не припустимо. У них світяться усі вікна, коли кругом темно, а мене не запрошують. Звичайно, що й кондиціонер у них є і спека їм не дошкуляє
Зі Світланою ми обидві зі Львова і дружили з дитинства, разом виросли, навчалися в одній школі і живемо все життя в одному будинку. Ну як в одному. Я з родиною […]
Моїм би батькам – та взяти приклад з моєї свекрухи! Та де там, це не про них історія, не барська це справа – допомогти дітям, у них своє життя, інтереси і захоплення. Зоя Павлівна, мама мого Артема, завжди намагається нам з чоловіком допомогти, вона пенсіонерка вже, але працює у свої 63 роки, купує онукам одяг, з ночівлею онучок часто бере, причому сама пропонує, ми їй дітей не нав’язуємо. Частину квартири нам свою віддала. Людина з великої літери моя свекруха!
Моїм би батькам – та взяти приклад з моєї свекрухи! Та де там, це не про них історія, не барська це справа – допомогти дітям, у них своє життя, інтереси […]
Повернулася Леся з онуком геть іншою людиною з тої Італії. – А ми для вас не готували вечерю. Посидьте собі на дивані. – Я отетеріла. Взагалі я не їсти прийшла, а просто час з онуком провести, розпитати, як там в тій Італії. Але раз вони сідали до столу, то і мені могли дати дві ложки тої картоплі. А десь за тиждень син прийшов до нас з батьком. – Мамо, надалі ти телефонуй Лесі, коли прийдеш до нас, а ще краще, визначся з одним днем в тиждень, щоб ми знали. – Може в тій Італії так живуть, але річ в тім, що ми в Україні, а найголовніше, син з невісткою і онуком живуть в моїй квартирі
Рік часу моя невістка з дочкою жила у своєї мами, моєї свахи, в Італії. Щось їй таке зайшло в голову, і вона забрала сина, бо їм треба відпочити. Син нічого […]
Ілона розкладала речі у шафі, коли пролунав дзвінок у двері. Вона пішла в коридор і подивилася у вічко. За дверима стояла якась незнайома жінка, тримаючи в руках велику тарілку. – Хто там? – запитала Ілона. – Це Раїса, ваша сусідка, – весело відповіла незнайомка. Ілона відчинила двері. – Здрастуйте! – привіталася Раїса, заходячи у квартиру. – Я познайомитись прийшла. Принесла пиріг. Ну ти чого стоїш, як укопана?! Раїса віддала збентеженій Ілоні тарілку й діловито пройшла у кімнату. Ілона не розуміла, що відбувається
Ілона розкладала речі у шафі, коли пролунав дзвінок у двері. – Хто б це міг бути? – подумала жінка. Чоловік ще на роботі, а більше на нікого вона не чекала. […]
Олег повернувся додому і одразу кинувся на кухню, де чаювали його мама та його наречена Віра. – Олеже, сідай з нами пити чай. Віра таке печиво спекла, – Вероніка Михайлівна лагідно подивилась на сина. Олег мовчав. – Сину, щось сталося? – захвилювалася мама, помітивши, що син дуже схвильований. – Ти спеціально це зробила? – раптом вигукнув Олег, дивлячись на Віру. – Що зробила? – не зрозуміла Віра. – А ти мабуть все знала, і підтримувала її! – Олег перевів погляд на маму. – Олеже, я не розумію тебе, ти про що? – Вероніка Михайлівна здивовано дивилася на сина, не розуміючи, що відбувається
– Олег, куди ти поспішати? Поїж спокійно, – суворо сказала Вероніка Михайлівна. – Мамо, я запізнююся. – Олег відкусив одразу півбутерброду, запив кавою і вибіг з кухні. – До своєї […]