Рубрика: Людина

Моя подруга нещодавно мене запросила в гості до себе. Вона в квартирі живе, яка ще 7 років тому їй від бабусі дісталася. Марина мене дуже смачно частувала, гарно пригощала, була рада мені. Та я більше до неї і ногою не стану, не знаю, як вона може жити в квартирі такій

Моя подруга нещодавно мене запросила до себе в гості. Весь вечір ми сиділи у неї на кухні, вона мене дуже смачно пригощала, була рада мені. Моїй подрузі Мирославі квартира дісталася […]

Твоя мама і братик на наші гроші живуть наче пиріг у маслі, а я економити маю? — Люба стояла посеред кухні, спершись на стіл. З очей мало блискавки не летіли, а голос був сповнений образи та гніву

Люба стояла посеред кухні, спершись на стіл. З очей мало блискавки не летіли, а голос був сповнений образи та гніву. Вітя сидів за столом, дивлячись на свою чашку з чаєм. […]

Я прийшла покласти край твоєму неробству. Квартиру, яку я вам подарувала, забираю назад. А якщо нічого не вигадаєш, то моя Аліса тебе покине – комендуючим тоном випалила свекруха Михайлу

— Пожили на всьому готовому, треба і совість мати. Ви маєте тиждень, щоб з’їхати. — Ніна Борисівна з порога приголомшила Михайла, котрий зовсім не очікував такого повороту подій. — Ніно […]

Пусти сестру з дітьми на пару місяців до себе пожити. В тебе гроші є, будинок великий, для тебе це дрібниця. — скомандувала мати. Але якби ж тільки Ніна знала чим це все закінчиться

— Ой, гаразд, все про тебе, та про тебе. А ось у Вірочки… – перебила Ніну матір, варто було жінці почати розповідати про те, що відбувається всі ті півроку, що […]

Подивися на себе, на що ти перетворилася! Мені потрібно, щоб фігурка була, і целюліту не було. Ось Надька була те, що треба, завжди за собою стежила! – випалив Влад дружині

— Подивися на себе, на що ти перетворилася! За собою треба стежити, люба! — Олександра Володимирівна докірливо дивилася на невістку і хитала головою. Юля болісно стиснулася, цю розмова свекруха починала […]

На наступний день, як в казці про Попелюшку, я зняла святкову сукню, одягла свій улюблений домашній халат, і пішла до корови. Бачу, до моїх воріт під’їжджає та сама чорна автівка, і з неї виходить сват. – Я у вас вчора портмоне забув, – каже. А мені так незручно стало, що він мене в такому вигляді побачив, що я стала і не могла з місця зрушити. – То віддасте мені мою згубу? Я в коридорі на вікні його залишив, – посміхається сват

– Ти тільки не ображайся, мамо, але зніми ти цей халат, – каже мені донька. – Завтра до нас Юрій приїде, і батька з братом привезе, будемо знайомитися. Я і […]

Марина з Юрою складала меню на день народження доньки, коли в двері подзвонили. Чоловік відкрив двері і побачив на порозі свого батька. – Привіт синку! – сказав Віктор Михайлович з великою сумкою в руках. – Тату? – здивувався Юрій. – Привіт, а чому ти не подзвонив? Я зустрів би. А де мама? – А мама вдома, – відповів Віктор Михайлович, заходячи до хати. – А я ось вирішив до вас приїхати. – Тату, у вас з мамою все гаразд? – насторожено спитав Юра, відчуваючи недобре. – Нууу…, – зам’явся батько. – Не зовсім. – Розповідай! Щось таки сталося? – вигукнув Юрій, нічого не розуміючи

– Привіт синку! – на порозі стояв батько з великою сумкою в руках. – Тату? – здивувався Юрій. – Привіт, а чому ти не подзвонив? Я зустрів би. А де […]

Тамара вирішила зателефонувати до доньки, запитати, як у них справи. Але телефон Лілі не відповідав. – Та що ж це таке? – подумала вона. – Треба сходити до Лілі додому і все з’ясувати – що там сталося. Тамара почала одягатися, але тут з’явилася молодша донька Катя. – Мамо не ходи до неї. Немає її там, – тихо сказала Катя матері. – Як це немає? – здивувалася Тамара. – Мамо, тобі краще присісти. Я маю дещо знати, – промовила донька. Тамара застигла, вона не розуміла, що відбувається

Тамара так сильно не взлюбила нареченого своєї дочки, що навіть на весілля не пішла. Весілля було маленьке і просте – на природі, і це Тамару дратувало ще більше: – Ну, […]

Володимир одружився з Яною. Молоді готувався провести медовий місяць біля моря. Володимир купив квитки і вони почали вже збирати валізи. Раптом пролунав дзвінок у двері. Володимир пішов у коридор відкривати. На порозі стояла жінка з дитиною. Володимир спочатку не впізнав її. Точніше, не одразу зрозумів, що це була Віка – його колишня кохана. Якесь біле обличчя, схудла… Так, це була Віка! Вона тримала за руку якусь маленьку дівчинку… – Доброго дня, – через силу посміхнулася Віка. – А ось і ми… Володимир оторопів. Він не розумів, що відбувається

«Швидка» мчала містом. Машини тулилися до тротуарів, звільняючи для неї середину дороги. – Тату, тату, пробач мені. Тільки живи, тільки не покидай мене… – шепотіла дівчина, сидячи поряд із чоловіком. […]