Рубрика: Людина
Моя мати – це мій хрест, ну і мого брата, – сказала мама. Бабусині дивацтва почали проявлятися в тому, що вона несла у квартиру всякий мотлох. Починалося з малого: якісь полички, ємності для зберігання, потім пішло по наростаючій: перла все і захищала свої багатства завзято, до лайки, не дозволяючи мамі викидати здобич на смітнику
Моя мама жила разом зі своєю матір’ю багато років, відтоді, як пішла зі мною семирічною від мого батька. У бабусі дітей було двоє: мама та її молодший брат. Дядько поїхав […]
Тепер Юля миє тільки свою з доньками кімнату, готує тільки собі і їм, якщо свекруха не вимила посуд вранці, то невістка до нього не торкається, просто акуратно відсуває в бік. Про готові вечері, і сніданки “тільки упакувати”, залишається тільки згадувати. — Спочатку Юля якось пояснювала, мовляв, дівчатка вередували, поводилися погано, вона не встигла нічого, а потім маску скинула остаточно. Приїжджаю – вдома безлад, на кухні – гора посуду, їсти нічого, – хитає головою Галина Сергіївна
— А я в декреті сиджу, з дитиною, з вашим онуком. Я на всю ораву готувати не наймалася. І прибирати за всіма теж – справа не моя, – відповіла Галині […]
Довелося з чоловіком довго говорити на тему того, що Наталя Юріївна навіює йому комплекс провини: він не просив її виходити заміж за його батька, не просив виховувати його. Так, жінка зробила велику справу, на ноги підняла прийомного сина, але не можна ж тепер вимагати поклоніння, беззаперечного підпорядкування не тільки від Вадима, а й від мене. Він виріс, він дорослий чоловік, він чоловік. І треба розставляти межі: любов до матері це одне, а наша сім’я – тема окрема
Я стільки сил у нього вклала, виходжувала, виховувала, стала йому справжньою матір’ю, – гордо сказала мені під час першого ж знайомства Наталя Юріївна, мати мого майбутнього чоловіка, – лікувала, навчала, […]
Та я вдома приберу, – говорила йому дружина, – серіал подивлюся, книжку почитаю. Буду нудьгувати. Якби ти знав, як я хочу з тобою поїхати, поратися на городі, допомогти твоїм. Але не можна. У нас дівчатка полуницю на роботу принесли недавно, я половинку ягідки відкусила, так добре що ліки були з собою. — Навіть заплакала, – обурювався Діма, – і телефоном говорила, сумує, мовляв. Удома сидить. А вона в Тані на дачі нудьгує. В обнімку з котом і собакою, з тарілкою полуниці і пишним різнотрав’ям
— Мамо, дивись, що я знайшла! – покликала Зою Тарасівну молодша донька, – фото нашої Діаночки! Ні, не в неї на сторінці, я навмання відкрила дівчинку, яка в неї в […]
Олена приїхала в село до свого знайомого Миколи. Вона зайшла у хвіртку і тихо постукала в двері. Трохи подумавши, Олена посмикала ручку дверей – замкнено… Раптом вона почула якийсь незнайомий жіночий голос! Літня жінка в червоній хустці підозріло виглядала через паркан сусіднього будинку. – Ви хто така, і що вам тут потрібно?! – галасувала старенька. – Миколу я шукаю, – сказала Олена. – Ой… – сказала незнайомка. – Так а ви, що не знаєте, що трапилося?! Олена здивовано дивилася на жінку нічого не розуміючи
Олена дуже переживала. Зараз вона вперше побачить свого заочного друга, з яким вони вже майже два місяці були знайомі по листуванню. І хоча Микола не раз надсилав Олені свої фотографії, […]
Андрій поснідав і тільки-но приліг на диван перед телевізором, як на порозі зʼявилась його мати, Ольга Денисівна. – Андрію, відвези послід від курей на город! – заспівала вона. – Під зиму там перекопаємо, а навесні вже знову садити будемо. Андрій так і застиг з пультом в руках. – Мамо, може вистачить нам вже тих городів, – сказав він. – Ви з батьком уже старі. А ми ці продукти тепер купити всі можемо! – А я кажу, що треба, – не вгавала Ольга Денисівна. Андрій раптом скочив з дивана і вискочив з хати. Ольга Денисівна застигла від несподіванки
Тетяна пам’ятала, як її ще в років двадцять тому її свекруха Ольга Денисівна повчала: – Ти діток своїх, Таня, поки впоперек лавки лежатимуть, виховуй. Потім пізно буде, коли вздовж ляжуть. […]
Ігор вийшов з ванної, і побачив свою дружину Юлю в коридорі. – Ти ж на роботу пішла, – здивувався він. – Повернулася за парасольками для дівчаток. Здається, тобі хтось телефонував, – Юля показала на телефон чоловіка, який лежав на кухні. – Так? – чоловік з неприхованою цікавістю взяв його до рук. – Ні, дзвінків не було. – Може повідомлення? – не відступала дружина. – Немає нічого, – чоловік на кілька секунд затримав погляд на екрані. – Ну, я вітаю тебе! Як назвати сина вирішили? – єхидно сказала дружина. – Юля, ти про що? Якого сина? – Ігор здивовано дивився на дружину, нічого не розуміючи
“Вітаю, коханий, у нас буде синочок!” – Юля дивилася на екран телефону не відриваючись. Екран вже згас, а слова, немов іскорки, так і стрибали в жінки перед очима. Юля хотіла […]
Олена прийшла додому рано з пакетами продуктів у руках. Вона перевдягнулася й одразу пішла на кухню. Раптом у коридорі почувся якийсь шум. Олена вийшла в коридор і побачила свого коханого Олега. – Олеже, що ти робиш?! – здивувалась Олена. – Що це в тебе за сумка? – Я йду від тебе! – раптом сказав чоловік. – Куди?! – ахнула Олена. – Як ідеш?! Олена не розуміла, що відбувається
Олена проплакала цілий вечір. Не помітила, як заснула, а прокинулася знову зі сльозами… …Вчора була п’ятниця, короткий день. Олена прийшла додому рано з пакетами продуктів у руках. Вона перевдягнулася й […]
Дмитро їхав на зустріч з колишньою дружиною. Марія нарешті вирішила відмовитися від частки в його бізнесі, але сказала, що є якась умова, тому треба зустрітися. – І що за умова? – думав чоловік дорогою на зустріч. За кілька годин Дмитро приїхав у призначене місце, де його вже чекала колишня дружина. – Ну що підпишемо все? – сказав чоловік. – Зачекай, ще встигнемо. Я відмовлюся від своєї частки, тільки якщо ти виконаєш моє прохання, – відповіла Марія і простягла якийсь листок. Дмитро взяв його, швидко прочитав, і застиг від здивування
Діловий та зайнятий до межі своїм бізнесом Дмитро Микитенко, чоловік тридцяти п’яти років, поспішав на вокзал. Часу до відправлення було достатньо: він спеціально виїхав трохи раніше, щоб дорогою обміркувати все […]
Людмила прибирала в квартирі, коли пролунав телефонний дзвінок. Жінка глянула на екран мобільного – дзвонила її сестра Ніна. – Люда, я до тебе приїду, – одразу почала Ніна. – Ні! Не смій! Бачити тебе не хочу! – категорично заявила Людмила. – Люда, що сталося? Ми ж рідні сестри, так не можна! – тихо промовила сестра. – Були рідні. Але після того, що ти зробила, я знати тебе не хочу! – ображено сказала Людмила. – Люда, ти про що? Що сталося? Поясни? – здивовано запитала Ніна, нічого не розуміючи
– Люда, я до тебе приїду. – З чого це раптом? – Ми ж рідні сестри. – Були. З того моменту, як ти забрала в мене чоловіка, ми більше не […]