Рубрика: Людина
Тамара йшла засніженим цвuнтарем, наближаючись до моrили свого покійного чоловіка, коли несподівано до Тамари звернулася молода жінка з дитиною.
Тамара йшла засніженим цвинтарем, наближаючись до могили свого покійного чоловіка Костянтина , прикрашеної живими квітами і усміхненим кам’яним портретом. У пам’яті спливли спогади про щасливе 21-річне життя, затьмарене трагічною аварією, […]
Наталя та її чоловік готові утримувати свою колишню невістку та допомагати їй з дитиною, але їм досі не дає спокою один сумнів.
55-річна Наталя Олегівна була спантеличена, коли її син, після 4 років стосунків з Анжелою, раптово оголосив про розлучення. Сама Наталя , яка дотримується традиційних цінностей, була стривожена діями свого сина, […]
Весілля дочки скасувалося, бо майбутніх свекрів не влаштувало її придане
Була свято впевнена, що у двадцять першому столітті вже застаріло таке поняття, як придане нареченої, а шлюби укладаються, коли дві людини люблять одна одну. Ну чи думають, що люблять. Але […]
Спочатку не стало тата… її єдина близька та рідна людина. Ні бабусь, ні дідусів у неї не залишилося, і це похмуре, скрипуче слово “сирота” давило на свідомість якоюсь неминучістю
Настя навчалася в одинадцятому класі, коли батько привів у будинок нову жінку. Мами не стало два роки тому, і дівчині здавалося, що ніхто і ніколи не замінить її, веселу, гарну […]
Марина наварила цілу каструлю зеленого борщу. Жінка пообідала й вирішила прогулятися. – Піду-но я в наш лісок пройдуся, – подумала Марина. – По гриби люди наче ходять, треба й мені піти… Вона зібралася й вирушила у ліс сама. А з ким же ж іще?! Марина – самотня. Її сусідка зараз на роботі… Жінка зайшла в ліс. Від села вирішила далеко не відходити. Погода була прекрасна. Тепло, птахи щебечуть, гриби частенько трапляються. Марина тільки-но нахилилася над великим білим грибом, як раптом почула за спиною хрускіт зламаної гілки! Жінка здивовано озирнулася і застигла від несподіванки
Марина наварила цілу каструлю зеленого борщу, пообідала і вирішила прогулятися. – Піду-но я в наш лісок пройдуся, – подумала вона. – По гриби люди наче ходять, треба й мені піти… […]
П’ять місяців на рік дружина йде з головою у дачні справи, тому я привів до будинку іншу жінку
Ми із дружиною Катею разом уже майже 10 років. У нас є син, велика квартира та величезна дача. Точніше дача звичайних розмірів, а ось ділянка вийшла 25 соток. І ось […]
Тетяна з чоловіком Ігорем зібралися на весілля її брата. До кафе, де проходило свято, вони під’їхали на своєму чорному джипі. З діловитим виглядом родичі вийшли з розкішної машини. Ігор вручив нареченій букет і подарунок. – Прошу за стіл, – сказав їм наречений. Тетяна вибрала найліпше місце і поманила за собою чоловіка. Вона невдоволено подлубалася у тарілці, а потім мовчки вийшла з-за столу. Через годину, з поважним виглядом, Тетяна з’явилася в кафе. В її руках були два паперові пакети. Ігор глянув, що там несе його дружина і аж почервонів від сорому
– Ви все-таки вирішили робити гучне весілля, а не просто розписатися? – поцікавилася Тетяна. – Так, рідня дуже просить, – радісно сказала своїй зовиці Олена. – Де будете відзначати? Вдома? […]
В суботу мені зателефонувала моя двоюрідна сестра Галина, запитала, що я роблю, і сказала, що забіжить в гості. Я дещо здивувалася такій її ініціативі, бо ми з нею зустрічаємося не так часто, тому я і припустила, що сестрі щось від мене треба. Я не помилилася, бо як тільки ми сіли пити чай, Галина стала мене розпитувати, як поживає мій син, що він робить, з ким зустрічається
В суботу мені зателефонувала моя двоюрідна сестра Галина, запитала, що я роблю, і сказала, що забіжить в гості. Я дещо здивувалася такій її ініціативі, бо ми з нею зустрічаємося не […]
Моя старша донька одружена вже кілька років. У них із чоловіком двоє маленьких дітей. Живуть вони усі в іншому місті, але я часто приїжджаю в гості
Моя старша донька одружена вже кілька років. У них із чоловіком двоє маленьких дітей. Живуть вони усі в іншому місті, але я часто приїжджаю в гості. І побачитись, і з […]
«Та ось тільки, Валю, я думаю, що старість починається не тоді, коли роки і болячки навалюються, а коли тебе непомітно свої ж у бік відсувають, ну як би: – А чого їй тепер треба? Ось твої на одязі тобі економлять, ти вже пробач, а мої діти весь мотлох до мене перетягали. Собі нове купують, старе викинути шкода, ось начебто мені й «дарують»
Літо було в самому розпалі. Знемагаючи від спеки, я ввімкнула кондиціонер і амебою розтеклася по дивану, із заплющеними очима слухаючи лунаючий про щось своє телевізор. Мою дрімоту перервав телефонний дзвінок. […]