Рубрика: Людина
Ігор приїхав додому з роботи втомлений, припаркував свій автомобіль біля воріт, і пішов в будинок. – Оксано, вечеря вже готова? – вигукнув чоловік з коридори. – Ще кілька хвилин, – відповіла Оксана і продовжила метушитися на кухі. – Добре, я поки що в душ піду, – сказав Ігор і піднявся на другий поверх. Чоловік відкрив двері до себе в кімнату і застиг на місці. – Ви хто така? – тільки й вигукнув Ігор
Життя у невеликому містечку в Оксани не складалося. Колись вона була коханою та люблячою дружиною, дбайливою матір’ю для своєї доньки Алли та доброю дочкою. Жили вони вчотирьох із мамою Оксани […]
Оксана виходила заміж. Весілля було в самому розпалі. Гості вітали молодих, говорили тости. – Діти мої, бажаю вам великого кохання, щастя, порозуміння, – взяла слово мама Оксани. Всі підняли келихи, і після цього тосту почалися танці. Оксана з нареченим потанцювали перший танець, і пішли за стіл трохи відпочити. Раптом до нареченого підійшла його мама і щось шепнули йому на вухо. Оксана ненароком почула слова свекрухи, звернені до сина і застигла від почутого
Батьки Оксани розлучилися, коли їй було 14, а молодшій сестрі Олі – 9 років. Причина банальна: мама знайшла чоловіка своєї мрії та пішла до нього. Про дітей не думала. А […]
Марія Миколаївна швидко зібралася і пішла в магазин по борошно. Раптом вона помітила купу людей. Біля магазину стояла чужа машина, а біля неї юрмилася сільські жіночки… – Мабуть базарник якийсь приїхав, – подумала Марія і зайшла в магазин. – Доброго дня, Катрусю, – привіталась вона з продавчинею. – А дай-но мені будь ласка пару кіло борошна. Тільки хорошого давай! Катерина хмикнула і поклала пачку на прилавок. Марія вийшла з магазину з упаковкою борошна в руках. Люди біля машини базарника майже розійшлися. Марія придивилась до продавця й ахнула від побаченого
Марія Миколаївна подивилась у дзеркало. – Оце так, – сумно промовила вона. З дзеркала на Марію Миколаївну дивилася втомлена жінка. Добре були помітні пасма сивини, та й зморшок за останній […]
Ігор сидів на кухні, і дивився у вікно. Його Оленка обіцяла приїхати ще декілька днів тому, а її все не було. Біля хвіртки майнули фари. – Оленка! – вигукнув Ігор іі побіг до воріт. Але з дверей автобуса, що відчинилися, йому назустріч вискочила якась жінка. – Я думала подзвонити, але таке по телефону не можна, біда, сталася біда, – жінка обіймала Ігоря, а він стояв і не розумів, що відбувається. – Ось, – жінка дістала зі своєї сумки згорнутий двічі аркуш паперу і подала Ігору. Чоловік взяв лиса, відкрив, прочитав і застиг на місці
Ігор зіщулився, підняв комір і зробив крок назад, углиб зупинки. Був сильний вітер, що аж на обличчі чоловіка виступали сльози. Втім, тут на порожній зупинці Ігор міг і пустити скупу […]
Марина прийшла додому пізно. Вона прийняла душ, а потім попила чаю з мʼятою. Жінка вирішила подзвонити своїй подрузі. Вона глянула на тумбочку, куди завжди клала свою сумочку і ахнула… Її там не було! Про всяк випадок, Марина подивилася, чи немає на підлозі в коридорі. Все обнишпорила – нема сумки… А в ній же ж і телефон, і картка, і проїзний квиток на автобус, паспорт, косметика! Марини не знала, що й робити. Раптом пролунав наполегливий дзвінок у двері. Марина підійшла до дверей, відкрила їх і оторопіла від побаченого
Марину назвали на честь її бабусі. Доброю була бабуся, турботливою, намагалася всім допомогти, часом забуваючи про себе. Коли народилася онука, бабуся здивувалася, дізнавшись, що батьки назвали її Мариною. – У […]
Ірина повернулася додому, Олег якраз обідав за столом на кухні. – Тримай, – вигукнула вона чоловіку, і поклала на стіл якусь папку з паперами. – Ти чого? Що це? – здивувався Олег. – Негідник! Ти розумієш, що ти наробив! – Ірина ледве трималася. – Гуляти надумав, тебе не зупинило навіть те, що в тебе вдома вагітна дружина. – Ірино, та поясни ж ти, що сталося? – Олег здивовано дивився на дружину, нічого не розуміючи
– Олеже, здається у нашої доньки скоро з’явиться сестричка чи братик, – усміхаючись, сказала Ірина чоловіку. – Ірино, ну ти чого! – Невдоволеним тоном сказав Олег. – У нас Оленці […]
Андрій смажив собі омлет, коли в двері подзвонили. На порозі стояла його сестра. – Привіт, а я неподалік була, вирішила в гості зайти, – усміхнулася Світлана. – Привіт, проходь, – запросив сестру Андрій. Світлана пройшла на кухню. – А Марійка де? В магазин пішла? – здивувалася вона, не побачивши жінки брата. – Не знаю, – тихо сказав Андрій. – В сенсі не знаєш? – запитала Світлана. – Нема її, – обережно сказав Андрій. – Як нема? Ти що таке говориш? – Світлана дивилася на брата, не розуміючи, що відбувається
– А де Марійка? – Запитала Світлана брата. Вона забігла в гості нарешті. Вже місяць не бачила Андрія. Зазвичай у такий час вони вже були вдома. – Не знаю… – […]
Микола приїхав на ювілей до своєї матері. Гості гарненько посиділи… Вранці Микола з дружиною почали прибирати в хаті. Коли все вже було зроблено, раптом прийшла сестра Миколи Катерина. – А що ви тут робите?! – запитала вона з порога. – Посуд прибрали, перемили все, – здивувався Микола. – А-а-а, ви вирішили бути добрими, так? – єхидно запитала сестра. – Я прийшла все прибрати! – То все вже, – сказав брат. – Сідай, чаю поп’ємо і ми поїдемо. Катерина похмуро сіла за стіл. Микола з дружиною поїхали… А коли вони приїхали до матері через місяць, то ахнули від побаченого
Баба Галя відзначила свій вісімдесятип’ятирічний ювілей. Зібралася вся її велика родина, а це п’ятеро дітей, їхні сім’ї, онуки, правнуки. Зібралися, відзначили та й роз’їхалися в різні боки. Залишилися лише молодший […]
Не можу пробачити мамі своє голодне дитинство. У нас були гроші, але вона не любила готувати і прибирати, витрачати на це свій дорогоцінний час. Не любила їсти з гарного посуду, сама весь час будербродами на ходу перебивалася. Працювала у школі вчителькою фізики. Я росла постійно голодною і була худа, наче жердина, а мама всім говорила, що це у мене така спадковість, а не недолік харчування. Про те, що я постійно недоїдаю, знала тільки наша сусідка, подруга моєї покійної бабусі, бабуся Оксана
Не можу пробачити мамі своє голодне дитинство. У нас були гроші, але вона не любила готувати і прибирати, витрачати на це свій дорогоцінний час. Не любила їсти з гарного посуду, […]
Ольга з півслова зрозуміла, що її чоловік, з яким прожила 25 років, хоче розлучитися і вирішила його нагодувати
— Її звати Ольга, ми любимо один одного, їй дев’ятнадцять, вона навчається на другому курсі, живе в гуртожитку, ми зустрічаємося на орендованій квартирі, мріємо про дитину, між нами все серйозно, […]