Рубрика: Людина

Рита помітила, що її наречений почав дивно поводитися. Дівчина захотіла дізнатися про причину охолодження в їх взаємовідносинах. – Михайле, ти якось дивно став поводиться, перестав мені дзвонити і більше не кличеш на побачення. В чому справа? – наполегливо запитала Рита. – Я був зайнятий, – почав виправдовуватися хлопець. – Не обманюй мене! Скажи мені правду? – наполегливо попросила кохана. – Я дізнався про твого сина! Я не хочу виховувати чужу дитину, – зізнався Михайло. – Про якого сина? У мене немає сина! Що ти таке говориш? – Рита здивовано дивилася на Михайла, не розуміючи, що відбувається

– Доню, у нас з татом для тебе сюрприз, – загадково промовила Аліна Федорівна. – Який? Ви купили мені новий телефон за те, що я вступила до університету на бюджет? […]

Для початку Вікторія поїхала в Польщу на роботу, на збирання ягід. Оскільки додому повертатися вона не хотіла, то згодом знайшла роботу продавця в невеличкому магазині. А потім вона знайшла там свою долю, ще й сестрі допомогла

Вікторія з Зоряною хоч і були рідними сестрами, але мали настільки різний характер, що навіть мама часто говорила, що їй самій не віриться, настільки різними можуть бути діти. Вікторія була […]

Настя пилососила килим, як раптом пролунав дзвінок у двері. На порозі стояв якийсь незнайомий хлопець. – Вам кого? – здивовано запитала вона. – Вас, якщо ви Настя, – раптом відповів той. – Можна зайти? Та не переживайте! Не на сходах же ж ми будемо розмовляти? Настя впустила гостя в квартиру. Поки він знімав верхній одяг, вона розглядала його. Модно вдягнений, симпатичний, трохи старший за неї… – Чим тут у тебе пахне? – скривився він, перейшовши на «ти». – Пахне? – Настя зніяковіла. – Я не помічаю, звикла… То хто ж ви такий?! Настя дивилася на гостя, й не розуміла, що відбувається

Настя зазирнула в кімнату матері, побачила, що та спить, і зачинила двері. – Настю, – раптом покликала мама слабким голосом. – Так, мамо, – Настя знову зазирнула в кімнату. – […]

Чоловік купив квартиру за порадою своєї мами, а мене не спитав. Нехай сам тепер там і живе

Впевнилася, що чоловік – мамина спідниця, тобто, не самостійний розсудливий чоловік, а істота, позбавлена ​​своєї думки, що йде на поводу у своєї мами. Думки з цього приводу були давно, але […]

Настав день, коли тато спитав Світлану, чи хоче вона, щоб Ольга жила разом із ними. Дівчинка зраділа, адже тепер матиме маму! І почалося

Світлана росла принцесою. Їй беззаперечно підкорялися тато та бабуся. Будь-яке бажання малої виконувалось негайно. Все було добре, поки Світлана не пішла в дитячий садок. Там розумна дівчинка швидко зрозуміла, чого […]

Одного разу я випадково зустріла в магазині чоловіка своєї подруги з якоюсь незнайомою пані. Вона йшла з квітами, обоє щасливі були, посміхалися і все відразу стало зрозумілим. Я прийшла додому і довго не могла забути ту зустріч. Надії я нічого не хотіла говорити, а вирішила відразу подзвонити її чоловікові

Хоче ще спочатку зазначити, що я дуже довго вагалася, перш ніж писати сюди, але дні минають, а спокійніше мені не стає. Дуже хочу поділитися з читачами і читачками своєю проблемою, […]

Значить так, сказала свекруха, – або здаєш шубу назад, де купила, або платіть мені, як квартиранти, раз грошей у вас багато

Шуба сімейних чварІшли ми з чоловіком торговим центром. І тут я побачила її. Шубу моєї мрії. І продавалася шуба, а точніше хутряна курточка, зважаючи на літній час, з величезною знижкою. […]

Живу в селі на Полтавщині з мамою, їй 67 років, а мені – 35. Вже 11 років живу мрією про те, як я могла б жити, якби мешкала окремо від мами. Але вона зробила на мене дарчу і тим привязала до себе, хати, до села. Життя моє ось таке: так не сиди, тут не клади, цього не роби. А роби лиш так, як скаже мама. Мати дуже не проста людина, з нас трьох, її дітей, з мамою спілкуюся лиш я

Живу в селі на Полтавщині з мамою, їй 67 років, а мені – 35. Вже 11 років живу мрією про те, як я могла б жити, якби мешкала окремо від […]

Я так втомилася від усього. Але нікуди не переїдеш, бо зарплата на моїй роботі в нашому райцентрі – копійки. вдома постійно не прибрано, ремонту років 25 не було. Та розповім трохи детальніше свою історію, можливо, почую від вас якісь дієві поради і думки. Я, мій чоловік і дочка, а також мій молодший неодружений брат живемо з моїми батьками, їм вже під 80 років. І всі ми живемо на 50 квадратних метрах. Уявляєте? Якось так сталося, що все на мені. Якщо я не приберу і не помию, то ніхто нічого не робить. А мені стає вже все одно, забруднився одяг – купила новий, старий кинула в купу – у мене кімната завалена такими речами, до яких мені діла немає

Я так втомилася від усього. Але нікуди не переїдеш, бо зарплата на моїй роботі в нашому райцентрі – копійки. вдома постійно не прибрано, ремонту років 25 не було. Та розповім […]