Рубрика: Людина
Олександра Петрівна взяла парасольку і пішла до свого сусіда Мишка. Вона відкрила двері і зайшла в хату. Мишко сидів на дивані у вітальні, пив чай і дивився телевізор. Здається він майже не звернув увагу на прихід гості… – Ох, Мишко, біда тут у нас! – почала бабуся з порога. – Катя, моя внучка заміж вийшла, а чоловік її дуже сварливий і ще й гульвіса… То тепер вона до мене приїхала! – Ну приїхала і що? – здивувався Мишко. – Я тут до чого? Він дивився на стареньку і не мін зрозуміти, що відбувається
– Бабусю, приймеш мене? – Катя стояла на ґанку під дощем і плакала… – Звичайно прийму, заходь у дім! – сказала старенька. – Ох ти ж дитинко моя, вся промокла, […]
“Любі мої, мені більше нічого не потрібно”, – часто говорила я у свята, приховуючи свої справжні бажання. Нещодавно в мені щось змінилося.
Оточена чоловіком та двома синами протягом 35 років, я завжди дбала про їхнє щастя, нехтуючи власними бажаннями щодо квітів, прикрас та парфумерії. “Любі мої, мені більше нічого не потрібно”, – […]
Я вийшла заміж молодою і швидко зрозуміла, що ні Степан, ні я не готові до того, що на нас чекає попереду. Адже моя мама з самого початку була налаштована скептично.
Я вийшла заміж молодою і швидко зрозуміла, що ні Степан, ні я не готові до того, що на нас чекає попереду. Моя мама з самого початку була скептично налаштована: “Інші […]
Після весілля ми з чоловіком переїхали до моїх батьків. Спочатку це здавалося ідеальним варіантом. Однак жити з ними як сімейна пара, виявилося непросто
Після весілля ми з чоловіком переїхали до моїх батьків, тому що я їхня єдина дитина, і вони хотіли, щоб ми були поруч. Спочатку це здавалося ідеальним варіантом. Однак жити з […]
Лариса Михайлівна, моя свекруха, вміє бути владною. Вона впевнена, що знає все про все. У нас часто виникають суперечки. Це втомлює! Вона сама вибрала ім’я для мого сина!
Лариса Михайлівна, моя свекруха, вміє бути владною. Вона впевнена, що знає все про все. Мій чоловік, який звик до її поведінки, ніколи не ставить їй запитань. А ось у нас […]
За день до Зелених свят баба Ганя збирала усіх дітей біля себе. – Так, а ну гайда в поле, щоб мені назбирали гарний букет до церкви. – Ми були ще малі, і з радістю бігали між коровами по полі і виконували волю бабусі. – Ось, бабуню, дивіться який красивий. – Той букетик собі можете у вазу поставити, а мені треба “оберемок” цілий, щоб і з чортополохом і маком і звіробоєм, ну а ромашки це саме собою. Має бути великий букет. З яким поріг церкви переступите, таке й щастя весь рік матимете, – говорила вона. Її настанови я не забуду і обов’язково передам своїм дітям!
Збираю з сином польові квіти до церкви на Зелені свята (Трійцю) і згадались мені часи, коли ще поруч з нами була наша бабуся Ганя. Ну така вона була людина, що […]
Це мій ювілей, як хочу – так і святкую, – сказала свекруха
– Це мій ювілей, як хочу – так і святкую, – сказала свекруха. Дзвонити й кликати нас із чоловіком та дітьми на свій ювілей свекруха почала ще навесні, діло було […]
– Мій коханий онучок приїхав. Я так скучила за своїм золотцем!, – вигукувала я в слухавку, а сама тільки затягувала час на роботі. Знаю я його. Син з невісткою Данила геть не виховують, а тепер ще й сплавити на тиждень бабусі з дідом вирішили. Ввечері полягали ми. Я ж з онуком, бо боїться хлоп п’яти років. Він на мене ногу поклав, а мені гарячо. Цілу ніч не спала, бо не звикла до такого. На другий день кажу: “Даниле, сьогодні будеш спати на дивані. То є соромно в такому віці боятися. Той розривівся, а після ще й мамі подзвонив
– Мій коханий онучок приїхав. Я так скучила за своїм золотцем!, – вигукувала я в слухавку, а сама тільки затягувала час на роботі, щоб подовше залишитися. Знаю я його. Син […]
Ми з чоловіком на дачу переселилися ще ранньою весною, я насіння накупила різного, посадили город. А на літо стала доньку кликати до себе, щоб брала онуків і приїжджала, в місті спека, важко, а тут у нас все є. Оксана вже речі стала збирати, як подзвонила їй сердита свекруха. От такого вчинку від свої свахи я ніколи не чекала
Прикро мені, що моя донька, як виявилося, вже зовсім не прислухається до мене, вона свекруху свою слухає лише. Справа в тому, що Оксана, мабуть, знову все це літо буде сидіти […]
Діти зовсім про мене забувати стали. Не потрібна, мабуть, я їм. Мати стара, як тягар для них
Часто згадую ті часи, коли діти були маленькими, адже за ними око та око потрібне було, а зараз зовсім про мене забувати стали. Не потрібна, мабуть я їм. Мати стара, […]