Рубрика: Людина

У Гната Васильовича не стало дружини. Після поминок він довго жив сам і нарешті по нього приїхав онук із дружиною. Вони вирішили продати будинок діда і купити простору квартиру на всіх… Гнат Васильович наче помолодшав після їх приїзду! Тепер у нього були плани на майбутнє… Будинок продали, документи підписали. Гнат Васильович зібрав сумку. Проводили його всією вулицею. На вокзалі онук посадив діда в залі очікування, а сам вийшов купити води… Але ні через пів години, ні через годину онук так і прийшов! Гнат Васильович застиг від несподіваної здогадки

Літній чоловік сидів у залі очікування і ледь чутно шепотів: – Він прийде, він обов’язково повернеться… Люди снували, хто куди й не звертали уваги на дивного старого. Небайдужі люди, які […]

Ксенія була змушена терпіти характер своєї свекрухи, оскільки вона жила в купленій ними квартирі. Але якось їй представився шанс змінити своє життя.

Ксенія завжди мала напружені стосунки з батьками чоловіка. Незважаючи на всі її зусилля згладити розбіжності, зі свекрухою, Сонею Федотівною було непросто впоратися. Гнат Петрович, її чоловік, був єдиним, хто, здавалося, […]

Теща з нашою донькою довго сиділа, адже Оксана в декреті довго не була, а вийшла на роботу. Теща й готувала нам і прибирала, а одного дня сказала, що більше робити нічого не буде, а доньку ми маємо віддати в садочок. Ми здивовані дуже були, не могли збагнути в чому причина. Я грішним ділом подумав, що вона хоче, щоб ми платили їй, та мати дружини сказала нам інше

Ми з Оксаною дуже щасливі у шлюбі, я вважаю, що нам дуже пощастило з цим. Маємо донечку Златку, їй скоро 3 роки буде. Донечка наша у нас дуже довгоочікувана та […]

В останні дні травня я заглянула в щоденник старшого сина і побачила там зауваження від вчительки, вона просила, щоб батьки в школу прийшли. На усі батьківські зібрання завжди ходжу я, наш тато багато працює. Повернулася я додому сумною і сказала Артему, що телефон він бачити тепер місяць не буде. І все добре було б, якби не чоловік

Кінець цього навчального року у нас виявився дуже непростим. Чимало часу діти в школі навчалися дистанційно, і їм і нам непросто було, а останні місяці часто світло вимикали, тому вони […]

Через поведінку брата чоловік відмовляється спілкуватися з моєю сім’єю. Хоча там і батьки не кращі

Мій брат і так не подарунок, а коли вип’є хоч ковток міцного, його починає відверто нести. Батьки вже звикли, я змирилася, а ось мій чоловік відмовився терпіти. Після чергової витівки […]

В суботу зранку чоловік кудись поїхав, сказав, що у справах, а я сіла в автобус, і сама на ринок подалася. Якби я лише знала, чим мені обернеться та поїздка. І ось в суботу ходжу я по ринку, вибираю ту розсаду, бачу, мій чоловік поміж ряди ходить з якоюсь миловидною жіночкою, значно молодшою від нього, і дівчинкою, років 14-15. Поки я ще думала, що би це могло означати, одна фраза дитини “тату, глянь сюди…” вмить все розставила по своїх місцях. У мого чоловіка є інша жінка, і у них є спільна дитина

– Навіщо тобі та розсада? Ти ж з Італії приїхала, гроші у нас є, тож ми собі все купимо, – каже мені чоловік. Я його вже кілька днів прошу відвезти […]

Коли у свої 65 років я вирішила дати шанс своєму сусідові, його син схвалив наші стосунки. Але те, як вчинила моя дочка, стало для мене несподіванкою.

У 65 років я вирішила вийти заміж за Василя, що категорично не схвалювала моя дочка Віра, яка навіть кидала слухавку під час наших суперечок. Минулої осені я повернулася з Італії, […]

Через тридцять років спільного і щасливого життя Ольга мене покинула, перед тим наговоривши різних небилиць. Я був в подиві від її мислення. Син і дочка на моєму боці, але мені від цього не легше. В будинку, який ми разом облагороджували я живу один. Але здаватися я не збираюся. Дай Бог, одного дня моя Ольга постане на нашому порозі. Я пробачу її і ми знову заживемо в мирі і злагоді

Через тридцять років спільного і щасливого життя Ольга мене покинула, перед тим наговоривши різних небилиць. Я був в подиві від її мислення. Син і дочка на моєму боці, але мені […]

Людмила поверталася додому з магазину. Жінка зайшла у під’їзд, звично кинула погляд на свою поштову скриньку і здивовано зупинилася. – Лист! Дивно… Сто років ніхто не писав, – подумала вона і взяла із скриньки конверт. – Вдома подивлюся! Люда швидко піднялася до квартири, відкрила двері своїм ключем, зайшла в коридор. – Я вдома! – гукнула вона до чоловіка. – Добре, – байдуже відповів Микола і продовжив дивитися телевізор. – Так, що тут у нас? – сказала сама до себе жінка і взяла лист. Люда акуратно відкрила конверт, прочитала листа і застигла від прочитаного

Отримавши повістку в суд, Людмила Іванівна спочатку нічого не зрозуміла, а коли вникла у вміст, то застигла: її запрошували на процес розлучення. Хвилин десять жінка сиділа у коридорі, не розуміючи, […]