Богдан з Ольгою одружилися. В той час у чоловіка якраз занедужала мама і згодом її не стало, на жаль. Все сталося так швидко, що ніхто й не сподівався на такий поворот, їм усім було непросто.

Добре, що на той час в Богдана була поруч Ольга, та й батькові потрібна була підтримка, бо йому теж нелегко було. Постарів років на десять відразу, сумний ходив, невеселий. Але потрібно якось бути далі, життя минає все ж.

Невдовзі батько Богдана познайомився з жінкою, яка йому сподобалася. Вони не довго зустрічалися з Тетяною. Вже через пів року, після того, як не стало мами, тато привів Тетяну до себе. Запросив сина та невістку в гості для знайомства з його майбутньою дружиною. Адже одному залишатися рано, він чоловік ще не старий, а в сина своя сім’я, свої інтереси і цінності теж. Тому, як і думав Василь Олегович, перепони зі сторони сина не буде. Богданові навіть легше стало від того, що поруч із батьком хтось знаходиться.

Знайомство пройшло добре. Спокійна Тетяна сподобалася як Богданові, так і Ользі. Вони довго сиділи, розмовляли, пили чай з солодощами. Виявилося, що в Тетяни є вже доросла донька, заміжня, яка наразі живе в її квартирі. Вона вже має сина. Тому жінка пішла до Василя Олеговича жити. Не будуть заважати молодому подружжю. Діти Василя живуть окремо, а вони будуть допомагати в міру можливостей.

Після знайомства з Тетяною, зустрічі стали частішими. Всі свята святкували разом в родинному колі. Так повелося, що походи на прогулянку, чи в театр, обов’язково ходили всі разом. Богданові подобалося, що батько ніби ожив, в нього появилися плани на майбутнє. Невдовзі Ольга повідомила, що чекає дитину. Тому вся увага наразі була приділена лише до майбутньої мами. Прогулянки вечорами, корисне харчування, овочі, фрукти. Всім цим зайнялася Тетяна. Вона говорила, що в неї вже є досвід, як наглядати за жінкою, яка чекає дитину. Часто телефонувала Ользі, завжди давала їй корисні поради.

У визначений термін Ольга народила двійню, маленькі, гарненькі донечки. Сюрприз був для всіх. Роботи добавилося вдвоє більше. Добре, що донечки спокійні, Ольга встигає з ними. Увечері чоловік допомагає. Часто приходили дідусь і Тетяна. Вони добре гралися з дівчатками. Добробут і взаєморозуміння панувало у їхньому домі. Богданові подобалося, що так вдало тато знайшов собі Тетяну, що вона така хороша людина.

З появою двох донечок, в сім’ї дуже виросли і витрати, а працював лише один Богдан. Грошей, звісно, не вистачало, загалом, хоча економили вони суттєво. Ольга просить чоловіка, щоб поговорив зі своїм батьком. Він може допомагати їм деякий час, поки Ольга піде на роботу.

Богдан зважився і вирішив поговорити з своїм татом, коли вони прийдуть до них у гості. Тетяна і Василь Олегович прийшли в той же вечір. Коли Ольга з Тетяною вкладали донечок спати, Богдан почав розмову про гроші. Йому незручно про це говорити, але скоро він буде весь у боргах. Тато погодився допомогти, адже сам бачив, як важко синові з невісткою зараз.

Дівчатка спали, тому Василь Олегович і Тетяна збиралися вже йти додому. Коли їх провели й повернулися до квартири, Богдан помітив телефон тата, який лежав на столі. Чоловік взяв телефон, і побіг доганяти тата з його дружиною. Біг він безшумно, тому коли відстань залишилася зовсім маленька, почув як Тетяна недобре говорила з батьком, дуже незадоволеним тоном:

– Ти ще надумай всю зарплату їм віддавати. Ну то й що, що твої рідні внучки. Вони люди дорослі, нехай самі думають, як мають жити в наш непростий час. Чому ми повинні на собі економити зараз? До речі, в мене також є донька, то може другу половину грошей їй будемо віддавати?

Тато йшов мовчки. Богдан не став сповіщати, що їх догнав, мовчки повернувся назад додому. Вдома розповів Ользі, яка ж недобра виявляється Тетяна. До них така добра була, щебече постійно, а поза очі тата намовляє. Наступного дня Богдан і Ольга пішли до батька віднести телефон. Чоловік котив візочок з донечками, дружина йшла поруч. Назустріч їм йшли тато з Тетяною, так привітно посміхалися обоє. Богдан подивився на жінку і мовив:

– Тату не потрібно нам твоя зарплата, ми люди дорослі, самі подумаємо як жити в наш непростий час, не економ на собі, а особливо на Тетяні.

Батько подивився на них сумними очима, Тетяна здивувалася, а діти віддали телефон і просто пішли.

Фото ілюстративне.

Джерело