Тільки от особисте життя у мене ніяк не складалось. Більшість чоловіків комплексували через те, що я більше заробляю. А заможні кавалери мені не траплялись.

Мабуть, я не відповідаю їх уподобанням, вони ж всі моделей хочуть бачити поруч. Та минулого року мені таки пощастило зустріти прекрасного хлопця, з яким у нас була повна гармонія у стосунках. Він працював офіціантом у моєму ресторані. У нас зразу виникла взаємна симпатія.

Олексій на два роки молодший. Після того, як ми одружились, зразу звільнився, бо не хотів працювати під керівництвом дружини. Йому було байдуже, що я заробляю більше. Казав, що гордиться тим, що в нього така здібна дружина, яка змогла чогось досягти у житті. Адже, у самого постійні невдачі.

На час нашого медового місяця він вже був безробітним, а я взяла відпустку, щоб сповна насолодитися відпочинком з коханим. Та медовий місяць минув і Олексію довелось шукати роботу. 

Він був не проти. І навіть влаштувався на нове місце. Та попрацював там лише місяць. Скаржився, що неймовірно втомлюється. Звільнившись, ще якийсь час сидів удома. А потім, щоб влаштуватись на роботу, обов’язково потрібно було пройти вакцинацію. Ось це і стало його постійним виправданням та головним аргументом, щоб не працювати.

Без вакцинації офіціантом тебе ніхто не візьме. Коли я наполягала, щоб пішов і зробив, він почав обурюватись, що мені байдуже до його здоров’я. Не раз називав мене егоїсткою. Не розуміє для чого йому щось шукати, якщо моєї зарплати вистачає на безбідне життя для обох.

КІНЕЦЬ.