Є в мене 2 подруги. Якось не зручно мені стало відказувати їм в зустрічі, треба було обох побачити, тому я організувала таку загальну зустріч.

Ця історія могла б бути про те, як 2 мої близькі подруги здружилися і образилися на мене, але ні, я не така людина, щоб довго зло тримати.

Так от, зустрілися ми в трьох. Поговорили кому про що треба, ну і мене викликали на роботу. Нещодавно я отримала нову посаду, тому обов’язків більше, часу обмаль.

Я поцілувала дівчат і побігла. А вони провели разом ще деякий час, ну і почали спілкуватися.

Особисто я не проти була, адже так і мені час могли зекономити, не доводилося кожному окремо час приділяти.

І тут звернула увагу, що їхні чоловіки постійно у відрядженнях. Що парадоксально, якщо один вдома то інший на роботі і навпаки.

Аж тут, напередодні 8 березня Тома посварилася з своїм, а в шафі знайшла чек від сережок, дорогих. Колекція якась особлива.

Попитала в магазині, ну і виявилося, що вони дуже дорогі. До вечора чекала, та чоловік затримався, сережки так і не подарував.

А Оля наступного дня, мало того що проколола вуха, так і сережки нові вдягла. Я мала необережність сказати щось типу:

” В мене таке враження, що чоловік у вас один на двох”.

Дівчата почали сваритися, тягатися за волосся і все таке. Я ледь їх розняла. Знову поїхала по терміновим справами, взявши обіцянку, що вони мене дочекаються і не повисмикують одна одній волосся.

Коли я приїхала, дівчата сиділи за столом з своїми обранцями, і їх було 2. Я почула розмову Томи:

“А сережки?” Чоловік Олі пояснив, що він не такий багатий, аби купувати такі дорогі прикраси, просто в магазині йому запропонували золоті сережки невідомого виробника з звичайним цирконієм.

Але мораль така, що тепер зі мною ніхто не спілкується.