М’ясорубка в “хороші руки”.

– Валерій так любить смачні котлетки, що я вирішила вам допомогти і купила для вас обох, для вашої сім’ї – м’ясорубку, – сказала свекруха в день мого народження і вручила в руки цю коробку.

Я до останнього надіялася що це жарт, але ні.

Я вже давно казала Валері, що хочу собі в нову квартиру хорошої якості кухонний комбайн. Місця в нас на кухні вистачає, бо коли ми обирали квартиру, яку взяли в іпотеку, то я на цьому наполягала.

До переїзду ми жили в однокімнатній бабусиній квартирі в якій кухня була метр на метр.

Ось моя мрія з переїздом і здійснилася. В нас простора трійка, навіть можна сказати чотирикімнатна, бо при вході було стільки місця, що ми з неї зробили вітальню.

Багато техніки я купляла ще коли жила в бабусиній, але дещо таки прийшлось там залишити, бо ж хочеться новеньке в нову квартиру. Думаю, жіночки та дівчатка мене зрозуміють.

Так з часом ми докупили робот пилосос, після вмонтували посудомийку і ось єдине, чого мені не хватало, це кухонного комбайну, щоб все там було, все, в одному місці, як то кажуть.

Мій чоловік любить котлетки і щоб не з купленого фаршу, а з м’яса, яке ми самі купимо і перемолемо.

На бабусиній квартирі в мене була, ще її, старенька, але добротна м’ясорубка. Моя мама ще казала, забирай її, на перший час буде. Але знаю я цей “перший час”, не бачити тоді мені цього комбайна, ще дуже довго.

– Ні, ми собі купимо комбайн, а ви сюди орендарів поселите, то вони будуть щасливі.

Так все і було. Відразу ж чоловік сказав, що купимо, але трішки пізніше. Я не підганяла, бо сама хотіла, щоб комбайн був гарної фірми, а він не дешевий.

Свекруха іноді забігала до нас на каву. Валера якось обмовився, що приходиться з купленого фаршу котлети їсти, але все це було в жарт.

Ось свекруха на мій день народження і вирішила нас виручити.

Я день народження не святкувала, бо і серед тижня і не кругла дата. Спекла рулетик, думала, ввечері посидимо за чашечкою чаю та й на тому все закінчиться.

Але ближче шостої в двері задзвонила свекруха.

– Я знаю, діти, як вам зараз важко. Ви ж і іпотеку виплачуєте і стільки техніки ви накупили, хоча без тих роботів можна б було і обійтись. Ось я і вирішила вас підтримати. Тримай, Галинко, будеш фарш молоти і мене згадувати.

– Не злим тихим, – сказала я, але про себе.

– Дякую, мамо, але це було лишнє, бо я все ж хочу комбайн і він в мене буде, правда любий?, – сказала я і повернулася до чоловіка.

– Звісно, що буде! Я ж обіцяв!

Свекруха була засмучена і сиділа за столом червоніше рака.

При першій же нагоді я “передарувала” цю м’ясорубку потребуючим.

А за тиждень чоловік таки вручив мені омріяний подарунок.

– Вибач, люба, що з запізненням, просто з грошима деяка халепа була, але я все виправив.

Ось така в мене була ситуація з подарунками і свекрухою.

А як би ви відреагували на таку ситуацію?

Джерело