Васильку, – так ніжно його називає колишня, – приїдь сьогодні до нас ближче 22.00, є справа. Ти ж батько і я не можу не задіяти тебе в такому дійстві, – сказала Наталя по гучномовцю. – Я була засмучена, але чоловіка відпустила. Заснути не могла, ще й при надії, і нервувати мені не можна. А о 23.30 дзвінок від Василя: “Лягай спати мене не чекай. Ми Мартусі хочемо зранку сюрприз зробити, тому буду тут ночувати. – Мені здається, що свекруха тому мене й не сприймає, бо хоче, щоб Василь з колишньою зійшовся

Ну як це можна пояснити? Чому він повинен туди їхати? Так, я все розумію, в їх дочки день народження.
Ми підготували подарунок і достойний – електросамокат, але і цього Наталі видалось замало
– Васильку, – так ніжно його називає колишня, – приїдь сьогодні до нас ближче 22.00, є робота. Ти ж батько і я не можу не задіяти тебе в такому дійстві, – сказала Наталя, колишня дружина Василя по гучномовцю.
Ну як це можна пояснити? Чому він повинен туди їхати? Так, я все розумію, в їх дочки день народження.
Ми підготували подарунок і достойний – електросамокат, але і цього Наталі видалось замало.
Коли я виходила заміж за Василя, мене всі попереджали, що його колишня буде завжди третьою лишньою в нашій сім’ї.
В них спільна дочка, Мартусі десять років. Василь гарний батько, багато допомагає і проводить часу з дочкою, але не лише з нею, але й з колишньою.
Я взагалі не розумію, чому вони розійшлися, бо на них з боку подивитися, гарна сім’я.
Василь казав, що через гроші, що Наталі завжди було мало, і побутові питання додались.
Вони хотіли врятувати шлюб, і батьки з обох сторін намагалися їх примирити. Та два роки такого життя показало, що в них різні характери.
Через два роки після розлучення ми з Василем розписалися. Я ніколи не боронила татові бачитися з дочкою.
Бувало навіть те, що ми втрьох ходили в кіно чи на ковзани.
Мартуся хороша дівчинка і вона поважає наш з її татом шлюб.
А ось Наталя, мені здається, до кінця Василя не відпустила.
То їй лампочка перегоріла, має Василь поміняти, то шафу помогти згрузити, то з комп’ютером щось трапилося, то продукти потрібно допомогти занести з супермаркету додому.
Василь літає до них в якості “чоловіка на годину” 3-4 рази на тиждень.
Мені це не подобається, але коли я роблю йому зауваження, Василь каже: там росте моя дитина.
На даний час я при надії – 3 місяць. Поки що я не бачу від Василя такої зацікавленості, як до Наталі і Марти.
Його батьки мене так і не сприйняли, як невістку. Вони до останнього надіялися і надіються, що Василь зійдеться з Наталкою.
А вчора ще той дзвінок від Наталі.
В Марти день народження. Ми купили електросамокат, який вона в тата замовила. Ціна там не маленька. Нам вже коляску і ліжечко треба купляти, але про це Василь не думає. Його цікавить лише Марта.
Але і це ще пів біди.
Наталя сказала пізно ввечері, коли Марта вже буде спати, щоб той приїхав і привіз якісь кульки, арку, торт і ще якісь речі до святкування.
Я була зла, бо вони розлучені, у Василя дружина при надії, а він шастає по колишніх, ще й коли дитина спить.
Я не могла заснути бо чекала Василя. Десь годинка 23.30 телефон від Василя.
– Мене не чекай. Лягай спати. Ми хочемо з Наталею зробити зранку гарне свято Марті – сюрприз. Я буду за оператора, все зніматиму на телефон, щоб була пам’ятка.
Де він ночуватиме? Як це все буде? Мені не можна нервувати, але життя вносить такі корективи, що важко все це спокійно контролювати.
Як мені реагувати на такі вечірні виклики свого чоловіка? Чи нормальною є поведінка Василя в цій ситуації?