Під час обідньої перерви, багато працівників фірми сиділи в кафе, що знаходилося поряд. Дарина сиділа недалеко від Анатолія, і побачила, як він намагається на старому кнопочному телефоні набрати повідомлення своїй дружині.

Вона сама не розуміє, чому, але в той момент її це так почало дратувати що вона не стрималась і сказала чоловікові, щоб той нарешті купив собі нормальний телефон.

Та ще й додала, що зараз надворі 21 століття, з таким телефоном має бути вже соромно. Та чоловік здивовано подивився на неї та сказав: ” Вибачте, але чому мені має бути соромно?”.

Анатолій пояснив, що дзвонити та писати повідомлення йому цей телефон підходить, а от для інтернету у нього комп’ютер є. Та Дарина дальше продовжувала своє: “Та зараз телефони й не такі дорогі, зарплата нашої фірми дозволяє точно тобі купити”.

Дарина разом з колегами жінками дивувалися Анатолію, адже при тій зарплаті що він отримував, він міг і сам нормально одягатися і дружину приодіти, тим більше дітей у них не було.

Анатолій вже не витримав його це обурило, він відповів сердито Дарині, що це не її справа. Дарина ображено фиркнула в його сторону і пішла на своє робоче місце.

Анатолій вже звик, що його постійно обговорювали колеги. Що тільки вони не придумували, що витрачає гроші на якісь ігри, потім що в нього багато боргів.

А нещодавно придумали зовсім нову версію, яка взагалі в голову не вкладається. Що нібито в нього є позашлюбні діти і він повинен всю свою зарплату віддавати на оплату аліментів.

Чоловікові було цікаво, у когось його колег така багата фантазія, йому б хотілося з цією людиною особисто поговорити.

Ці чутки навіть дійшли до керівника, він його викликав до свого кабінету, та спитався чи потрібно йому якась допомога. Анатолію звісно ніяково було, він відповів що в нього все гаразд. Хоча насправді, він не сказав правду керівникові.

Вони з дружиною збиралися купити будинок, однак за кордоном. Там де завжди тепло, де чисті затишні вулички. Де нема великих заводів, і повітря чисте.

Але найголовніше – це там де живуть добрі та ввічливі люди, які не пхають свого носа в чуже особисте життя. Про це мріяв і сам Анатолій і його дружина Олеся, яким в цьому плані не пощастило.

Бо завжди знаходились люди які втручалися в їхнє життя. Заради цієї мрії вони удвох 15 років працювали, економлячи на всьому. І ось тільки тепер вона здійснилася.

З яким задоволенням Анатолій дивився на заздрісні обличчя своїх уже колишніх колег, які вигадували про нього та дружину всякі дурниці.

Дружина теж написала заяву на розрахунок, без відпрацювання. І вони вирішили швидше поїхати, сидячи увечері вдвох на кухні обійнявшись міцно.

Наполеглива праця допомогла здійснити мрії. Ні Анатолій, ні його дружина Олеся ні разу не пошкодували про своє рішення. Вони обов’язково будуть жити щасливим життям, і буде у них троє дітей.

Чудова та повчальна історія, яка вчить нас ще раз не звертати на думку оточуючих, а впевнено йти до своєї наміченої мети, як це зробили Анатолій та Олеся.

Ви згідні зі мною, якщо так то будь- ласка, чекаю на ваші вподобання та коментарі.

Джерело