Купити власну квартиру було мрією нашого зі Станіславом життя. Ми дуже довго збирали на своє житло, на всьому економили, мало відпочивали, діти наші не знали розкоші.

І ось три роки тому ми нарешті купили двокімнатну квартиру у гарному будинку, неподалік батьків. Гарний мікрорайон, своя прибудинкова територія.

Спершу ми були дуже щасливі, бо думали, що і з сусідами нам пощастило: ніхто не шумить, не влаштовує конфліктів. Але як ми помилялися!

Не мали ми клопоту, як то кажуть. Наша сусідка Галина у якийсь момент вирішила забрати до себе матір із іншого міста. І саме в нашу квартиру, уявіть!  Так, не до себе додому, а Галя вирішила придбати для матері квартиру поруч.

І саме на нашу оселю сусіди поклали око. Галина напросилася на чай з яблучним пирогом. І почала нас “обробляти”. Спочатку сказала, що вони з чоловіком допоможуть нам з продажем та пошуком для нас іншої квартири.

Ми категорично відмовилися, адже це наш будинок, де ми зробили ремонт, про який мріяли. Виходить, тепер починати все заново заради забаганки чужих людей?

Але вони не заспокоїлися. Недавно сусіди знову прийшли із пропозицією, але вже обіцяли доплату. Я пояснила, що справа не в грошах.

Але вони сказали, що нам далеко і не доведеться переселятися, вони вже знайшли для нас квартиру в сусідньому будинку, в дуже хорошому стані!

Яке ж нахабство!

Коли ми знову відмовилися і сказали, щоб вони нас із цим питанням більше не турбували і залишили в покої, то сусід  – чоловік Галини, коли виходив з нашої квартири, сказав: “Ви ще пошкодуєте про це!”

Я не знаю, що він задумав, але фак лишається фактом: наше спокійне життя вже порушено і цю проблему треба якось вирішувати

Джерело